Рада прийняла закон про судоустрій і статус суддів
Верховна Рада України передбачила поступове підвищення базових розмірів посадового окладу судді до 30, 50 і 75 мінімальних заробітних плат в залежності від рівня суду. За відповідний законопроект в цілому проголосував 281 парламентар, передає РБК-Україна.
Зокрема, документом передбачається, що з 1 січня 2017 року оклад судді місцевого суду складе 15 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 25 мінімальних зарплат. Потім з січня 2018 року пропонується встановити оклад судді місцевого суду в 20 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 30 мінімальних зарплат.
Відзначимо, що в даний час оклад судді місцевого суду становить 10 мінімальних зарплат, апеляційного суду – 11, вищого спеціалізованого суду – 12, Верховного суду – 13.
Документ передбачає скасування інституту “призначення судді на посаду вперше” (п’ятирічний, так званий “випробувальний”, термін для суддів) та обійняття посад суддями лише безстроково. До законопроекту включена норма, яка передбачає, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом. Президент позбавляється повноважень щодо утворення та ліквідації судів своїм указом.
При цьому повноваження Верховної Ради України щодо надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом передається до органу системи правосуддя – Вищої ради правосуддя. Таким чином, із вказаного процесу усунуто політичну складову.
Так, на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. При цьому вимога щодо компетентності охоплюватиме не лише професійний аспект, а також інші аспекти – зокрема особистий, соціальний тощо.
Закладений у законопроекті механізм призначення суддів спрямований на унеможливлення ситуації, за якої Вища рада правосуддя могла б вносити подання про призначення суддею особи, яка не відповідає вимогам, установленим до кандидата на посаду судді.
Проектом закону пропонується запровадити інститут функціонального імунітету судді – замість того, що передбачений чинною Конституцією України у вигляді абсолютного імунітету. Природа суддівського імунітету при здійсненні правосуддя полягає у забороні притягнення судді до кримінальної відповідальності за його юридичну позицію, викладену в судовому рішенні, оскільки наявність такого унеможливлює незалежність судді та безсторонність.
Водночас суддя має нести кримінальну чи дисциплінарну відповідальність за злочини (наприклад, отримання неправомірної вигоди) та дисциплінарні проступки, що опосередковано можуть впливати на юридичну позицію судді при здійсненні ним правосуддя. Зокрема, суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у разі, якщо він порушує встановлені законом вимоги щодо змісту судового рішення, не дає оцінки аргументам сторін, не викладає обґрунтування свого рішення тощо.
Законопроектом передбачено, що суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.Щодо дій, не пов’язаних із виконанням суддівських функцій, суддя нестиме юридичну відповідальність у загальному порядку.
Відповідно до законопроекту повноваження щодо надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом переходять до Вищої ради правосуддя. При цьому суддю може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом без такої згоди, якщо його затримано під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Читайте також:
Процедура оформлення лікування за кордоном стане простішою
Захист прав споживачів фінпослуг: на чиєму боці новий закон?
Автор: Checkpoint
Залишити відповідь