Дорожчання акцизів на алкоголь і сигарети: які причини та наслідки?

У періоди економічної скрути та суцільної галузевої кризи держава вдається до типових способів поповнення бюджету. Одним із найперших джерел для наповнення скарбниці й цього разу стали акцизи на алкогольні й тютюнові вироби. Кабмін ухвалює — ціни зростають. Як наслідок, шалений зліт цін на низку продовольчих товарів, масові отруєння фальсифікатом і падіння надходжень до бюджету. Як насправді працює дорожчання акцизів, навіщо його вводять і які ще наслідки воно матиме у 2017 році?

«Зелене світло» від уряду і фальсифікат

Ми отримали чергове підвищення вартості акцизів на алкоголь і сигарети. Все почалося ще у вересні-жовтні 2016-го, коли урядом та парламентом було про це заявлено. Незабаром така форма «лягла» у проект Державного бюджету України на 2017 рік.

 

Мінімальна роздрібна ціна півлітрової горілки з 54,90 збільшилася до 69,78 гривень. Мінімальна ціна 40-градусного коньяку залежно від «зірок» зросла зі 105 до 120 гривень за півлітра. Мінімальні ціни на натуральні вина підвищилися до 33 гривень за пляшку 0,7 літра, на кріплені вина та вермути — до 42 гривень за 0,7 літрів напою, ігристі — до 70 гривень за пляшку 0,7 літрів.

У жовтні 2016 року уряд вирішив ініціювати створення та ухвалення законопроекту про повернення регулювання цін на ці товари шляхом установлення їм мінімальних показників.

Тоді першого віце-прем’єра, Міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва підтримала Асоціація легальних виробників алкоголю (саме легальних, адже проблема виробників сурогату в країні є украй серйозною), назвавши його ініціативу конструктивною і заявивши, що це має підвищити ефективність боротьби з «тіньовим» ринком алкоголю та суттєво знизити кількість отруєнь сурогатом.

Звісно, що на цей крок уряд та «чесних» виробників алкоголю насправді підштовхнули масові смертельні отруєння «бродяжною» горілкою споживачів по всій Україні, зокрема в Харкові.

Виробники не мали права встановлювати ціни на алкоголь нижчими за ті, що врегульовано урядом. Однак встановлювати їх безрозмірно високими вони фактично отримали.

Відомо, що через це ціни дружньо зросли. Як відомо й інше люди, які наразі живуть в Україні дуже бідно, купували й купують вино та горілку за найнижчими цінами (дорожчі вони просто не можуть собі дозволити), купують самогон (також невідомо, якої він якості) чи варять навіть самі. Що, як наслідок, призводить до ще частіших отруєнь горезвісною «пальонкою».

Що це дало бюджету? Фактично крихти.

Фіскали вказують на цифри, експерти — на факти

Другим «ударом» стало набуття чинності з 1 січня цього року закону про підвищення акцизів на спирт етиловий і пиво. Також підвищується цей податок на слабоалкогольну продукцію, хоча це станеться трохи пізніше, й на тютюнові вироби.

 

У 2016 році лише три компанії сплатили акцизу на суму 17 мільярдів гривень, що складає лише 10% від таких надходжень.

Джерело: ДФС

Акцизи є непрямими податками на споживання. Тобто фактично пересічні українці платять державі за споживання певного товару:

Треба збагнути, що в цьому випадку повинен бути хоча б диференційований підхід. Приміром, за умови споживання алкоголю, який коштує тисячі гривень і який можна віднести до  предметів розкоші. Тоді заможна людина, яка обрала такий алкогольний напій, має сплачувати великий акциз. У цьому випадку це, можливо, й відповідало б одному з основоположних принципів оподаткування — соціальній справедливості.

Якщо такі заходи скеровано на зменшення споживання алкоголю, то, як показує остання кампанія щодо боротьби з пияцтвом, наслідки є прямо протилежними. Проте, якщо подивитися на досвід розвинених країн, то держави зазвичай заробляють на заможних громадянах (так званий податок на розкіш), — вважає юрист ЮК «Центр Конфліктології Права» Олена Садовець

Зрозуміло, що в Україні завжди найбільше «били» саме по бідних, за рахунок чого багаті жили ще заможніше.

Як звітують торговельні мережі, наразі ціна за пляшку горілки 0,5 літра збільшилася порівняно з показниками кінця 2016 року на 10-12 гривень, коньяку — на 20-25 гривень, пива — на 2 гривні. Сигарети, залежно від класу марок, подорожчали від 1 до 3 і більше гривень за пачку.

Проти зростання цін усі: й експерти, й лікарі…

Тютюнові компанії на ухвалення такої норми акцизів відреагували найпершими. Вони пояснили уряду дуже «стару» на їхній погляд істину — від підвищення акцизів податкові надходження до державної казни не тільки не збільшаться, але й можуть суттєво знизитися. Адже за умови дорожчання сигарет уже вкотре відбувається перехід людей, що палять, від дорожчих марок до дешевших.

Учені, лікарі та економічні експерти довели, що практично 15% особистого бюджету людина, яка палить, витрачає на сигарети. А в покупця, який має низькі та дуже низькі доходи, цей показник є ще вищим — до 23%!

За умови суттєвого підвищення акцизів, а потім — і вартості сигарет, курці переходять на дешевші марки. Понад того, як доводять лікарі, при такому подорожчанні лише 10% людей намагаються кинути палити.

Піднявши акцизи на абсолютні всі сигарети, держава:

  • не подумала як слід про здоров’я нації — люди перейдуть на дуже шкідливі дешеві марки сигарет;
  • не розуміє, що все це спричинить падіння надходжень до бюджету у вигляді акцизів.

Фінансовий аналітик Ерік Найман вважає, що всі «ігри» з акцизами є грою в одні ворота:

Це є виробники дешевих сигарет. Таким чином, усе працює на збиток ринку та Державному бюджету. Таке значне збільшення розмірів акцизів, не підкріплене реальними доходами населення, спровокує зростання «тіньового» ринку

Чому від підвищення акцизів буде тільки гірше?

Негативну тенденцію ілюструє досвід Болгарії, яка свого часу за «порадою» Німеччини ввела дуже великі податки на тютюнові вироби. Внаслідок цього сформувався «чорний» ринок із обсягами практично 30% від всього продажу підакцизних товарів. Там, як і в нас, перейшли на більш дешеві марки сигарет, і звісно, продовжували псувати своє здоров’я та набагато менше «сплачувати» до державної скарбниці.

Цікавим є приклад Ірландії, де вартість сигарет є захмарною саме через надто високі акцизи на цей товар. За інформацією місцевих аналітиків та правоохоронних органів, кожну четверту сигарету там виготовляють нелегальним шляхом.

Те, що підвищення акцизів — швидше загроза, ніж порятунок, усвідомлюють і в Росії. Так, свого часу Міністерство фінансів РФ (вдумайтеся, це те міністерство, керівники аналогу якого в нас, в Україні, завжди піднімають «обидві руки» за встановлення більш високих акцизів на тютюн та алкоголь) надало рекомендації уряду та президенту дуже обережно ставитися до підвищення акцизів на ці товари. В РФ бояться, що підвищивши акцизи, вони спровокують ціновий розрив на підакцизні товари з іншими членами Митного союзу — Казахстаном і Білорусією. Це загрожує частішанням випадків контрабанди.

У 2016 році виробництво горілки, коньяку та бренді впало через збільшення акцизів

 

Попри те, що для українського бюджету підакцизні товари відіграють дуже важливу роль, планомірне й різке підвищення акцизів може призвести до жахливих і вкрай негативних наслідків. Наша країна може стати справжнім «раєм» для самогоноваріння, контрабанди чи вироблення й торгівлі небезпечними сурогатами горілки та інших міцних напоїв. Годі й казати про здоров’я нації — від «паленої» горілки та дешевих сигарет жити стане ще небезпечніше.

Якщо уряд не врахує всі ці наслідки, ми отримаємо не збільшення надходжень до скарбниці, а приголомшливе його зменшення. І, врешті-решт, коли ми вже навчимося не «бити» по гаманцях населення, сприяючи збагаченню еліти?

Ігор ГОНТА

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.

Коментарі

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *