Щорічний зимовий форум ААУ з кримінального права: на що чекати у 2017?

Реформування адвокатури та зміни до Кримінально-процесуального кодексу обговорили учасники щорічного зимового форуму з кримінального права, що відбувся 16 грудня з ініціативи Асоціації адвокатів України. Адвокати, судді та податківці обговорили нагальні проблеми, що виникають під час здійснення захисту за кримінальними справами. Крім цього, фахівці проаналізували практику ЄС з прав людини й особливості кримінальних проваджень в європейських країнах.

На форумі обговорювалися найактуальніші питання кримінального права та процесу. Так, учасники проаналізували:

проблемні питання правової визначеності порядку застосування запобіжних заходів у судовому провадженні з урахуванням практики ЄС;
психологічний вплив як предмет-експертно-психологічного аналізу у кримінальному процесі;
особливості розслідування корупційних злочинів;
видачу дозволів на проведення обшуків та оглядів;
питання пов’язані з безпекою адвоката;
актуальні питання перегляду кримінальних справ в апеляційному суді;
сучасні тенденції міжнародного співробітництва під час кримінального провадження: європейські стандарти та судова практика України;
вилучення та арешт майна у кримінальному провадженні;
практику розслідування кримінальних справ прокуратурою;
проблемні питання кримінального та цивільного процесу;
особливості судової реформи;
найпоширеніші порушення слідчих суддів у рішеннях про тимчасовий доступ;
бачення Адміністрацією Президента України стратегії розвитку адвокатури та судової системи;
повернення обвинувального акту прокурору на підготовчому судовому засіданні та багато інших питань.

У форумі взяли участь представники Генеральної прокуратури, НАБУ, Вищого спецiалiзованого суду України та Верховного Суду України, а також керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Богдан Крикливенко, заступник голови Національної поліції України Олександр Вакуленко, завідувач Відділу представництва інтересів Президента України в судах Адміністрації Президента України Віктор Короленко та інші.

За словами організаторів, мета заходу – обмінятися досвідом та досвідом та обговорити гострі проблеми, що виникають у роботі під час здійснення захисту по кримінальним справам, а також проаналізувати практику функціонування деяких інститутів процесуального права у 2016 році та особливості кримінальних проваджень в державах ЄС.

«Вже доброю традицією для Асоціації адвокатів України стало проведення наприкінці грудня форуму з кримінального права та процесу. У цьому році ми відійшли від класичного формату та складали програму, виходячи із тих пріоритетів, цілей та завдань, що стоять перед сьогоднішньою адвокатурою. У зв’язку з тим, що цього літа відбувся безпрецедентний тиск на інститут адвокатури, ми розуміємо, що маємо гуртуватися, консолідуватися та формувати спільне рішення в тих питаннях, які потребують негайного вирішення. Зокрема, це стосується представництва у кримінальному процесі, проблем, що виникають в апеляційному та касаційному оскарженнях. Ми переконані, що саме на таких заходах можливе вироблення спільної позиції та бачення громадської думки і донесення її до представників влади. Саме на таких заходах ми будемо долати той дисбаланс, який на сьогоднішній день існує у наших відносинах з владою», – сказав президент Асоціації адвокатів України Олег Рачук.

Тож на форумі відбулась не тільки презентація практичного досвіду адвокатів та представників інститутів процесуального права. Учасники форуму намагалися знайти власні спільні рішення для вирішення найгостріших проблем у своїй сфері.

Загалом захід відбувся у три сесії, кожна з яких була побудована на відкритому діалозі. Унікальність цьогорічного форуму полягала в тому, що в ньому брали участь і представники бізнес-спільноти. Проблемним питанням вітчизняного бізнесу була присвячена окрема сесія.

Модераторами сесій виступили: віце-президент ААУ Зоя Ярош, адвокат та член Правління ААУ Олександр Скляренко, адвокат та член Правління ААУ Олена Костюченко, голова Комітету ААУ з кримінального права та процесу Андрій Сидоренко, адвокат Анастасія Гурська та адвокат Ярослав Толчаков.

Загалом учасники зустрічі зосередили свою увагу на пошуку конструктивних рішень щодо питань, які виникають під час практичного застосування Кримінально-процесуального кодексу України. Окрім цього, адвокати обговорили досвід провідних країн у процесі побудови та функціонування галузей кримінального права та процесу та визначили, що можна було б використати і в Україні.

Жваву дискусію серед присутніх викликала тема дотримання прав та свобод людини у кримінальному провадженні. Виявляється, що кількість українців, які захищають свої права у разі їх порушення, низька у порівнянні з громадянами інших країн. Це пов’язано з недовірою українців до правоохоронної та судової системи загалом.

«Водночас до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини надходить надзвичайно велика кількість скарг, які стосуються саме порушення прав людини в межах кримінального процесу. Це приблизно 30% від усієї кількості звернень. Таким чином, ми отримуємо близько 5 тисяч скарг щороку. Тобто щодня до Уповноваженого з прав людини надходить близько 20 скарг», – розповів керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Богдан Крикливенко.

Він пояснив, як найчастіше орган реагує на такі звернення.

«Це наша участь у моніторингу судових засідань. І зазвичай присутність нашого представника на судових засіданнях дає відчутні результати, гарантій того, що права особи будуть дотримуватися – значно вищі. У нас є надзвичайно велика кількість процесів, які перебувають під нашим моніторингом. Минулого року ми також презентували великий проект за результатами моніторингу у місті Києві: всіх судів першої інстанції та апеляції, де ми виклали усі системні проблеми, які ми побачили. Доповідь про це є на сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. З нею можна ознайомитися. Там також викладена деталізована інформація про конкретні факти порушень та наші рекомендації для їх усунення», – сказав Богдан Крикливенко.

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини також пояснив, яким чином права осіб порушуються найчастіше.

«Це проблематика неефективного розслідування в межах кримінального провадження. Це відмова взагалі проводити розслідування та вносити інформацію про скоєння злочину в Єдиний реєстр досудових розслідувань, на підставі якого мало б проводитись досудове розслідування. Ті чи інші правоохоронні органи часто безпідставно відмовляються це робити, хоча 214 КПК України чітко передбачає обов’язок правоохоронців вносити інформацію в ЄРДР і проводити розслідування. Наступна проблема – це порушення прав осіб під час затримань. Найчастіше це порушення ст. 208 КПК України, яка чітко визначає в яких умовах допускається затримання. Порушується також право доступу осіб до адвокатів, часто адвокати не інформуються про затримання. Спостерігається також недопуск адвокатів за договором, а також складнощі із заміною захисника. Великий блок проблем є також в межах судового розгляду кримінальних справ, який стосується строків, залучення перекладачів тощо», – додав він.

Своєю чергою, адвокат Володимир Клочков розповів, що цей рік видався непростим для адвокатської спільноти через тиск з боку правоохоронних структур.

«Останнім часом почастішали випадки масових порушень прав адвокатів. Це ототожнення адвокатів з їх клієнтами, і як наслідок – їх затримання. Живий приклад цьому – затримання адвоката депутата Онищенка, який втік з країни. Він був затриманий та в цей момент знаходиться в слідчому ізоляторі вже півроку. Його підозрюють у тому, що він був членом злочинної організації, хоча він виконував дії, які чітко передбачені Законом України про адвокатуру та адвокатську діяльність. Тобто адвокат просто виконував свої професійні обов’язки. Також почастішали обшуки у адвокатів, з їх допитами, з психологічним тиском та вимогою розкрити адвокатську таємницю. З цими порушеннями боротися досить складно. Можливо, вирішити ситуацію дозволить внесення певних змін до законодавчих актів, проведення спільних заходів з правоохоронними органами, де ми можемо донести до їх відома свою позицію. Але проблема стоїть дуже гостро, адже за останній рік лише по місту Києву було здійснено у 7 разів більше обшуків, ніж за останні три роки до цього», – наголосив адвокат.

Ще однією актуальною для обговорення стали останні тенденції розслідування ухилення від сплати податків. Зокрема, незаконність призначення податкових перевірок в межах кримінального провадження.

«Зараз статистика по призначенню податкових перевірок в межах кримінального провадження, на жаль, дуже погана. Призначають перевірки слідчі судді, хоча ні Податковий кодекс України, ні тим більше Процесуально-кримінальний кодекс України фактично не передбачають процедури слідчого, прокурора на звернення до суду з клопотанням про призначення таких перевірок, ні права слідчого судді їх призначати. Порівняно з 2015 роком в межах кримінального провадження у три рази збільшилась кількість рішень слідчих суддів про призначення податкових перевірок. Потрібно з цим боротися. Можливо вже найближчим часом будуть прийняті законопроекти, які виключать п. 78111 із Податкового кодексу і тоді ніде не буде навіть згадки про те, що можна призначати податкові перевірки в межах кримінального провадження», – сказала голова Комітету ААУ з податкового права Антоніна Городецька.

Вона також підкреслила, що все частіше метою проведення податкових перевірок насправді є тиск на бізнес.

«Основний тиск на бізнес здійснюється навіть не самими податковими перевірками як такими, а відкриттям кримінальних проваджень за такими перевірками. Якщо це велике підприємство і по ньому здійснюється перевірка, то податківці автоматично відкривають кримінальне провадження. На це навіть не вплинуло прийняття методичних рекомендацій, які чітко визначили – якщо податкове повідомлення рішення не узгодження, тобто якщо воно ще оскаржується у суді, то не потрібно направляти його слідчим органам. Але все одно акти перевірок і податкове повідомлення напрявляються, кримінальні провадження відкриваються, і досудові розслідування по таким справам триває роками. Як наслідок – тиск на бізнес може тривати не один рік. До того ж здійснюється розсилка листів всім контрагентам цього підприємства, що тягне за собою не лише втрату ділової репутації, а й фінансові. До прикладу, банки починають відмовляти у наданні кредитів, контрагенти відмовляють в участі у тендері, мовляв компанія є не надійною тощо», – наголосила адвокат.

Наприкінці зустрічі учасники відмітили високий професійний рівень підготовки VI щорічного зимового форуму ААУ з кримінального права та процесу, а також велику зацікавленість адвокатської спільноти у проведенні подібних заходів. Загалом організаторам вдалося забезпечити баланс у висвітленні всіх питань представниками різних гілок влади, а також науковців, громадських діячів та адвокатів-практиків. Форум продемонстрував, що вітчизняне кримінальне право має дуже багато недоліків. І лише спільні зусилля адвокатської спільноти, громадянського суспільства та представників влади зможуть змінити ситуацію на краще.

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями: