Валютні послаблення від НБУ: Як це позначиться на економіці та інвестиціях?

Національний банк почав виконувати свої обіцянки, надані ще на початку цього року – послаблювати валютні обмеження для бізнесу. Але досі регулятор не виконав основної своєї обіцянки — дозволити закупівлю валюти для розрахунків із контрагентами залежно від того, чи є в підприємства валюта рахунках. Що ж чекає на НБУ, економіку і бізнес після валютних послаблень? Чи не призведуть нововведення до падіння курсу гривні?

Іноземні інвестори зможуть повертати вкладені в Україну кошти

Крім збільшення строку розрахунків за операції експорту та імпорту зі 120 днів до 180, НБУ дозволив закордонним інвесторам повертати свої інвестиції.

Ще донедавна було заборонено купувати та перераховувати іноземну валюту, щоб повернути за кордон гроші, отримані іноземними інвесторами від продажу корпоративних прав, цінних паперів, а також, приміром, унаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб.

Підприємці зможуть достроково погашати зовнішні кредити

Це третє вагоме нововведення. Власники бізнесу отримають можливість достроково закривати зовнішні кредити, якщо як забезпечення розрахунків за цими операціями було надано зобов’язання міжнародних фінансових організацій.

Нацбанк скасовує обмеження, що унеможливлювало відкриття уповноваженим банком кореспондентських рахунків в інвалюті 1-ї групи Класифікатора в банках-нерезидентах країн, національна валюта яких віднесена НБУ до 2-ї або 3-ї групи цього Класифікатора.

Навіщо Нацбанк увів усе це

В НБУ переконані – введення послаблень не вплине на гривню:

Це має покращити інвестиційний клімат у країні та полегшити діяльність підприємств, які здійснюють зовнішньоторговельну діяльність. Водночас жоден із цих кроків не призведе до дестабілізації на валютному ринку, — Яків Смолій, виконувач обов’язків голови НБУ

Що ж насправді означає збільшення терміну розрахунків для експортно-імпортних операцій?

Це заходи, спрямовані на дерегуляцію валютної політики. Такі кроки однозначно сприяють активізації зовнішньоекономічних відносин, показують відкритість політики регулятора, — Тетяна Журавель, юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права»

Експерти оцінюють, що це може призвести до збільшення обсягів продажу українського експорту в кредит або на виплат.

До чого можуть призвести послаблення

За інформацією Центру економічної стратегії, за останні три роки 4 307 українські компанії потрапили під санкції саме через те, що не могли вкластися у відповідні строки в оформленні експортно-імпортних операцій. А кожна друга порушила такі терміни на суму до $50 тис.

Так, представники середньої підприємницької ланки мусили відмовлятися від низки підпроектів саме через невеликі терміни виконання експортних операцій. Це шкодило й бізнесу, й державі, яка недоотримала валюту.

Тому такі нововведення сприяють виведенню з тіні 10-15% обороту експортерів. Адже, наприклад, раніше компанії, що експортували свою продукцію і послуги, часто порушували ці терміни.

Деякі фахівці переконані, що валютні обмеження роблять ведмежу послугу для України, яка бореться з поверненням коштів із з-за кордону. Негаразди часто провокують виштовхування бізнесу в офшори, з якими ми начебто почали наполегливо боротися.

У жорсткому валютному регулюванні передусім зацікавлений великий бізнес, адже в цьому випадку значно зменшується конкуренція на внутрішньому ринку. До того ж олігархи отримують корупційні можливості, на відміну від середнього бізнесу.

Щодо теперішньої можливості іноземних інвесторів. Приміром, працівники фондового ринку не пророчать, що іноземці в десятеро частіше виводитимуть капітал з України. Адже всі, хто боявся непередбачуваності української влади та різночитання наших законів, вже давно вивели свої капітали.

А тепер в іноземного інвестора з’явиться довіра до української влади.

Це спростить умови інвестиційної діяльності. Інвестор має бути впевнений, що у випадку форс-мажору в країні він зможе власноруч вирішувати, куди краще інвестувати свої гроші, — зазначає Тетяна Журавель

Андрій Нікітін, директор рейтингової агенції «Стандарт-Рейтинг», кандидат економічних наук також упевнений в тому, що підвищення рівня повернення інвестицій призведе до виникнення ще більшої довіри до того, що в Україну можна вкладати гроші і вести бізнес. Тож цей крок, на думку експерта, реально може збільшити обсяги прямих іноземних інвестицій.

Спрощене обслуговування і негативи

Відтепер лоро-рахунок (loro account) можна відкрити будь-де, а не лише у країнах із ліквідною валютою. Це спрощує обслуговування.

З такими проханнями свого часу виступали невеликі банки, які після скорочення кореспондентської мережі іноземних фінансових установ фактично позбулися можливості обслуговувати 8% українського експорту та імпорту. Отже, ці «відсотки» мають повернутися українській економіці.

Проте негативні моменти від дій НБУ також можуть бути. Наприклад, послаблення регулятора відкривають «ніші» для вивезення капіталу з України, зокрема й іноземного. Також ці дії можуть спровокувати тиск на курс гривні.

Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу компанії Concord Capital припускає, що у випадку валютної паніки, може відбутися глибоке падіння нацвалюти.

Але ці ризики оцінюються як невеликі. Понад того, підприємці очікують від НБУ подальших дій в цьому напрямку. Приміром, у частині пом’якшення обов’язкового продажу валюти за експортними контрактами.

Так, нещодавно існувала норма в 75%, потім зробили — 50%. А надалі треба знижувати її ще більше. Адже, за переконанням багатьох експортерів та експертів, це дасть більше свободи бізнесу, а значна його частина просто вийде з тіні.

Те, що зробив НБУ для бізнесу, — логічні кроки регулятора і потреби підприємництва країни. Зрозуміти жорсткі заходи у валютному регулюванні ринку можна зрозуміти. Адже в 2014 році, коли в Україні сформувалася нова влада, на бюджетних рахунках Державного казначейства лишалися копійки, а золотовалютні резерви НБУ були трохи більшими за 3 мільярди доларів.

Тому сьогодні, накопичивши міжнародні резерви, Нацбанк може і повинен уводити різноманітні послаблення. Без цього розвиток країни, її підприємств та експорту просто неможливий.

Ігор Гонта