Що робити з договірними зобов’язаннями під час війни?

#форс-мажор

В умовах військової агресії Російської Федерації проти України перед більшістю суб’єктів господарювання постало питання виконання договірних зобов’язань.

Деякі представники бізнесу не мають можливості виконувати свої господарські зобов’язання перед контрагентами. Деякі попри все продовжують функціонувати та виконувати зобов’язання у тій частині, яку виконати реально.

Однак, у всіх суб’єктів господарювання виникає питання щодо відповідальності за невиконання господарських зобов’язань та роль форс-мажорних обставин під час війни.

Що ж таке форс-мажорні обставини та як вони засвідчуються?

Поняття форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) закріплено у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02 грудня 1997 року. Так, відповідно до ст. 141 цього закону форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до ст. 141 цього ж Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Водночас, в умовах війни з Російською Федерацією, Торгово-промислова палата України спростила процедуру засвідчення форс-мажорних обставин та 28 лютого 2022 року листом №2024/02.0-7.1 відразу для всіх засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військової агресії РФ проти України.

Однак, вважаємо, що вищезазначений лист не може бути підставою для безумовного звільнення будь-кого від відповідальності за порушення виконання зобов’язань за договором.

Правовий статус цього листа є незрозумілим, так як у ТПП немає повноважень видавати універсальні сертифікати для необмеженого кола осіб. Рекомендуємо такий лист розглядати як попереднє підтвердження форс-мажору, яке в подальшому надасть можливість отримати сертифікат по конкретному договору у разі необхідності.

Чи потрібно повідомляти контрагента про настання форс-мажорних обставин?

Так. У разі неможливості виконувати зобов’язання необхідно за першої можливості після настання форс-мажору, до отримання сертифіката Торгово-промислової палати України, невідкладно звернутися до контрагента та повідомити про це. 

В умовах сьогодення традиційні способи здійснення повідомлень (надсилання поштою) можуть бути недоступними. У такому разі рекомендуємо здійснити повідомлення контрагента будь-яким іншим способом, який дозволяє фіксацію надсилання: електронною поштою, sms-повідомленням або ж за допомогою месенджерів, які зазначені у реквізитах вашого договору.

Чи звільняється контрагент від відповідальності за невиконання умов договору?

Форс-мажорні обставини, за загальним правилом, звільняють сторони від відповідальності за порушення зобов’язання. Тобто, від нарахування штрафів/пені за неналежне виконання зобов’язань.

Однак, звернемо увагу, що звільнення від відповідальності за неналежне виконання господарських зобов’язань перед контрагентом у жодному разі не можна ототожнювати з правом взагалі не виконувати взяті на себе зобов’язання.

Наприклад, форс-мажорні обставини не дають можливості не сплачувати чи зменшити оплату за договором оренди. При цьому орендар повинен пам’ятати, що у разі виникнення спору з власником щодо можливості використання орендованого майна в період воєнного стану саме орендар повинен буде довести, що можливості користування у нього не було.

Зауважимо, що однією з обов’язкових умов визнання обставини такою, що дає підставу для звільнення від відповідальності саме за невиконання умов договору, є причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорною обставиною та конкретними договірними зобов’язаннями, які суб’єкт господарювання не може виконати належним чином.

Тобто, сторона господарського зобов’язання повинна довести, що наявні обставини (війна, загальна військова мобілізація, введення комендантської години та військові дії) мають безпосередній вплив на конкретне господарське зобов’язання.

Підсумовуючи, зазначимо, що кожен випадок неможливості належного виконання зобов’язань необхідно аналізувати окремо з визначенням конкретних обставин та вимог господарського договору.

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *