Під прицілом: коли вдасться зламати стару митну систему?

Виступаючи наприкінці квітня на нараді, присвяченій реформуванню митниці, Прем`єр-міністр Володимир Гройсман окреслив термін — 3 місяці, за який дав завдання побудувати в Україні якісно новий формат митних органів: створити якісну систему управління ризиків, ліквідувати тіньові схеми, сформувати якісну взаємодію з прикордонною службою та іншими правоохоронними структурами. Та чи справді таким вже й простим є здолання потужної корупційної системи

«Неможливі» митні процедури

Питання терміну запровадження будь-яких змін, реформ — поняття відносне й у кожного своє. Для одного результат реформи — це покарання якогось високопосадовця за хабар та інші зловживання, для другого — прийняття законодавчого чи нормативного документа, який передбачає зміни на краще, для третього — формування й імплементація цілої низки заходів, покликаних докорінно змінити ту чи іншу галузь, — зазначає доктор економічних наук, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.

— Що ж стосується реформування митниці, то, на мою думку, Україна має створити принципово нову інституцію, яка стане одним з ключових складових економічної політики та ефективним інструментом формування позитивного інвестиційного клімату. Наша держава сьогодні стоїть перед трьома важливими викликами, які, по суті є змістом реформування митних органів. Перший і найголовніший — це митні процедури. Від підприємців надходить багато скарг на те, що будь-яке проходження товарів через митницю (експорт/імпорт) завжди супроводжується якимись проблемами, починаючи від заповнення бланків документів і закінчуючи всім відомими ганебними випадками хабарництва

За словами пана Бураковського, жодна країна світу сьогодні не в змозі перевірити абсолютно всі вантажі, які перетинають митний кордон. Повний фізичний контроль на митниці неможливий. Через це результативність діяльності митних органів визначається тим, наскільки ефективно застосовується так званий ризик-орієнтований підхід. Що він означає? Це коли формується свого роду бізнес-історія компанії з тим, щоб відділити добросовісних учасників експортно-імпортних операцій від порушників, враховуючи також характер товарів, які перевозяться через кордон. Наші ж митники намагаються «трясти» усіх підряд, прагнучи знайти якісь порушення, досить часто при цьому не реагуючи на реальні масштабні загрози.

Традиційне проблемне питання для України — митна вартість. Його причина криється в тому, що митна служба у нас розглядається як фіскальна, і ми цим пишаємось. У жодній країні світу  митники не забезпечують майже половину надходжень до бюджету. Нехай 10–15, а не 46 %, як це практикується в Україні.

Митниця має здійснювати контроль, боротися з контрабандою та іншими правопорушеннями, не визначати вартість товарів, аби наповнити державний бюджет, а відстежувати достовірність їх декларування, виконувати сервісні функції тощо, — впевнений експерт

«Людський фактор»

Другий виклик реформування митниці, за словами І. Бураковського, — кадровий склад митних органів. Це проблема досить серйозна і її вирішення — процес тривалий. Йдеться не лише про тотальну переатестацію працівників та повне відсіювання персоналу там, де найчастіше фіксується корупція, а й підготовку працівників до роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями. І тут трьома місяцями, напевне, не обійтись. Потрібно як мінімум рік-півтора. Поки ми ще повністю не відійшли від образу митника, який стоїть на кордоні й відкриває шлагбаум.

Діяльність сучасного працівника митної служби — це робота з сучасними інноваційними технологіями, з базами даних, обмін інформацією із зарубіжними колегами, ерудованість, культура спілкування, — продовжує експерт.

Нинішній рівень інформатизації української митниці невисокий. Робота з базою даних — це не лише обмін інформацією, заповнення форм документації, а й відстежування в реальному часі як переміщується вантаж, його історія і т.д. Якщо немає історії — не можна запровадити ризик-менеджмент

Проте якщо з технічним аспектом освіти митників все більш-менш зрозуміло, то як «навчити» їх не брати хабарі й не створювати корупційні схеми? За радянських часів досить поширеним методом була так звана «контрольна закупка», коли, наприклад, посадову особу провокували на отримання хабара, і таким чином кадри перевірялись на «моральну стійкість».

Метод не надто етичний, однак ефективний. У цивілізованому світі розроблені й працюють цілі технології як збирати інформацію від людей і про людей для того, аби винний був покараний, а не винний не постраждав.

Я вважаю, що третім ключовим моментом у реформуванні митниці є невідворотність покарання, — каже Ігор Бураковський.

Має працювати жорстка система виявлення правопорушень і покарання за них. Лише так можна здолати корупцію та зловживання

Відсутність послідовності змін

Аби врегулювати українську митну справу й мінімізувати бюрократичні бар‘єри для експортерів та імпортерів, не потрібно «винаходити велосипед». Достатньо скористатись вже існуючими світовими практиками, які довели свою ефективність та дієвість, а також порадами Всесвітньої митної організації, Світового банку, МВФ.

І ще важливо зрозуміти, що зміни на митниці не можуть бути «сьогодні на завтра», а рішення мають бути логічними та послідовними, становити частину певної довгострокової стратегії.

На сьогоднішній день багато українських бізнесменів скаржаться на те, що рішення фіскальних органів часто є непередбачуваними, — продовжує експерт.

Наприклад, п‘ять разів не накладали штраф за певні дії, на шостий — наклали, а потім знову припинили накладати. Для кожного експортера чи імпортера важливо знати, що конкретне запроваджене правило працювало вчора, працює сьогодні і працюватиме завтра, а нормативні документи доповнюють, а не суперечать один одному

Закордон нам допоможе?

Те, що наскрізь корумповану українську митну систему потрібно реформувати, згодні всі. Інше питання — за яким сценарієм? І тут серед представників виконавчої та законодавчої влади єдиної думки поки немає. Аналітики сподіваються, що компромісні рішення можуть бути прийняті лише у вересні.

А поки що Україна приймала американських експертів — митної та прикордонної служб США. Вони працювали включно до 11 липня, а наразі триває робота щодо розробки плану дій для подальшого впровадження. Америка готова надати допомогу в реформуванні і вже зголосилась виділити нашій державі 220 млн доларів на митну та судову реформи. Тепер завдання українців — переконати зарубіжних експертів (а через них — усіх платників податків США, які небайдужі до того, куди і на що використовуються їхні гроші), що виділена фінансова допомога буде використана за призначенням, і що ми справді не лише плануємо здійснити реформу, а й уже намагаємось робити перші кроки в цьому напряму.

Мені часто доводиться оскаржувати дії митників й мушу зазначити, що кількість спорів між нею та фізичними і юридичними особами не зменшується, — розповідає адвокат Руслан Мітітел.

Каменем спотикання у багатьох випадках залишається митна вартість. Це той головний важіль, яким митники навчились дуже добре оперувати. І той аспект, який створює великі проблеми для підприємців. Адже маніпуляції з цінами, по суті, є одним з найголовніших джерел розвитку корупції. Наразі митні органи у більшості випадків продовжують коригувати митну вартість товару, не наводячи, власне, ніяких розрахунків такого коригування, без посилань на нормативно-правові акти та норми закону.  Однак, на щастя, є на нашій митниці ті регіональні підрозділи, де вантажі оформляються швидко, безперешкодно та ще й за ціною, вказаною у контракті. Це дозволяє бізнесу ефективніше прогнозувати свою діяльність й видатки

Хочеться сподіватись, що такі позитивні приклади поширюватимуться на всю митницю, до якої зараз довіри немає, ні з боку бізнесу, ні з боку суспільства в цілому. Технічне переоснащення митниці, запровадження на ній системи ризиків та інші заходи – все це добре. Однак припинити те тотальне дикунство, що наразі на ній коїться, можуть, хіба що, широкомасштабні реальні рейди спецслужб. Українці мають побачити, як вивертаються набиті грішми кишені митників, знищуються списки «блатних» вантажівок і т.д. Після чого — суд і справедливий вирок. Тільки тоді вони повірять, що стара система нарешті рухнула.

Алла Малієнко

Автор: Checkpoint

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *