Друга міжнародна торгово-промислова конференція: які зміни чекають на бізнес у 2017 році?

Як залучити іноземні інвестиції та розвивати український експорт? Ці питання стали ключовими під час Другої міжнародної торгово-промислової конференції, що проходила 1-2 грудня в Торгово-промисловій палаті України. Захід уже вдруге став майданчиком для відкритого спілкування представників влади та бізнесу, об’єднавши понад 500 експортерів з усієї України, представників вищих органів влади, зарубіжних торгово-промислових палат та іноземного бізнесу.

Конференцію відкрив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Він підкреслив, що для уряду питання підтримки бізнесу наразі є пріоритетним, адже саме від цього залежатиме подальший розвиток вітчизняної економіки.

«Я думаю, є добрим сигналом, що за останні декілька тижнів я вже декілька разів був присутнім у Торгово-промисловій палаті України. Це означає, що для українського уряду є надважливим створення якісних умов для розвитку бізнесу в країні», – сказав Прем’єр.

Він наголосив, що на сьогодні Україна потребує не просто інвестицій, а успішних іноземних фінансових вкладень: аби ті іноземці, що інвестують в українську економіку, отримували якісний результат. На думку Володимира Гройсмана, це допоможе підняти рейтинг України на міжнародній арені та сприятиме покращенню її торгово-економічних відносин з провідними країнами світу.

Тиск із боку митників, податківців та інших контролюючих структур – саме це, на переконання Прем’єра, заважає вітчизняному бізнесу працювати ефективно. Володимир Гройсман запевнив, що уряд та особисто він не миритимуться зі знущаннями над підприємцями:

«Сьогодні уряд абсолютно відкритий перед бізнесом. Я розумію сьогодні проблеми з правоохоронною системою. Я розумію сьогодні проблеми з митницею. Я розумію сьогодні проблеми з контролюючими структурами. Я в них на «підтанцьовці» не буду. Вони або будуть вимушені перестати «кошмарити» бізнес, або я їм оголошу публічну війну», – сказав Прем’єр.

Участь у заході також взяли: голова правління Німецько-Української промислово-торговельної палати Александер Маркус, керівник торгово-економічного відділу представництва ЄС в Україні Ніколас Бердж, голова українсько-німецького антикорупційного альянсу Валентина Балабанова, голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради України Віктор Галасюк, голова Комітету з питань промислової модернізації при ТПП України Володимир Власюк, посли Азербайджану, Туркменістану, Молдови, Канади та інші поважні гості.

Учасники конференції проаналізували останні зміни в грошово-кредитній політиці та концепції лібералізації, можливості хеджування ризиків в експортній діяльності, доступ до новітніх механізмів та інструментів торговельного фінансування, податкові та митні стимули для бізнесу, способи створення позитивного іміджу України в сучасному світі, просування бренду «made in Ukraine», заходи з інтеграції промисловості України в простір Європейського Союзу та інші важливі питання.

Експерти також обговорили положення чинних та потенційних угод України про вільну торгівлю з державами ЄС і СНД та Канадою, оскільки майже 70% торгівлі припадає саме на ці країни.

Заступниця Міністра економічного розвитку та торгівлі України Наталія Микольська зауважила, що у вересні Європейський Союз оприлюднив проект Регламенту про надання українським підприємцям додаткових торговельних преференцій. Цей проект мають прийняти в Європейському парламенті, після чого документ має пройти затвердження Радою Європейського Союзу. Наталія Микольська припустила, що це може стане відчутним уже в першій чверті 2017 року. Вона розповіла, які можливості відкриються перед вітчизняними виробниками вже з нового року:

«Що передбачають ці преференції? Вони передбачають скасування мит для ряду промислових товарів, таких, як добрива, взуття, електронна техніка. Вони також передбачають надання додаткових квот для безмитного ввезення ряду продукції, а саме – меду, переробленої томатної пасти, різних зернових культур. Тобто ми сподіваємося, що в кінцевому підсумку для нас запровадження цих квот у річному еквіваленті матиме результатом збільшення українського експорту до країн Європейського Союзу від 100 до 150 мільйонів доларів», – прокоментувала Наталія Микольська.

Говорячи про бар’єри, що заважають українському бізнесу виходити на міжнародні ринки, заступниця міністра зауважила наступне:

«У нас є проблеми з сертифікацією та підтвердженням відповідності якості українського виробництва вимогам Європейського Союзу. Щодо товарів тваринного походження, то є проблеми з відстежуванням продукту. Якщо ми говоримо, наприклад, про молоко, то важко прослідкувати весь процес: від виробництва молока до його використання в молочній продукції. Я переконана, що для налагодження цієї системи має бути здійснена спільна робота бізнесу та уряду», – наголосила вона.

Про нові перспективи, які відкриває для бізнесу ринок Європейського Союзу, розповіла й заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева:

«Цей ринок, незважаючи його складність та конкурентність, є дуже перспективним для українських виробників, особливо для переробленої та органічної продукції, що отримали відповідні сертифікати якості. На сьогодні це 277 компаній саме з аграрного сектору і, я впевнена, що до кінця року їхня кількість іще зросте», – сказала вона.

За словами Ольги Трофімцевої, загалом, структура зовнішньої торгівлі продукцією розподілена таким чином: 45% припадає на країни Азії та 40% – на країни Європейського Союзу.

«Вільна торгівля з ЄС – це не лише сухі показники, це маркер, що підтягує наш внутрішній ринок. Зона вільної торгівлі дала поштовх розвитку державної системи якості продукції та її відповідності нормам Європейського Союзу. Якість продукції зросла, виробник відчуває відповідальність за якість, що для мене є одним із найголовніших здобутків від зони вільної торгівлі», – підкреслила Ольга Трофімцева.

До основних проблем вона віднесла недостатнє формування якісного іміджу України на глобальних ринках. Ольга Трофімцева також зауважила, що Україна сьогодні, на жаль, для переважної більшості провідних країн світу не є надійним постачальником продукції, тому одним із основних завдань, що наразі стоять перед міністерством, є виправлення цієї ситуації та покращення загального іміджу країни.

Учасники конференції наголосили, що в Україні мають активно створюватися індустріальні парки, запроваджуватися новітні механізми та передові технології. Саме це дозволить залучити в країну інвестиції.

Своєю чергою, голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна розповіла про результати виконання плану з дерегуляції, що також має позитивно вплинути на розвиток бізнесу і, як наслідок, – економіку загалом:

«Цього року завдяки заходам, спрямованим на дерегуляцію, нам вдалося зекономити бізнесу 10 мільярдів гривень. Безумовно, це ще мало і в дерегуляції є ще дуже великий потенціал. Адже кожен із виробників знає: щоб стати конкурентоспроможним на зовнішніх ринках, щоб конкурувати з європейськими товарами, канадійськими та американськими товарами, мають бути створені такі умови, за яких його продукція не буде дорожчати через зайві вимоги та бар’єри, створені за 25 років владою. Тому ми бачимо своїм завданням і надалі разом з усіма міністерствами вичищати ці «авгієві конюшні», – сказала вона.

На заході також виступив Посол Канади в Україні Роман Ващук. Він розповів про сучасний стан та потенціал торговельно-економічного співробітництва України та Канади.

«За нашими підрахунками, Україна експортує до Канади товарів на 60 мільйонів доларів, а Канада до України — десь на 150 мільйонів. Основу канадського експорту складають такі товари, як літаки, двигуни, вугілля, рибна продукція. Україна ж здебільшого експортує сою та електронні прилади.

Окрім цього, я бачу великий потенціал для України у плодово-овочевій галузі, адже щороку збільшуються поставки до Канади українського концентрату яблучного соку. Так, сьогодні кожна десята склянка соку в Канаді виготовляється з українського концентрату. Проте я переконаний, що завдяки нашим спільним зусиллям ми якісно та кількісно можемо покращити товарообіг між Україною та Канадою, адже потенціал співробітництва дуже великий», – підкреслив Роман Ващук.

Учасники конференції також обговорили сучасний інвестиційний клімат України та з’ясували, що стримує потік іноземних інвестицій до вітчизняної економіки. Під час своєї доповіді бізнес-омбудсмен України Альгірдас Шемета висловив свої погляди щодо реформування в державі:

«Україна проводить багато реформ, і всі ці реформи дуже важливі. Але я вважаю, що є чотири головні питання, яким потрібно приділити особливу увагу. Перше – це реформа адміністрування оподаткування. Відповідний законопроект вже представлений Верховній Раді України, він обговорений із бізнесом, із нашою Радою бізнес-омбудсмена, і його обов’язково потрібно прийняти.

Друге – це декриміналізація бізнесу, тобто потрібно зменшити тиск на бізнес з боку контролюючих структур. Ми спільно з експертами тепер працюємо над змінами до Кримінального кодексу України, адже наразі практично кожен працівник СБУ, прокуратури, поліції та податкової міліції може відкривати кримінальну справу проти бізнесу в економічній сфері.

Третє – це судова реформа, адже без справедливої судової системи дуже важко сподіватися, що бізнес повірить у покращення бізнес-клімату в країні. І четверте – це реформа державної служби. Мені б хотілося, щоб це відбулося якнайшвидше».

Наприкінці заходу президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков розповів, яких результатів очікують організатори заходу від конференції та як палата сприяє виходу українських виробників на міжнародні ринки.

«Це вже друга торгово-промислова конференція, яку проводить Торгово-промислова палата України за підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України та інших відомств.

У бізнесу є великий запит на розширення та просування свого експорту. І Торгово-промислова палата України спільно зі своїми партнерами шукає нових можливостей та інструментів, аби допомогти вітчизняним виробникам.

Результатом цього заходу стане те, що ми спільно узагальнимо пропозиції від бізнесу, бізнес-асоціацій, і це буде направлено на вдосконалення та підтримку роботи щодо просування українського експорту. Це один із пріоритетів роботи Торгово-промислової палати України як цього, так і наступного року», – підсумував Геннадій Чижиков.