Закон про енергетичний ринок: нові правила гри для бізнесу

Енергетичний омбудсмен і укладання прямих угод між виробником та покупцем-абонентом — усе це запроваджує новий закон про ринок електроенергії. Що «енергетична конституція» змінює для бізнесу та як вона вплине на нашу економіку? Розповідаємо, як влаштований ринок енергетики в Україні, куди ми рухаємося і кому це потрібно

Екс-радянський ринок енергетики: з держконтролем і монополією

Енергетична система України нагадує радянську 80-90-х років. У ній, як і раніше, держава централізовано встановлює тарифи, а монополісти є й виробниками, й постачальниками енергії водночас. Діє об’єднана централізована система управління енергетичними лініями.

В Україні постачальники та виробники розділені і конкурують між собою на оптовому ринку енергії, але це лише формально й тільки в теорії.

Найбільша вертикально інтегрована енергетична компанія України — ДТЕК — видобуває вугілля, теплову енергію, транспортує і водночас реалізує її. Компанія-монополіст володіє Донецькобленерго, Дніпрообленерго, Київенерго (повністю забезпечує теплом і енергією нашу столицю).

ДТЕК обслуговує 2,6 мільйона клієнтів: металургія, вугільні та машинобудівні підприємства. Їй належать і високовольтні лінії електропостачання.

Тільки за 2015-ий рік генеруючі підприємства ДТЕК виробили 37,7 млрд кВт/год.

показники енергетичного ринку


За інформацією Міністерства енергетики і вугільної промисловості, у 2016 році було вироблено 148,2 млн кВт/год. За звітами ДТЕК, 38,3 млн кВт/год. – внесок генеруючих підприємств компанії в енергетичну систему країни, або 25,8%.

Теплові енергогенеруючі станції України минулого року виробили 49,9 млн кВт/год., з яких доля ДЕТЕК склала 39,5 млн кВт/год., або 79%.

Чого хоче ЄС від енергетичного ринку України

Невдала спроба запровадження попереднього закону показала, наскільки продуктивно може протистояти реформам стара енергетична система. Тоді зміни так і не реалізували, а закон скасували.

Нове намагання реформувати сектор енергетики витікає з європейських підходів. Це частина Угоди про Асоціацію України з країнами ЄС.

У Євросоюзі виступають проти концентрації на ринку електроенергії. Саме тому в Україні запровадять Третій енергопакет. Погодившись на це, ми зобов’язалися перейти від монополії (вона час від часу зустрічається і на деяких риках Європи) до розподілу власності між виробником, постачальником та мережевим надавачем послуг.

У демонополізованій системі абоненти самостійно обиратимуть постачальника, а комерсанти укладатимуть прямі угоди про поставку електроенергії.

Від монополістів захищатиме омбудсмен

Реальні власники як генеруючих компаній, так і компаній із дистрибуції розробили зручну схему впливу на ринок електроенергії в Україні.

ринок електроенергії

За новим законом, ситуація має змінитися із запровадженням інституту енергетичного омбудсмена. Це альтернативний позасудовий механізм розгляду спорів.

Омбудсмен розглядатиме скарги побутових і малих непобутових споживачів на дії/бездіяльність постачальників та операторів, вирішуватиме спори між ними.

Розробники законопроекту орієнтуються на британську модель. У Великобританії енергетичний омбудсмен захищає саме малих і середніх споживачів енергії та діє як безкоштовний інститут захисту, до якого можуть звертатись підприємці і звичайні громадяни.

Уведуть двосторонні договори, а постачальників значно побільшає

Новітня система придбання електроенергії – основа нового закону. Комерсанти заздалегідь визначатимуться, де і в якій ніші їм буде зручніше.

Якщо раніше існував лише один варіант постачальника, то тепер їх стане більше. Й підписувати договір можна буде з будь-яким надійним джерелом енергії за вільною ціною. новий ринок електроенергії

Великі споживачі обиратимуть найпростіший варіант — придбання енергії безпосередньо, тобто за двостороннім договором купівлі-продажу.

Ціна такого договору дорівнювати вільному енергетичного ринку і буде стабільнішою (оскільки фіксується на певний проміжок часу).

Технічні моменти стануть на заваді підписання таких договорів між малими споживачами. Крім цієї угоди, їм треба буде попрацювати з іншими договірними проектами щодо транспортування та розподілу і диспетчеризації енергії.

Хто є гравцями на ринку за новим енергозаконом

гравці ринку енергії

  • безпосередні виробники (наприклад, енергетичні станції)
  • електропостачальники – ті, хто продає за договором енергію споживачу (наприклад, орендодавці)
  • оператори системи передачі – юрособа, що відповідає за управління (диспетчеризацію) системи передачі енергії та міждержавні лінії електропередач («Укренерго»)
  • оператори систем розподілу – юрособа, що відповідає за експлуатацію і технічне обслуговування системи розподілу енергії. Це підприємство, що обслуговує лінії передач. Сьогодні це – збутова частина обленерго
  • трейдери – підприємці або компанії, що купують та перепродають електроенергію.
  • гарантовані покупці – підприємці або компанії, які зобов’язані купувати «зелену» електроенергію у вітростанцій і сонячних електростанцій
  • споживачі – фізичні особи-підприємці або звичайні громадяни, що купують електроенергію для власних потреб

Трейдери напряму не зможуть продавати енергію споживачам – населенню та малій і середній комерції.

Закон запроваджує реалізацію електроенергії «на добу наперед» і внутрішньодобовий ринок

Це — біржова система пропозиції та продажу електроенергії за нерегульованим державою тарифом. Ціну ринку «на добу наперед» складатиме оператор ринку на основі балансу попиту і пропозиції.

Цей сегмент зацікавить передусім велику комерцію і тих, хто заробляє на перепродажі або мусить докуповувати енергію за межами чинних угод.

Вони зможуть купувати електроенергію дешевше, ніж за стабільними двосторонніми договірними цінами, і замовляти необхідну кількість ресурсу з огляду на власні швидкоплинні потреби. Саме тут формуватиметься ринкова вартість електроенергії.

З’являться ринок допоміжних послуг і балансуючий ринок

Такі специфічні види енергетичного ринку створять для збереження балансу споживання, генерації та підтримки належних технічних параметрів системи, наприклад, потрібної частоти струму.

Тим, хто вирішить укласти пряму угоду з виробником електроенергії, треба буде підписати договір про балансування енергетичних витрат.

Для простих споживачів, до яких закон долучає і приватних підприємців, існуватиме роздрібний енергетичний ринок. На ньому діятиме вільна конкуренція.

Обленерго не зможуть відмовляти у підключенні до мереж

Тепер основний тягар узгодження і вирішення технічних проблем під’єднання покладено саме на розподільчу компанію, а не на споживача.

Крім того, закон уводить суворі обмеження, які змусять обленерго не тільки змінити юридичний статус, але й систему управління та, ймовірно, кінцевих власників.

Обленерго також не зможуть виробляти та/або передавати й постачати електричну енергію. Виняток – невеликі міста і райони електромереж, де оператор системи розподілу має менше 100 тисяч приєднаних споживачів, а його середньомісячний обсяг розподілу електричної енергії не перевищує 20 млн кВт/год.

Передавати і розподіляти електроенергію по конкретних споживачах буде компанія, що володіє мережами та диспетчеризує систему. І робитиме вона це обов’язково, якщо є договір між споживачем та постачальником.

Тобто відмова в під’єднанні до мережі і в отриманні електроенергії від інших споживачів буде незаконною.

Споживачі змінюватимуть постачальника енергії без сплати штрафів або санкцій

Споживач-комерсант матиме кілька договорів про постачання електроенергії і користуватиметься ними, якщо це не порушуватиме технічні кодекси. Останні й досі розробляють в «Укренерго». Якщо їх оновлять, це зніме чимало питань у діяльності енергетиків і підприємців.

Споживач зможе протягом трьох тижнів власноруч змінити постачальника енергії і зробити це без сплати штрафів чи санкцій.

На новому енергетичному ринку ціну енергії вже не буде фіксувати ні держава, ні угода між виробниками. Вона формуватиметься як на комерційній біржі – попитом і пропозицією. Це стабілізує ціни і вирівняє їх із реальною комерційною ситуацією.

Додаткові бонуси для альтернативних видів енергії

Після запровадження нового ринку електроенергії скоротяться дозвільні та інші процедури для виробників «зеленої» електроенергії.

Вперше з’явиться можливість вводити в експлуатацію енергетичний об’єкт без договору на постачання енергії гарантованому покупцеві. Тобто навіть частково збудована альтернативна енергетична установка зможе продавати енергію в мережу і її обов’язково купуватимуть.

Держава себе підстрахувала даючи обмежену енергетичну розстрочку: якщо за три роки документація по будівництву не буде приведена до ладу і станція не почне працювати на потрібну потужність, договір можуть розірвати.

Бонус від держави — зафіксований НКРЕКП тариф на придбання електроенергії. Але виробник «зеленої» електроенергії зможе самостійно вирішувати, продавати її на ринку «на добу наперед» чи на внутрішньодобовому або балансуючому ринку.

Це вигідно для великих генерацій, де ціна значного обсягу енергії за ринковою вартістю стане комерційно привабливою.

Ризики: про енергетичних шахраїв, надмірну кількість цін і договорів

Новації можуть спричинити декілька загроз. Передусім загрозу складної і малозрозумілої системи постачання енергії і безліч окремих договорів, гарантій та обов’язків.

Новий механізм виробництва, транспортування, розподілу й диспетчеризації електричної енергії є лише моделлю, яка ніколи в Україні не працювала.

закон про енергоринок і ризики

Надмірну кількість цін не можна назвати полегшенням діяльності. Хоча гравці ринку переконуватимуть у привабливості саме їхньої пропозицій і цін, більшість українських постачальників енергії схилятимуть підписувати договори на визначених ними умовах.

Держава знімає контрольні запобіжники і пропонує втручатися тільки у випадку повної відсутності пропозиції, створюючи в законі механізм «останньої надії», соціальної гарантії для бізнесу та громадян.

До того ж постачальники можуть виявитися шахраями, які пропонують вигідні ціни, але після отримання передоплати уникають відповідальності за невиконання зобов’язань.

Запровадження нових механізмів придбання електроенергії відбудеться за два-три роки

Всеволод Ковальчук, керівник «Укренерго», вважає, що новий закон може запрацювати за 5 років і здатен реалізувати те, що в Європі запроваджували протягом 10-15 років. Проте це — за 3 роки «скоординованої роботи всіх гілок влади та учасників ринку».

Дедлайни, які встановили законодавці:

  • зняття обмежень щодо приєднання до мереж – березень 2018 року
  • відокремлення оператора системи передачі – грудень 2017 року
  • розподіл між виробниками, постачальниками та іншими гілками енергетичної системи на окремі незалежні юридичні особи – 2019 рік
  • створення і початок діяльності балансуючого, допоміжних послуг та ринку «на добу наперед», внутрішньодобового і ринку двосторонніх договорів – 1 липня 2019 року

За оцінкою Всесвітнього банку, Україна посідає 130 місце у світі в рейтингу країн щодо доступності підключення до енергетичних мереж.

Тому запровадження нового ринку вкрай потрібне, як і формування нового світогляду тих, хто живить економіку України енергетикою.

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *