Що робити, якщо ви придбали зіпсований товар

Адвокат Катерина Коваленко розповідає, як необхідно діяти, якщо ви придбали неякісний товар

Доволі розповсюдженою є ситуація, коли товар, який придбав споживач (чи-то продукти харчування, чи-то інші споживчі товари), виявляється зіпсованим. При цьому всі претензії покупця супермаркет ігнорує, відмовляючись замінити товар на інший належної якості, повернути гроші або вилучити партію відповідних товарів, які також можуть бути зіпсованими чи пошкодженими.

Що конкретно робити у такому випадку? Куди скаржитися? Що має бути написано в заяві?

Звертаючись до Державної інспекції з прав споживачів, у скарзі потрібно вказати, що було порушено право споживача з приводу належної та безпечної продукції, передбачене ст. 9 Закону «Про захист прав споживачів»: “Споживач має право на належну та безпечну продукцію“. Права споживача вважаються порушеними, якщо споживачеві реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості та/або фальсифікованою.

Отже, ми можемо вимагати від Державної інспекції здійснити перевірку щодо безпеки продукції, яка реалізується, накласти максимальні розміри штрафу за порушення прав споживачів, вжити заходів для припинення порушення прав споживачів.

Якщо ми звертаємося до Державної санітарно-епідеміологічної служби, у своїй скарзі ми можемо вимагати негайно здійснити перевірку та провести експертизу з приводу відповідності продукції вимогам безпеки та дотримання установою цих вимог. Нагляд за дотриманням санітарних норм у стандартах та інших нормативно-технічних документах, відповідністю продукції вимогам безпеки для здоров’я і життя населення здійснюють виключно органи державної санітарно-епідеміологічної служби ( ч. 4 ст. 14 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»).

Якщо виявився зіпсованим, наприклад, продукт харчування, чи можемо ми вимагати вилучити з продажу всю партію товару?

Цього можна добитися, шляхом подання скарги або звернення до вищезазначених державних установ. Згідно з п. 1 ст. 14 Закону “Про захист прав споживачів”, споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров’я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала ніякої шкоди.

Якщо встановлено, що при додержанні споживачем правил використання, зберігання чи транспортування товарів, вони завдають або можуть завдати шкоди життю, здоров’ю споживача чи навколишньому природному середовищу, виробник (виконавець, продавець) зобов’язаний негайно припинити їх виробництво (реалізацію) до усунення причин заподіяння шкоди, а в необхідних випадках — вжити заходів щодо вилучення їх з обігу і відкликання у споживачів.

Державна інспекція із захисту прав споживачів, а також Державна епідеміологічна служба, видають приписи, постанови, які є обов’язковими до виконання, щодо усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров’я і життя людини, факторів середовища життєдіяльності, причин та умов виникнення і поширення інфекційних хвороб, а також приписи про припинення порушених прав споживачів.

У разі виявлення продукції неналежної якості, фальсифікованої, небезпечної для життя, здоров’я, майна споживачів необхідно терміново повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, інші органи, що здійснюють контроль і нагляд за якістю і безпекою продукції.

На яку компенсацію ми можемо розраховувати? Скільки часу займає судова тяганина?

Безперечно, споживач має право відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Таке право регламентується Законом про захист прав споживачів. Виходячи з цього, при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної шкоди. Споживачі також звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Судові засідання з приводу захисту прав споживачів не повинні перевищувати 2-х місяців з моменту відкриття провадження. Але зазвичай, якщо суд призначає експертизи, такі справи можуть розглядатися навіть протягом року.

Як свідчить практика, відшкодування моральної шкоди в Україні реалізується інакше, ніж в Європі чи Америці. Більшість судів відмовляють у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з пред’явленням вимоги або не до того суб’єкта, або із недоведеністю шкоди. Частіше вони посилаються на те, що цим порушенням не було завдано шкоди життю та здоров’ю, а можливість завдання такої шкоди не є підставою для стягнення моральної шкоди. Але є випадки, коли судді все ж задовольняють вимоги щодо стягнення моральної шкоди. Навіть у цьому разі сума відшкодування не перевищує 2 тис. грн.

Окрім цього, слід звернути увагу, що у випадку порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

  • виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, — у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарської; діяльності не веде обов’язковий облік доходів і витрат, — у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання — у розмірі ста відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарської діяльності не веде обов’язковий облік доходів і витрат, — у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *