Мораторій на продаж сільгоспземель: бути чи не бути і кому це потрібно?

Нещодавно на світ з’явився законопроект №5535 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», що фактично знову повернувся до теми зняття мораторію на продаж сільгоспземель, значно пожвавивши дискусії в суспільстві. Про що це говорить і чи слід нам готуватися до зняття мораторію? Дізнайтеся з нашого матеріалу

Що заважає скасувати мораторій на продаж сільгоспземель?

Як ми вже зазначали, більшість експертів сходяться на тому, що нині інфраструктура готова до запровадження прозорого механізму купівлі-продажу землі сільгоспкористування десь на 70-80%. Є в нас також і Земельний кадастр, непогано функціонує й Державний реєстр прав на нерухоме майно, який було відкрито ще до 2014 року.

Готовими до активного відкриття ринку виявилися й фахівці з експертно-грошової оцінки земельних ділянок, також не бракує нам і спеціалістів із проведення торгів цим унікальним нерухомим товаром.

Проте, якби там не було, а люди, які є набагато ближчими до села, ніж наші можновладці, які власноруч працюють удень і вночі на землі, а також відомі сільськогосподарські експерти категорично проти будь-якого відкриття, часткового чи то поетапного, ринку землі.

Їхній основний аргумент — немає законодавчої бази щодо цивілізованого обігу земель сільгоспризначення (тобто законопроекту №5535, про який ідеться в нашій статті).

Проте і це далеко не все — немає виваженої державної політики щодо стимулювання розвитку сільського господарства. І нарешті — не завершено судову реформу, а без справедливого судочинства в такій справі, як земля та земельні відносини, не може бути порядку. І це питання стратегічне, загальнодержавної ваги.


Вочевидь, законопроект №5535 є першим етапом виконання всіх умов перед запровадженням вільного продажу земель сільгосппризначення. Загалом, країна до відкриття ринку землі, бодай часткового, але готова.

Зазначимо, що загалом цей законопроект регламентує купівлю-продаж державних та комунальних земель сільгосппризначення. Цей документ також відкриває ринок землі й для фізичних осіб — вони зможуть продавати свої ділянки.

Кому й навіщо знадобився законопроект?

Але чи не є цей законопроект банальною відповіддю на забаганки ЄС чи МВФ?

За словами юриста ЮК «Центр Конфліктології і Права» Тетяни Журавель, дійсно, однією з вимог МВФ для отримання наступного траншу кредитів було внесення законопроекту про обіг сільськогосподарських земель до Верховної Ради.

Слід розуміти, що поспішність з ухваленням такого важливого законопроекту та ще й напередодні багато новорічно-різдвяних свят, як ми бачимо, взагалі не пов’язана (не прямо, а лише непрямо) з намаганням народних обранців наблизитися до ухвалення важливого законопроекту. Адже цим документом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про виконавче провадження». Перелік і значущість нормативно-правових актів, що повинні зазнати кардинальних змін, є досить великим та серйозним.

Напевно, основна причина — це й, дійсно, домогтися грошей від МВФ. Судячи з того, що 22 грудня керівництво Нацбанку України через ЗМІ заявило, що МФВ таки надасть нам черговий транш та й ще у січні 2017 року.

Можна припустити, що законопроект №5535 таки буде ухвалено і, можливо, доволі швидко. А, може, все зовсім і не так?

Із чим цей документ не стикується?

Яких кардинальних змін зазнає сфера торгівлі землею сільгосппризначення? Відповідно до проекту закону, продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності має здійснюватися виключно на конкурентних засадах шляхом проведення електронних торгів.

За словами пані Журавель, електронні земельні торги організовуються та проводяться в порядку, встановленому Кабміном:

А цього порядку наразі немає, тому потрібно спочатку дочекатися, як буде визначено та врегульовано електронні земельні торги

Також документ лише вказує на те, що необхідне врегулювання особливостей укладення договору дарування земель сільськогосподарського призначення та спадкового договору щодо таких земель. А більше «розписують» інші законодавчі акти та Кодекси, до речі в які також повинно буде вносити зміни.

Згідно з іншою статтею законопроекту, «мінімальну ціну продажу земель сільськогосподарського призначення приватної власності — (встановити — Авт.) на рівні нормативно-грошової оцінки, але не нижче 20 орендних плат». Чи є нормальною така ціна?

Ціна на землю не є сталою категорією і залежить від багатьох чинників. Понад того, ніхто не змушує продавати земельну ділянку за мінімальну ціну. Така ціна вказана для того, щоб громадяни орієнтувалися у приблизній вартості земель і не продали їх за безцінь, — зазначає пані Журавель

І дійсно, якщо ти маєш паї і не маєш бажання їх продавати, у тебе є повноцінне право цього не робити.

Біполярність думок

Думки щодо того, чи можна ухвалювати такий законопроект. чи ні, є також біполярними, як це було й протягом усіх років дії мораторію.

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий вважає, що ухвалення цього законопроекту не означає, насправді, продаж землі:

Закон називається “Про обіг земель сільськогосподарського призначення”, що визначає ті правила, в межах яких обіг земель існує. Але самих моделей обігу земель є дуже багато і не всі вони передбачають продаж землі. Наприклад, позиція, за яку я вже досить довго говорю, — це право продажу прав оренди і застави прав оренди в банку. Це створює можливості для власників землі утримувати її — не продавати, при цьому отримувати якісь стартові непогані кошти, мати пайові платежі, <…> передавати у спадок

Доволі цікаве пояснення, особливо тому, що при відкритті ринку землі сільгоспризначення вартість гектара спершу буде не досить високою і власникам земельних паїв, дійсно, буде невигідно поки що її продавати.

Інші експерти, приміром, відомий економіст і аналітик Олександр Охріменко, взагалі вважають, що ринок землі в Україні вже давно, як кажуть, перезрів:

Його просто необхідно відкривати і цей законопроект є на часі. Бо саме такий документ треба було ухвалювати ще в 2002-2003 роках. Адже тоді й було напрацьовано непогану нормативно-правову базу. Я скажу так: нещодавно один із високих чиновників Міністерства аграрної політики і продовольства заявив, що Україна втратила до 45 мільярдів доларів за причини того, що не відкрила ринок землі ще 10-12 років тому

Ділянки, здебільшого, не використовуються

Дійсно, достатньо сказати, що в державній та комунальній власності наразі знаходяться великі земельні ділянки, що майже не обробляються. Це передовсім стосується так званих земель запасу.

Проте часто-густо землі фізосіб, які свого часу придбали їх як паї, також не використовуються — їхніми власниками є літні люди, які просто не в змозі це робити. Або, що також є розповсюдженою практикою, земельними паями володіють люди, які давно поїхали на роботу за кордон або залишилися там, і їм, по суті, не так цікаво, принаймні наразі, знати про долю своїх паїв.

Утім, добра їх половина, ба навіть більше, категорично проти відкриття ринку земель і фактично проти ухвалення цього законопроекту. Вони побоюються, що землі скуплять великі латифундисти і робитимуть на ній, що завгодно, а люди села стануть своєрідними кріпаками.

Можливо, це перебільшення? Для нашої країни, як то кажуть, перебільшень немає — все може статися.

Ринок землі відкриває дивовижні обшири для розвитку країни і капіталовкладень у сільське господарство. Однак для країни, що веде криваву війну та потерпає від економічних зламів, це може бути занадто ризикованим кроком. Адже й невідповідностей, відсутності уточнень різних механізмів і загальних прогалин у законопроекті чимало.

Протягом багатьох років нардепи приймали законопроекти та вносили багато змін до сільськогосподарського та земельного законодавства. А тут іще й новий серйозний документ, а вони поспішають, на кшталт, як це було з ухваленням Державного бюджету на 2017 рік. Справді ж, треба ухвалювати не “сирий”, а повноцінний, ефективний документ, аби потім із таким же поспіхом не вносити в нього численні виправлення.

Ігор Гонта

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • Інженер #1 18/01/2017 - 08:46
    3 Сообщений

    Те що Суди ручні, – це правда… А от щодо суті, то бариги придумують ЯК ОБІБРАТИ народ, щоб як обібрали заводи, фабрики… Людина НЕМАЄ копійки на їжу, ліки, неможе внукові допомогти вчитися……і сам(а) має 75років!? Та продав би і дожив по людськи, а місцевий фермер молодий НЕХАЙ обробляє… Так КРУТЯТЬ…..щоб ЗАБРАТЬ! Встановити мін. ціну та мах. землі, як в Польші…і нехай люди живуть!

  • Інженер #2 18/01/2017 - 08:48
    3 Сообщений

    Може СПЕЦІАЛЬНО людей доводять до злиднів, щоб землю ВІДДАЛИ за безцінь? А що, – схоже, коли одні паразити жирують,…