Наклеп в інтернеті: як покарати кривдника?

Часто трапляються випадки, коли розміщена в ЗМІ або соцмережах інформація про ту чи іншу особу не відповідає дійсності. А з огляду на те, що всесвітня павутина має здатність довго зберігати інформацію, неправдиві дані можуть суттєво вплинути на репутацію людини та, без перебільшень, зіпсувати їй життя. Що можна назвати недостовірною інформацією та в яких випадках свого “інформаційного кривдника” можна притягнути до відповідальності?

Для початку з’ясуємо, яку інформацію можна вважати неправдивою. Тут важливо підкреслити, що в законі немає визначеного поняття “недостовірна інформація”, натомість встановлені так звані ознаки недостовірності, що підлягають спростуванню. До речі, недостовірною можна вважати всю негативну інформацію про людину за умови, що поширювач такої інформації не підтвердить правдивість вказаної ним інформації.

Недостовірна інформація – це завжди неправдиві факти. Проте недостовірну інформацію слід відрізняти від оціночних суджень, що не ґрунтуються на фактах, а є лише думками чи припущеннями певних осіб і не можуть бути предметом для спростування, — говорить юрист ЮК “Центр Конфліктології і Права” Тетяна Войнова

За її словами, розповсюдження інформації, яка не відповідає дійсності, є порушенням честі й гідності громадян та ділової репутації юридичних осіб. У зв’язку з цим особа, права якої було порушено, має право на відповідь або ж на спростування цих відомостей про себе. Якщо така особа померла, це право переходить до її рідних, а якщо неправдиві відомості були поширені про малолітню дитину або недієздатну особу, позиватися до суду може її законний представник.

Позов до суду: на що звернути увагу?

Найчастіше особи, про яких було розміщено недостовірні відомості, подають позов до суду з вимогою спростувати неправдиві дані. Позовна заява подається за місцезнаходженням відповідача. Належними відповідачами по такій категорії справ будуть: автор статті, публікації або виступу, або ж власник веб-сторінки, на якій ця інформація була розміщена. Відомості про власника веб-сайта можна витребувати в системного адміністратора. Втім, якщо неправдиві дані були поширені у ЗМІ з посиланням на конкретну особу, вона теж є відповідачем у справі.

Щоб не витрачати свій час та кошти, перш ніж іти до суду необхідно з’ясувати, чи є юридичний склад правопорушення, при наявності якого ваш позов може бути задоволений, — говорить Тетяна Войнова

Тому юрист радить звернути увагу на деякі моменти. Зокрема, вам доведеться довести в суді, що ця інформація стала відомою хоча б одній третій особі. При цьому неважливо, яким способом ця особа отримала зазначену інформацію (прочитала, побачила чи почула). По-друге, потрібно буде довести, що ця інформація стосується саме вас. Для того, аби інформація мала стосунок до конкретної людини, не обов’язково має бути зазначене її прізвище — достатньо, щоб ця інформація містила певні ознаки, з яких стає очевидним, кого саме вона стосується. По-третє, необхідно буде довести, що вказані відомості є неправдою і порушують ваші особисті немайнові права. Саме доведеність останнього факту є головною причиною для задоволення позову, оскільки трапляється так, коли суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, тому що не бачить факту порушення права на повагу до честі і гідності.

Якщо ж всі перераховані ознаки будуть доведені, суд може змусити особу, що поширила про вас неправдиві дані, спростувати їх.

Спростування: особливості та строки

Зауважимо, що спростування здійснює той, хто безпосередньо поширив цю інформацію. Якщо таких осіб декілька, вони усі мають її спростувати. Трапляється, що неправдиві відомості поширюють посадові особі під час виконання своїх службових обов’язків. У такому випадку поширену інформацію спростовує юридична особа цієї установи або закладу.

Як правило, спростування неправдивих відомостей відбувається тим же шляхом, яким вони були поширені. Так, якщо неправдива інформація була розміщена в газеті, озвучена по радіо або на телебаченні спростування має відбутись не пізніше ніж за місяць з дня, коли рішення суду вступило в силу. Так само здійснюється оприлюднення відповіді особи, яку обмовили.

Проте бувають випадки, коли ресурс, на якому інформація була розміщена, вже не функціонує. В такому разі спростування може бути оприлюднене в іншому ЗМІ за рахунок відповідача. Дещо інша процедура спростування передбачена для поширення неправдивої інформації через документ. Якщо буде доведено, що в ньому містяться неправдиві відомості про особу, відповідний документ повинен бути відкликаний.

Ще один важливий момент – якщо відповідач висловив свою думку у принизливій та грубій формі, суд може призначити йому відшкодувати заявнику моральну шкоду. Що стосується строків позовної давності про спростування недостовірної інформації, то він становить 1 рік з моменту розміщення цих відомостей або з дня, коли особа дізналась про них.

Тож який план дій?

  • З`ясовуємо,чи не є неправдива інформація оціночним судженням;
  • Складаємо позовну заяву до суду на автора статті, публікації або виступу, або ж власника веб-сторінки, на якій ця інформація була розміщена;
  • Збираємо докази того, що наклеп став відомий хоча б одній третій особі;
  • Текст наклепу має містити ваше прізвище або містила очевидні вказівки на те, що вона стосується саме вас;
  • Доводимо, що інформація насправді є неправдивою і ці відомості порушують ваші немайнові права.

Отже, враховуючи, що медіапростір розвивається дуже швидкими темпами, а суспільство активно реалізує своє право на свободу думки і слова, можна припустити, що кількість справ про захист честі й гідності буде лише зростати. У зв’язку з цим кожен має знати, як в такій ситуації грамотно захистити свої права. А для уникнення помилок при поданні позовної заяви та сформування правильної стратегії захисту, краще звернутися до фахівців в галузі права.

Поділіться корисною інформацією з друзями:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *