Цифрова стратегія України 2020: успішна інтеграція країни у глобальний ринок

Динамічні зміни і трансформації у світовій економіці вимагають від України вироблення та запровадження інноваційних стратегій для інтеграції у глобальний ринок. У зв’язку з цим науковцями та експертами у сфері інформаційних технологій було розроблено «Цифровий порядок денний України 2020». Документ тлумачить роль цифровізації для розвитку бізнесу та всіх галузей української економіки.

Розробниками законопроекту виступили фахівці Торгово-промислової палати України та HiTech офісу. 3 березня на засіданні Комітету з електронних комунікацій при ТПП України відбулася презентація документу для представників бізнесу та влади.

Крім цього, учасники зустрічі обговорили актуальні питання розвитку цифрового суспільства в Україні, що вимагають законодавчого врегулювання, узагальнили пропозиції та рекомендації стосовно вдосконалення національної політики розвитку інформаційного суспільства, а також визначили пріоритети та механізми її реалізації.

Голова Комітету з електронних комунікацій при ТПП України Володимир Коляденко наголосив, що імплементація цифрової стратегії покликана здійснити системні та цілеспрямовані дії в реалізації державної політики у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, збільшити кількість та якість надання послуг, а також активізувати процеси входження України в європейський простір. Володимир Коляденко додав, що нині документ потребує популяризації:



В нашій країні довгий час тривала дискусія стосовно необхідності вироблення стратегічного документу, який би дав відповідь на питання: куди сьогодні рухається Україна в плані цифровізації? Мета засідання  нашого Комітету в тому, щоб ознайомитись із цим документом, презентувати його для представників бізнесу та влади

Автори законопроекту запевняють, що він вирішує низку нагальних питань, які турбують IT-бізнес. Проект «Цифрової адженди 2020» основними цілями України визначає стимулювання економіки та залучення інвестицій, закладення платформи для трансформації різних галузей економіки в конкурентоспроможні, доступність цифрових технологій по всій країні, створення нових умов та можливостей для реалізації людського капіталу, розвитку «цифрових» індустрій та бізнесу.

Крім цього, документ визначає шлях розвитку України та її світове лідерство в контексті експорту «цифрової» продукції та інформаційних послуг.  Передбачається, що необхідно зробити ефективні кроки щодо цифровізації України у сфері охорони здоров’я, інфраструктури, екології тощо.

Цей законопроект вирішує важливі питання для представників IT-сектору. Це стосується страхування, контрактів, питань, пов’язаних із прискореною амортизацією основних фондів. Однією з цілей цієї стратегії є досягнення такого стану, щоб українські фахівці не цифровізували економіку інших держав, а залишалися в Україні і цифровізували економіку України, – наголосив член Комітету з електронних комунікацій при ТПП України Андрій Омельченко.

Члени комітету також обговорили Цифровий порядок денний ЄС, що був прийнятий у 2010 році і також розрахований до 2020 року.

Вони зауважили, що більшість країн ЄС розглядають цей документ як рамковий та приймають відповідні Національні програми розвитку Цифрового суспільства на декілька наступних років, у яких закладають пріоритетні середньострокові та короткотривалі цілі й індикатори досягнення визначених цілей.

До прикладу, Німеччина прийняла вже другу таку програму, розраховану на 2017-2022 роки. В межах реалізації Цифрового порядку денного ЄС Європейський Союз прийняв стратегію Єдиного Цифрового Ринку – Digital Single Market. Він передбачає інвестиції на загальну суму близько 300 млрд євро за 7 років.

Завдяки роботі парламентського комітету Україна має змогу приєднатися до цієї стратегії і розраховувати в такому разі на 6-10 млрд євро інвестицій у цифрову інфраструктуру.

Автори української цифрової стратегії наголошують, що цей процес не буде разовим, він буде постійним, необмеженим у часі, адже технології та суспільні процеси не стоять на місці та невпинно розвиваються.

Передбачається, що цифровізація України забезпечить кожному громадянинові доступ до інформаційних послуг. Утім реалізація цього принципу потребує значних зусиль як з боку влади, так і з боку бізнес-середовища та громадянського суспільства.

Процес цифровізації обов’язково має супроводжуватися збільшенням довіри громадян до інформаційних ресурсів. Тому необхідно звернути особливу увагу на посилення інформаційної безпеки, кібербезпеки, захисту прав інтернет-користувачів.

Експерти наголосили, що на сьогодні на жаль, для IT-фахівців не створено гідних умов для діяльності, тому спостерігається стрімкий потік кадрів за кордон.

Так, за минулий рік країну залишило до 10 000 фахівців. Молодь знаходить підтримку в інших розвинених країнах та реалізує свій потенціал там, тим самим розвиваючи інші економіки. Звідси випливає, що поки Україна не здійснить цифрової трансформації, вона не стане привабливою як для талановитих українських фахівців, так і для іноземних інвесторів.

Водночас автори стратегії запевнили, що в Україні існують усі необхідні передумови для «цифрового стрибку»:

  • наявність висококваліфікованих кадрів;
  • можливість виробляти та використовувати власні інформаційно-комунікаційні технології;
  • зацікавленість бізнесу в цифровізації та застосуванні інноваційного обладнання;
  • креативний потенціал молоді;
  • затребуваність українського інноваційного продукту на світовому ринку.

Перешкодами для реалізації цифрової стратегії члени Комітету назвали суттєві проблеми, пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності.

Учасники зустрічі також проаналізували останні тренди у світовій цифровій економіці, які будуть актуальними  найближчими роками. Зауважили, що головним джерелом конкурентоспроможності стають не дані, а саме вміння працювати з ними та аналізувати їх. Здатність українців ефективно працювати з даними дозволить розвинути нову галузь економіки, створити нові робочі місця та новий якісний інструмент управління.

Інший тренд, що може бути застосований в Україні, — це розвиток сфери «інтернету речей». Це застосування «розумних» приладів, що дозволяє підвищити ефективність державних служб, комунальних сервісів та загалом бізнесу.

Ще один популярний тренд – цифрова трансформація, яка призводить до появи кібер-виробництв та розробки нових бізнес-послуг. Це дозволяє малим підприємствам створювати інноваційні продукти та швидко виводити їх на глобальний ринок на рівні з іншими компаніями.

Системне використання цього тренду в Україні дасть можливість розвивати ринок праці, популяризувати інноваційне підприємництво та започаткувати нові індустрії.

Не менш важливим світовим трендом є поширення бізнес-моделей, що належать до ідеології економіки «спільного користування». Частково сюди можна віднести хмарні технології, які дозволяють компаніям швидше та дешевше здійснювати свою активність на національному та глобальному ринках. Застосування подібної «спільної платформи» дозволить українським компаніям розширити ринки збуту для своєї продукції.

І останній тренд – перехід до сервісних моделей та візуалізація фізичних інфраструктурних IT-систем. Ця технологія дозволяє орендувати обчислювальну техніку, виходячи з потреб конкретного бізнес-процесу. Це дозволяє пересічним громадянам і державним структурам швидко та дешево розгортати свою цифрову інфраструктуру та використовувати переваги цифрового світу.

Окремо учасники зустрічі зупинили увагу на необхідності цифровізації української освіти. Враховуючи невідворотність інформатизації економіки, має відбутися якісне реформування освітньої галузі: цифрові технології мають використовуватися не лише на уроках інформатики, а й у вивченні інших предметів, взаємодії учнів і вчителів, здійсненні досліджень та експериментів. Це дозволить значно підвищити якість процесу навчання, зробити його мобільним та зручнішим.

До проблем, що гальмують впровадження цифрових технологій в середніх школах, експерти віднесли наступні:

  • застаріла комп’ютерна техніка, яка ще досі використовується у школах;
  • використання неліцензійного програмного забезпечення;
  • відсутність якісного мультимедійного контенту та інтерактивних підручників;
  • проблеми з підключенням шкіл до інтернет-мережі.

Експерти також наголосили на необхідності створення індустріальних парків та галузевих центрів технологій, які будуть сприяти залученню інвестицій, збільшенню зайнятості населення, регіональному розвитку та підтримці малого й середнього бізнесу.

Передбачається, що інноваційні підприємства підтримуватиме держава. Зокрема, це відбуватиметься за рахунок фінансування інноваційних компаній з бюджетних коштів, пільгового оподаткування підприємств, які займатимуться впровадженням цифрових технологій та запровадження для них «податкових канікул».

Окрім цього, законопроект містить положення щодо:

  • усунення подвійного оподаткування інвесторів, які беруть участь у формуванні венчурних фондів;
  • зниження податку на дивіденди;
  • державного страхування ризиків;
  • офіційного визнання за інвестованою компанією статусу інноваційної.

Створення такого документу завдяки спільним зусиллям, з одного боку, бізнесу, з другого боку, влади, це великий прорив для України. Ми запропонували сьогодні нашим колегам із HiTech офісу презентувати документ та провести дискусії по ньому на Одеському міжнародному IT-форумі, що відбудеться  27 квітня з ініціативи нашого Комітету. Це дозволить обговорити та проаналізувати документ з іноземними експертами, представниками влади та безпосередньо керівниками IT-компаній та виробити спільну стратегію розвитку України на шляху цифровізації, – зауважив Володимир Коляденко.

Він додав, що форум складатиметься з пленарної частини та трьох платформ, присвячених механізмам реалізації Цифрової стратегії, продуктам та пропозиціям для бізнесу та інвестиціям й інноваціям.

Своєю чергою, директор HiTech офісу Андрій Бірюков підкреслив необхідність прийняття цієї стратегії вже найближчим часом:

Украй важливо, щоб питання необхідності запровадження цифрової економіки, побудови цифрового суспільства було як для політиків, так і для пересічних громадян вкрай очевидним. Якщо ми в обличчі Торгово-промислової палати України будемо мати союзника у процесі популяризації цієї ідеї, то вона приречена на успіх, а це є вкрай важливим сьогодні для бізнесу

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *