Чому Україні необхідна нова індустріалізація?

Нова індустріалізація як модель економічного розвитку України. Чому вона необхідна і як її здійснити? Ці та інші питання обговорювали на конференції «Нова індустріалізація: виклики, можливості та перспективи для України», що відбувся в Торгово-промисловій палаті України

Вітчизняна промисловість: яка вона?

На сьогоднішній день промисловість України – це переважно старі підприємства радянської епохи, де технології виробництва відстають на десятки років від сучасних. Саме тому нова ера індустріалізації потрібна країні як ніколи. Аби обговорити реальні шляхи розвитку української промисловості та її переходу на вищий рівень розвитку, представники влади та бізнесу зібралися в ТПП України 15 грудня

Які пріоритетні завдання та напрями розвитку  промисловості, що в сучасних умовах глобального ринку зможуть посилити конкурентоспроможність української економіки? Які фактори негативно впливають на вітчизняну промисловість або можуть перешкодити її розвитку в майбутньому? Якими є можливі перспективи та труднощі майбутньої індустріалізації? За рахунок чого профінансувати нову індустріалізацію? Саме ці питання стали ключовими для обговорення діловою спільнотою країни.

Ми дуже часто чуємо, що Україна має стати аграрною країною, так званою аграрною супердержавою. Водночас фахівці ТПП України проаналізували сьогоднішню ситуацію і, своєю чергою, не знайшли жодної розвиненої країни в світі першого чи, принаймні, другого рівня, які б ставили акцент у своєму розвитку лише на аграрний сектор. Тому спільна ініціатива влади та бізнесу провести таку конференцію має дозволити нам сформувати для нашої країни свій «План Маршалла», спрямований на проведення неоіндустріалізації, – наголосив президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков

За словами Геннадія Чижикова, Україна наразі потребує системної промислової політики, спрямованої на проведення нової індустріалізації з використанням сучасних технологій. Адже наша держава здатна не лише займати передові позиції в сфері аграрно-промислового сектору, а й стати привабливим виробничим майданчиком для вітчизняних і глобальних компаній. Тому на сьогодні завдання держави номер один – модернізація та розвиток переробної промисловості.

Водночас, на думку експертів, стимулювати нову індустріалізацію в Україні допоможе синергія взаємодії бізнесу, ділових асоціацій та влади.

Сьогодні нашим надійним партнером є Торгово-промислова палата України, яка знаходиться на чолі реалізації та захисту інтересів ділових кіл. Сьогодні в Україні проводиться безліч заходів і тема індустріалізації є дуже актуальною. Я особисто переконаний, що наші перемоги на Донбасі, повернення Криму, реалізація реформ, відродження нації і взагалі збереження держави залежить від нашої спроможності порозумітися в середині країни і створити надійну економічну базу, – сказав виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко

Загалом участь у конференції взяли: керівництво Уряду України, інших органів влади, міжнародних організацій, Комітетів Верховної Ради України,  Представництва ЄБРР в Україні, Економічної місії ООН, представники українського та іноземного бізнесу, фінансових і банківських інституцій.

Індустріалізація і євроінтеграція є абсолютно синонімічними поняттями. Нажаль, наразі в економіці нашої країни ми бачимо процес, протилежний євроінтеграції. Це означає що уряд проводить некорректну помилкову економічну політику, яка нас веде на узбічча европейської цівілізації і консервує за Україною роль сировинного додатку. На мій погляд, задля економічного успіху України, щоб подолати п’ятикратний розрив у ВВП на душу населення, і якості життя альтернативи індустріалізації на новій технологічній базі не існує, – підкреслив голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк

На сьогоднішній день в Україні триває процес деіндустріалізації. Так, частка переробної промисловості в структурі ВВП знизилась із 17,4% у 2008 р. до 12,0% у 2016-му, частка зерна і руди в товарному експорті збільшилась із 11,9% у 2010 р. до 25,6% у 2015-му.

Україна зменшила до критичних розмірів частку високотехнологічних виробництв, фактично скоротивши до нуля попит на власні науково-дослідні та прикладні розробки та розвиток трансферу технологій. Фінансовий ресурс, пропонований національною банківською системою, залишається надто дорогим (у листопаді 2017 р. ставка гривневих кредитів для бізнесу підвищилась із 14,2% до 15,3%).

З огляду на це, учасники зустрічі наголосили – Україні потрібні Стратегія промислової політики та чіткий план її реалізації.

Наразі Міністерство економіки розробляє стратегію розвитку промисловості. Модернізація промислового виробництва, підтримка промисловості на регіональному рівні, підвищення ресурсоефективності промисловості є основними завданнями політики промислового розвитку. Ми виділяємо також і інші важливі інструменти, яких не вистачає в Україні. Це і залучення інвестицій, і спрощення ведення промислової діяльності, і розвиток інфраструктури якості для усунення технічних бар’єрів, і створення умов для розвитку конкуренції у промисловості, і підготовка професійних кадрів. Важливими інструментами також мають бути:  сприяння цифровізації промисловості та розвиток промислової кооперації – створення кластерів тощо» – сказав директор департаменту промислової політики МЕРТ Олександр Черних

Долучитися до розробки цієї Стратегії вже готова ціла низка бізнесменів, експертів, науковців і галузевих об’єднань.

Завданням держави номер один є модернізація та розвиток переробної промисловості. Україна повинна зарекомендувати себе як країна, що продукує й експортує товари, вироблені на основі власних розробок. Наша держава здатна стати привабливим виробничим майданчиком для вітчизняних і глобальних компаній. Варто сконцентруватися на переробній промисловості та виробничих кластерах, енергоефективності, модернізації інфраструктури, сільському господарстві, ІТ-секторі та переробці відходів. Ми можемо значно наростити експорт до країн Євросоюзу, зокрема замінивши Китай в їх зовнішньому імпорті», – сказав директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», голова комітету з питань промислової модернізації при ТПП України Володимир Власюк

За його словами, існуючий на сьогодні набір окремих стратегій, зокрема підготовлених зовнішніми експертами, є нескоординованим і необ’єднаним одним планом. Тому конференція мала на меті зробити свій внесок у формування такої національної економічної політики.

Свою думку з приводу ситуації, що склалася, висловили і міжнародні експерти.

Перш ніж розробляти і реалізовувати стратегію промислової політики, потрібно проаналізувати збиткі та труднощі кожної галузі промисловості й їх основні тенденції. Ми повинні розуміти, що держава не буде керувати процесом індустріалізації від початку до кінця. Ділова спільнота, промисловці, експортери й усі стейкхолдери мають взяти на себе відповідальність за цей процес. Потрібно об’єднатись і створити коаліцію, яка на основі  свого досвіду та компетенції буде керуватись фундаментальними знаннями стосовно всіх галузей промисловості та відповідних ринків –  сказав директор Представництва ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер

Зміст промислової політики − це усунення бар’єрів і одночасне створення системних переваг для виробництва української продукції. Законопроект «Купуй українське, плати українцям» − це стратегічно виграшна модель для нашої країни, і дискусія навколо нього є світоглядною: чи залишиться Україна на узбіччі європейської цивілізації і буде постачальником сировини, робочих рук і талантів, грошей в інші країни, чи ми станемо виробником і інноватором і підемо шляхом справжньої євроінтеграції», – підкреслив Віктор Галасюк

Ось ще декілька думок з приводу шляхів стимулювання розвитку промисловості, що звучали на конференції:

Думка про те, що нам допоможуть закордонні країни, є хибною. Без промисловості, без індустріального розвитку Україна розвиватиметься за сценарієм великого корпоративного сектора аграрної економіки і, на превеликий жаль, перебуватиме у повній технологічній залежності»доктор економічних наук, професор, академік НАН України Валерій Геєць

Гроші не працюють там, де є великі ризики, де є монополізовані ринки, де є корупція, проблеми з судовою системою. Ми повинні створювати клімат для інвесторів, незалежно від того, є вони вітчизняними інвесторами чи закордонними – заступник директора  департаменту – начальник управління департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський

Наявність політичної еліти з відповідним досвідом і державної стратегії, що визначатиме план дій фіскальної, монетарної політики та банківського сектора, є важливою передумовою для реалізації нової індустріалізації. Державі наразі необхідно комплексне реформування системи державного управління. Стратегія державної політики є також одним із інструментів здійснення нової індустріалізації в Україні. Програма стратегії державної політики повинна обов’язково бути узгоджена з представниками української бізнес-спільноти – голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко

Наприкінці учасники зустрічі наголосили, що в Україні має бути створений Фонд розвитку промисловості. Ці вимоги викладено в Резолюції, підготовленій за результатами конференції. Крім того, пропонується проголосити 2018–2020-й роками індустріального відновлення України.

 

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *