Дні китайської культури в ТПП України: Україна та Китай зміцнюють зв’язки
Демонстрація бойових мистецтв, феєричні постановки і танець дракона. Такими захоплюючими виступами дивували своїх глядачів учасники концерту, присвяченого новорічному святу китайської культури в Україні. Захід відбувся в Торгово-промисловій палаті України 20 грудня.
За словами організаторів, мета зустрічі – налагодити зв’язки між представниками двох різних культур. Під час відкриття концерту дипломати України та Китаю наголосили, що розвиток українсько-китайських відносин є надважливим для обох країн.
«Сьогодні Китай займає другу позицію в рейтингу українських економічних партнерів. Дуже важливо, що Китай та Україна завжди шукають нові шляхи для взаємовигідного співробітництва. Мені дуже приємно, що цей рік став проривом для наших підприємців, які вийшли на китайський ринок з хорошою, якісною українською продукцією. Це і продукти харчування, і новітні технології. Це надзвичайно важливо. Китайські підприємці та китайська діаспора зараз структурувалися й наші підприємці вже знають, із ким працювати. Це дає можливість більш чітко та злагоджено взаємодіяти з нашими партнерами з Китаю. Я абсолютно впевнений, що 2017 рік і для Китаю, і для України буде успішним, щасливим та мирним», – сказав президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.
Про розвиток та активізацію українсько-китайського співробітництва розповіла й заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.
«Китай для України завжди був, є і буде важливим стратегічним партнером в економічному, культурному та політичному співробітництві. Я хочу подякувати організаторам заходу за можливість дипломатам, бізнесу та представникам культурного осередку обох країн зустрітися та поспілкуватися в такій неформальній, святковій атмосфері та разом відсвяткувати Китайський Новий рік. Я дуже сподіваюся, що наступний рік дасть нашим країнам новий імпульс для співпраці, принесе й Україні, й Китаю процвітання, благополуччя та багато нових позитивних моментів у нашій двосторонній роботі», – наголосила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.
Слід зазначити, що українсько-китайські культурні зв’язки щороку зміцнюються. Так, щороку велика кількість китайців відвідує нашу країну для того, щоб ознайомитися з культурними та історичними пам’ятками. Цьому активно сприяють китайські та українські туристичні компанії, що постійно беруть участь у виставках та презентують туристичний потенціал обох країн. Окрім цього, в 2013 році було підписано Меморандум між туристичними відомствами України та Китаю щодо організації групових туристичних поїздок китайців до України. Це стало ефективним поштовхом для майбутньої співпраці в цій сфері.
А у вересні 2014 року китайська компанія Xinwei Telecom Industry Group спільно з Посольством України в КНР відкрили у Пекіні «Український дім». Його мета – сприяти економічним, торговельним, а також культурним зв’язкам між країнами. До того ж китайське посольство постійно організовує та проводить в Україні культурно-мистецькі виставки, де представлені роботи китайських митців, конференції щодо питань розвитку України, лекції для студентів з Китаю та тематичні кінопокази. Учасники цих заходів можуть також переглянути презентації вітчизняних колективів класичної музики. Окрім цього, проводяться спільні заходи з відзначення урочистий подій для України та Китаю.
До прикладу, протягом всього минулого та на початку цього року було проведено цілу низку культурних заходів. Так, у межах візиту до Китаю було проведео творчу зустріч із відомим тенором України Володимиром Гришком. У Пекіні пройшла церемонія відзначення дня народження Тараса Шевченка, в якій взяли участь представники української громади, студенти, представники громадських та культурно-освітніх організацій України та Китаю, а також вітчизняні та китайські митці.
Минулого року також було проведено круглий стіл на тему: «Перспективи стратегічного співробітництва між Україною та Китаєм», у якому взяли участь керівники та співробітники таких відомих організацій, як Китайський інститут міжнародних досліджень при МЗС КНР, Центр українських досліджень Даляньського університету іноземних мов тощо. З українського боку, були члени Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Центру сучасного Китаю «Тянься лінк», «Українського дому» у Пекіні та українського посольства.
А вже у вересні 2016 року Міністр культури України Євген Нищук приїхав до Китаю для участі в Міжнародному культурному заході – «ЕКСПО-2016 Шовкового шляху». У межах форуму він також взяв участь у нараді міністрів за круглим столом під назвою: «Дотримання мирної співпраці, створення нового механізму співпраці у сфері культури для країн, розташованих уздовж Шовкового шляху». 23 вересня в межах відзначення 25-ї річниці незалежності України у Пекіні відбулось урочисте відкриття музею-галереї Тараса Шевченка та першої виставки у цьому музеї під гаслом «Безсмертна слава – данина Тарасу Шевченку». В цій експозиції були представлені гравюри Кобзаря, які надав музей Тараса Шевченка у Києві, а також твори китайських митців на тему життя і творчості Кобзаря.
Активно розвиваються і торговельно-економічні зв’язки між країнами. Минулого року обсяг товарообігу між Україною та Китаєм склав 6,17 мільярдів доларів. При цьому український експорт до КНР склав 2,5 мільярдів доларів. Експерти наголошують, що на сьогоднішній день вкрай важливо відновити підготовку експортно-імпортних товарів, створити ефективну підтримку підприємств обох країн в участі у виставках та ярмарках, налагодити взаємодію транскордонних бізнесових платформ, а також поліпшити нормативно-правове поле для ефективної та довгострокової торгівлі між Україною та Китаєм. Наголосили дипломати і на необхідності створення спільних підприємств, зокрема у сфері сільського господарства, машинобудування, промислового виробництва тощо.
Слід відзначити, що українська сторона велику увагу приділяє функціонуванню вільних економічних зон у КНР. Вони викликають великий інтерес у вітчизняних підприємців, адже надають певні преференції та пільги.
Так, згідно з пільговим режимом, що діє на території вільних економічних зон, адміністрації цих зон в особі керівників комітетів користуються правами провінційних урядів у сфері регулювання місцевої економіки і розробки відповідної нормативно-правової бази. Зокрема, вони самостійні в питаннях запозичення коштів на світовому і внутрішньому кредитних ринках, розміщення за кордоном облігацій в межах лімітів, що надаються центральним урядом. При цьому вони відповідають за свої зобов’язання власними коштами. Тут встановлений ліміт іноземних інвестицій в об’єкти, які самостійно затверджує вільна економічна зона. На цей час він складає 50 млн доларів. Водночас інвестиції іноземного резидента повинні становити не менше 25% статутного капіталу в створюваному підприємстві. Що стосується підприємств-резидентів вільної економічної зони, то для них застосовується пільгова ставка податку на прибуток та п’ятирічні «податкові канікули» із застосуванням повного або часткового звільнення від сплати податку. Так, перші 2 роки податок не справляється, а у наступні 3 роки він складає 50% від чинної ставки.
До речі, за рішенням місцевих адміністрацій експортно-орієнтованим або високотехнологічним підприємствам можуть надаватися пільги неподаткового характеру, до прикладу, у вигляді скорочення або повного звільнення від платежів за використання землі, води, електрики, газу, інтернету тощо. При цьому граничні строки оренди земельних ділянок для резидентів вільної економічної зони складають:
- для будівництва житла – 70 років;
- для промислового використання, будівництва об’єктів охорони здоров’я та освіти – 50 років;
- для об’єктів торгівлі, туризму, розваг – 40 років;
- для комплексного використання – 50 років.
Дуже важливо, що право оренди надається резиденту вільної економічної зони після сплати ринкової вартості ділянки, а податок за оренду землі не стягується. Після закінчення терміну контракт оренди можна продовжувати на щорічній основі, але за невелику додаткову плату.
Окрім цього, резиденти вільних економічних зон можуть купувати нерухомість. Податок на нерухомість сплачується в розмірі 1,2% від її вартості, а при оренді – 12% від вартості оренди.
Додамо, що під час реалізації товарів на китайському ринку резиденти вільних економічних зон, у тому числі підприємства з іноземним капіталом, можуть діяти самостійно або через посередницькі державні компанії. Але коли резиденти вільних економічних зон встановлюють ціни на свою продукцію, вони мають враховувати рекомендації місцевих відомств, які контролюють ціноутворення на території кожної конкретної зони. Слід наголосити, що найпопулярнішою в Китаї є Шанхайська вільна економічна зона. Для того, щоб зареєструвати там свою компанію, необхідно подати відповідну заяву. Вона подається після резервування найменування створюваної компанії в органах торгово-промислової адміністрації Шанхаю. Разом із заявою засновник підприємства зобов’язаний подати запевнення, що іноземний інвестор та компанія з іноземним капіталом не буде заподіювати шкоди суверенітету країни, публічним інтересам, державній безпеці, довкіллю, а також запевнити про відсутність інших обставин, що порушують законодавство Китаю. Після подання заяви протягом 30 днів з дня повідомлення необхідно пройти реєстрацію в торгово-промисловій адміністрації Шанхаю.
Представники обох країн також розповіли про бар’єри, які, на жаль, стримують активізацію взаємовигідного співробітництва між державами. До них, зокрема, відносять економічні проблеми та воєнні дії на території Україні, територіальну віддаленість Китаю від нашої країни, високі затрати на транспортування товарів з однієї країни в іншу, а також домінування посередників у торгівлі між обома країнами. Якщо говорити про основні позиції товарообігу, то Україна найчастіше постачає до Китаю чорні та кольорові метали та електротехнічне обладнання.
Загалом, учасники заходу відмітили, що українці та китайці зацікавлені у налагодженні тісних зв’язків у найрізноманітніших сферах, не дивлячись на вказані перешкоди. Про це яскраво засвідчила тепла та приємна атмосфера, яка панувала на цьому святі. На концерті виступили учасники як українських, так і китайських народних ансамблів та гуртків. Так, аспірант університету ім. Драгоманова Ся Гаоян виконав на древньому китайському народному інструменті гучжен композицію «Феншоу Луого», учні школи «Пересвіт» продемонстрували бойові мистецтва кун-фу та фрі-файт, а учні Київської гімназії східних мов №1 заспівали проникливої китайської народної пісні.
Окрім цього, гості свята куштували традиційні китайські страви та спостерігали за танцем дракона у виконанні учнів столичної гімназії. За словами глядачів – подібні заходи сприятимуть подальшому розвитку торгово-економічного, політичного та культурного діалогу між країнами.
Залишити відповідь