Оце так новина: за музику в закладах треба платити

Приготуйтеся платити за музику в кафе та ресторанах або чекайте на неприємності! Здивовані? А ми — ні, оскільки знаємо, що власники закладів повинні платити за використання музичних творів. Більше того, ми розповімо, що чекає на тих, хто незаконно використовує музику в своїх закладах та крамницях, та за які твори не треба платити ні копійчини

Нічого собі — все автору

1

Сьогодні важко уявити вечерю в якомусь закладі без музичного супроводу. Годі й казати, але ж і в супермаркетах ми скуповуємося під ненав`язливі мелодії, а в торговельних центрах пісні лунають нон-стопом майже цілодобово. Воно й не дивно, адже це вже знаний маркетинговий хід — приваблювати клієнтів затишною атмосферою. Проте мало хто з власників цих закладів знає, що за більшість музичних творів вони мають платити, інакше можна накликати на свій бізнес проблеми.

Закон «Про авторське право та суміжні права» визначає, що публічне відтворення фонограм і використання музики наживо можливе лише за умови укладення договору про передачу прав на використання цих творів між закладом та автором (або ж його представником).

За використання такого музичного твору автору виплачується винагорода, розмір якої визначається в договорі. Взагалі, авторська винагорода становить кілька відсотків від доходу, отриманого від використання твору (роялті), або як фіксована сума (паушальний платіж) чи іншим зручним чином. Написав пісню — отримуй гроші від власника перукарні, кав`ярні та бакалії, де ця пісня лунає.

Якщо ж ви є власником кафе, ресторану, клубу чи будь-якого іншого громадського закладу – приготуйтесь викласти певну суму за використання звукових записів, захищених авторським правом.

 

2

 

Я вважаю, що не маю платити за використання музики. Адже ми не використовуємо її в комерційних цілях, дохід заклад отримує від діяльності в іншій сфері – а саме в торгівлі, — переконує власник одного зі столичних кафе Максим Гончар

До речі, така думка є досить поширеною серед власників громадських закладів, проте згідно законодавства вона є помилковою. Музика є елементом приваблення відвідувачів, доповнює атмосферу закладу, тож стає частиною комерційного задуму і допомагає господарям закладів заробляти гроші.

Закон і про це попіклувався — якщо ви не хочете платити за використання музичного твору, то маєте припинити його використовувати. В іншому випадку все ж доведеться заплатити або відповісти перед законом.

Ціна питання

І тут перед підприємцями постає актуальна проблема: якщо заклад використовує декілька сотень різних пісень та композицій, невже потрібно укладати договори з усіма музикантами?

Юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Марина Суткович пояснює, що цього робити не потрібно, адже в Україні для цього функціонують організації колективного управління, що займаються збором грошей від користувачів авторських творів, які потім виплачуються авторам. Найбільшою такою організацією в Україні є Українське агентство з авторських та суміжних прав (УААСП).

Здається, ця схема мала б налагодити процес взаємодії авторів та користувачів їхніх творів. Погодьтеся, це ж дуже зручно – користувачам не потрібно шукати автора кожної композиції для укладання договору, а авторам простіше не самим слідкувати за дотриманням своїх прав, а доручити це організації колективного управління.

 

3

 

Та й тут не без каменю спотикання: автори скаржаться, що більшість коштів, які надходять до УААСП, не потрапляють до них як кінцевих адресатів, а правоохоронні органи на заяви про такі порушення ніяк не реагують.

До слова, Україна та Білорусія – єдині країни, в яких державні структури продовжують збирати такі платежі з бізнесу. В усьому світі давно перейшли на нову систему — держава виконує лише контролюючу функцію і аж ніяк не виcтупає у цій справі посередником. А в нас, як зазвичай, роль держави зводиться до численних зловживань та махінацій.

Разом із тим експерти запевняють, що ситуація з порушенням авторських прав в Україні склалася критична, тому без контролю за сплатою коштів користувачами музики не обійтись.

Держава має забезпечувати проведення поліцією перевірок у закладах, де привселюдно транслюється музика. Результатом цих перевірок мають стати договори про відрахування, а у випадку відмови — санкції. Якщо власники дискотек або кафе не дотримуються вимог про відрахування, то це таке ж правопорушення, як хуліганство або крадіжка, — вважає голова Української ліги музичних прав Олексій Гуменчук

Тож скільки доведеться заплатити за використання музики? Справа в тому, що розмір роялті не є фіксованим і залежить від того, якою діяльністю ви займаєтеся. Якщо це ресторан або кафе, де вхід є безкоштовним, маєте сплатити 1% від суми одержаного прибутку. А якщо ви організовуєте, наприклад, дискотеки, то викласти з кишені доведеться 4% від суми прибутку, оскільки вхід до закладу є платним.

Невже можуть «посадити»?

Якщо ж ви відмовитеся сплачувати необхідну суму, автор або організація колективного управління має право позиватися на вас до суду. Суд може прийняти рішення про відшкодування збитків автору, стягнути на його користь доходи, які ви одержали, або ж призначити виплату компенсації. Сума компенсації може коливатися від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат. Більше того, вас можуть запроторити до в`язниці:

Кримінальна відповідальність передбачена статтею 176 Кримінального кодексу України. Вона наступає, якщо шкода, завдана незаконним використанням об’єктів інтелектуальної власності перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Цей розмір розраховується виходячи з розміру податкової соціальної пільги, що дорівнює 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» з 1 січня 2016 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1378 грн. Таким чином, притягнути до кримінальної відповідальності можна особу, яка завдала автору шкоду, більшу ніж 13 780 грн. Санкція статті передбачає альтернативні види покарання: штраф, виправні роботи або позбавлення волі, — зауважує Марина Суткович

Безкоштовний вихід

Звичайно, є доволі випробуваний вихід із ситуації — використовувати музику в закладах безкоштовно. Ви можете використовувати твори, що не є авторськими (фольклорні) або ж твори класиків, строк охорони яких уже минув. Раніше ми зауважували, що авторське право діє все життя автора та 70 років після його смерті. На рахунок суміжних прав, то строк охорони таких прав проходить після 50 років від дати публікації фонограми. Більше того, в інтернеті можна знайти багато треків, що передані у користування їхніми авторами безкоштовно.

Рятує індивідуальність

4

 

Натомість дедалі частіше провідні компанії почали обирати інший, набагато вигідніший шлях, – використовувати власні мелодії. Адже це не лише дозволяє зекономити кошти та уникнути чималих штрафів за використання чужого твору, а й більше того – зробити себе пізнаваним та оригінальним.

Проблема — в людях

А поки власники громадських закладів вирішують, чи сплачувати за музику, чи чекати на першу раптову перевірку або створювати власний продукт, суть проблеми залишається незмінною. Виявляється, українці взагалі не готові купувати ліцензовану продукцію. Соціологи з’ясували, що пересічний українець готовий самовіддано захищати свої інтелектуальні права і з такою ж самовідданістю – порушувати інтелектуальні права інших. Не дивлячись на те, що 80% опитаних упевнено заявляють, що право інтелектуальної власності повинно захищатися, лише 12% із них віддають перевагу оригіналу книжки або платівці, всі інші – придбають піратську копію або безкоштовно завантажують продукт з інтернету.

Обурені автори та лейбли б’ють на сполох – така ситуація явно не спонукає їх створювати власні твори. І, швидше за все, доки загал не відмовиться від піратства на користь ліцензованого продукту, країна наврад чи стане на шлях європейського авторського права, а композитори бідуватимуть і надалі.

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • Алексей #1 05/09/2016 - 09:44
    1 Сообщение

    По моему,в салат за 50 и супчик за 70 гривен уже заложена стоимость музыки и подтанцовки даже.