Бути чи не бути незалежному аудиту в Україні?

На думку української спільноти аудиторів, запропонований Мінфіном проект закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» є нічим іншим, як спробою позбавити аудиторів незалежності, усунути більшість з них з українського ринку та замість суспільного нагляду встановити жорсткий державний контроль за аудиторською діяльністю в Україн

У вівторок, 13 жовтня, в Києві відбувся Всеукраїнський з’їзд аудиторів України, організаторами якого виступили ВПГО «Спілка аудиторів України», Федерація професіональних бухгалтерів та аудиторів України, ГО «Спілка податкових консультантів України» та Аудиторська палата України.

Основною метою заходу було обговорення та вироблення концептуальних засад оптимальної моделі гармонізації українського законодавства в сфері аудиту із законодавством ЄС. Учасники з’їзду розглянули сучасний стан аудиторської діяльності в Україні, роль «великої четвірки» та вітчизняних аудиторських фірм на ринку аудиту.

Також присутні обговорили моделі майбутнього регулювання сфери аудиту, зокрема, законопроект «Про аудиторську діяльність», зареєстрований у Верховній Раді групою депутатів та  законопроект Міністерства фінансів України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». Забігаючи трохи наперед, скажемо, що саме останній став предметом бурхливих дискусій та загального невдоволення української спільноти аудиторів.

Участь в заході, зокрема, прийняли президент Спілки аудиторів України Наталя Гаєвська, Голова Аудиторської палати Іван Нестеренко та його заступник Олексій Гачківський, народний депутат України Олександр Кірш, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко, заступник Голови Державної регуляторної служби України Олег Мирошниченко, виконавчий директор Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України Валентина Легка, президент Спілки податкових консультантів України Леонід Рубаненко, старший експерт проекту «Технічної підтримки пріоритетних напрямків фінансового сектору» представництва Європейського союзу в Україні Джон Хупер та інші поважні гості.

На з’їзд також були запрошені представники державних органів України, але, на жаль, більшість з них так і не з’явилась, хоча, як виявилось, учасники заходу мали що їм сказати з приводу запропонованого законопроекту Мінфіну та прийнятої Урядом постанови №390, які своїми жорсткими умовами та положеннями фактично ставлять під сумнів проведення потрібних реформ в сфері аудиту.

Нагадаємо, що відповідно до вимог оновленої Директиви 2006/43/ЄС, усі країни-члени ЄС зобов’язані організувати ефективну систему суспільного нагляду за допущеними на ринок аудиторами та аудиторськими фірмами, задля чого кожна з країн-членів ЄС повинна створити компетентний відповідальний за нагляд орган.

При цьому основними вимогами до органу нагляду є тільки те, що керувати ним повинні непрактикуючі особи, тобто такі які понад три роки не здійснюють практику аудиту і не зв’язані правами власності з аудиторською фірмою, і друга важлива вимога – держава має забезпечити його прозоре та незалежне фінансування.

Посилаючись на цю Директиву, Міністерство фінансів України запропонувало свій варіант законопроекту, який нібито допоможе побороти корупцію в сфері аудиту і очистити ринок від несумлінних аудиторів. На думку ініціаторів законопроекту, встановлення більш жорстких вимог до аудиторських фірм дасть змогу відсіяти некомпетентних аудиторів і тим самим покращити якість аудиторських послуг в Україні.

Але реакція аудиторів та представників провідних професійних об’єднань на положення цього проекту однозначно критична. Українські аудитори в один голос заявляють, що виходячи з норм законопроекту Мінфіну, кількість фірм, які будуть відповідати вимогам, не перевищить декількох десятків.

Аудитори переконані, що насправді творці законопроекту хочуть надати органу нагляду необмежені повноваження і функції, щоб встановити повний контроль над аудиторами та аудиторськими фірмами з боку Міністерства фінансів, а більше з боку окремих його представників, позбавляючи аудиторів професійної незалежності. Тому очевидно, що спільнота аудиторів не на жарт схвильована та обурена нормами цього законопроекту та вимагає його доопрацювання, про що було заявлено на з’їзді.

Надзвичайна важливість поставлених питань задавала високий емоційний градус з’їзду: під час своїх виступів доповідачі не стримували своїх почуттів, було очевидно, що аудиторська спільнота України знаходиться на межі відчаю і має твердий намір вибороти своє право на незалежну професійну діяльність та якісні умови для своєї роботи.

Зокрема, оплески учасників з’їзду зірвав виступ народного депутата України Олександра Кірша. Говорячи про сьогоднішню кризу, в якій знаходяться українські аудитори, він сказав:

Це ще не криза, справжня криза наступить тоді, коли пройде запропонований Мінфіном законопроект!

Крім того, за словами народного обранця:

більшою мірою кризу, в якій перебувають українські аудитори, провокує скандальна постанова Уряду №390, яка централізовано вказує великим державним підприємствам, послугами яких аудиторських фірм їм варто користуватись, і якщо підприємство скористалося послугами не тієї фірми, яку йому назначив Кабмін, підприємство повинно заново пройти аудит, починаючи з 2013 року

Зауважимо, що позицію народного депутата Олександра Кірша з приводу Постанови № 390 одностайно розділили всі аудитори та представники професійних об’єднань. Учасники з’їзду в цілому висловили підтримку повної гармонізації норм національного законодавства про аудиторську діяльність із законодавством ЄС, але при цьому одноголосно заявили, що законопроект Мінфіну створює реальну загрозу політичного впливу на аудиторську діяльність та підстави для виникнення корупційних ризиків і послаблення інвестиційного клімату в Україні.

Крім цього, на думку аудиторів, прийняття законопроекту негативно вплине на користувачів аудиторськими послугами: більшість аудиторських фірм відсіються, не відповідаючи жорстким вимогам законодавства, це в свою чергу призведе до монополізації ринку, вартість послуг аудиторів зросте, і, як наслідок, більшість користувачів не матиме змоги ними скористатися. Безперечно, це призведе до скорочення ринку аудиторських послуг, що також негативно позначиться на нестабільній та слабкій українській економіці.

Учасники з’їзду наголосили, що, відповідно до європейських вимог, запровадження органу суспільного нагляду не скасовує самоврядність в аудиті. Запропонований же Мінфіном скандальний законопроект направлений не на якісні зміни в сфері аудиторської діяльності, а, насамперед, на зміну підвідомчості аудиторів та аудиторських фірм. І це в той час, коли Україна крокує на шляху євроінтеграції і демократизації суспільства, запорукою якої, у тому числі, є професійне самоврядування і усталена практика створення та розвитку незалежних професійних об’єднань.

Президент Спілки аудиторів України та голова комісії Аудиторської палати України з контролю якості аудиторських послуг Наталя Гаєвська наголосила, що представники професійних об’єднань неодноразово зверталися в різні міністерства щодо невідповідності законодавству України Постанови №390, але у жодному з відомств не відреагували на критику та невдоволення аудиторської спільноти.

Виходить, що держава не хоче йти на відкритий діалог з представниками бізнесу та аудиторами, а Міністерство фінансів ігнорує зауваження та пропозиції провідних експертів в області аудиту.

За словами голови комісії Ради Спілки аудиторів України з правового забезпечення Володимира Головача, під час опрацювання цього законопроекту Мінфіном не було зібрано робочу групу, не запрошувались представники професійних об’єднань, ба більше – всі намагання аудиторів вийти на діалог з Міністерством і долучитися до роботи над цим законопроектом були марними.

Як бачимо, кожна велика реформа або зміна в окремій сфері діяльності нашого суспільства не обходиться без спроб зацікавлених осіб повернути ситуацію в свій бік. Вже стало ганебною нормою, що все, що стосується реформування, регулювання, нагляду, стає ласим шматком для деяких державних структур, міністерств та відомств, які намагаються забрати владу в свої руки і при цьому неважливо, чи зможуть вони зробити потрібні та якісні зміни, і головне – керувати.

Найсумніше те, що поки державні мужі всілякими методами виборюють собі право регулювати важливі процеси в сфері аудиту, аудиторська діяльність в Україні переживає кризу та втрачає довіру своїх користувачів – як вітчизняних, так і закордонних. Адже очевидно, що законопроект Мінфіну та постанова Уряду №390 – це спроба замість суспільного нагляду встановити жорсткий державний контроль над аудиторами та аудиторськими фірмами. Та чи можуть взагалі очистити ринок від несумлінних аудиторів державні органи, які переважно не можуть самі себе очистити від корупції та хабарництва?

Наприкінці заходу всі присутні практично одностайно проголосували за проект резолюції, згідно якої учасники з’їзду не підтримали законопроект Мінфіну, а віддали свою перевагу законопроекту, зареєстрованому групою депутатів у Верховній Раді.

Крім цього, була узгоджена окрема резолюція, в якій учасники з’їзду звернулися до Кабінету міністрів України з вимогою звернути увагу на невідповідність чинному законодавству постанови Уряду №390.

Як вже згадувалося, на жаль, більшість запрошених представників державних органів не прибули на з’їзд, щоб особисто дізнатися думку аудиторів з приводу намічених законодавчих змін. Але ж сподіваємось, що твердий голос аудиторської спільноти неодмінно буде почутий, і реформи в сфері аудиту не тільки нададуть новий поштовх розвитку економіки України, але й стануть добрим прикладом для реформування інших її галузей.

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *