Скандальній судовій реформі в Україні бути. 10 основних положень закону

Днями Верховна Рада проголосувала за реформу судової системи. Подейкують, що тепер вплив президента на суди збільшився, як і повноваження самих судів та суддів, обмеживши інших учасників процесу. Юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Марина Суткович розповідає про найбільш важливі й суперечливі норми документа та розвіює міфи про реформу

Марина Суткович, юрист

Третього жовтня Верховна Рада прийняла одну з найбільш обговорюваних реформ. За проект закону про внесення змін до Господарського та Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів нардепи проголосували попри шквальну критику з боку правової спільноти та страйки в парламенті.

#1 Президент отримує майже абсолютну судову владу

Усупереч одній із багатьох страшилок про судову реформу, про так звану абсолютну владу президента нічого не написано в новелах законопроекту. Але про це зазначено в Законі «Про судоустрій і статус суддів», прийнятому ще в 2016 році.

Насправді конкурс на посаду судді у Верховному Суді України пройшли 120 кандидатів. Тепер кожного з претендентів має затвердити Вища рада правосуддя, а підписати президент. Тобто президент — це остання й вирішальна інстанція затвердження кандидатів на цю посаду. Він дійсно власноруч та одноосібно зможе впливати на Верховний Суд.



#2 Суд стає електронним, а повістки йдуть до Мережі

Відтепер суди будуть обмінюватися між собою матеріалами справ в електронній формі. Точно так само відбуватиметься документообіг між самими учасниками процесу, між учасниками та судами.

Судові рішення та повістки будуть приходити на офіційні email-адреси учасників процесу. А якщо електронної адреси немає, то звичним способом — рекомендованим листом із повідомленням про вручення, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Паперова форма обміну документами теж залишається. Просто суди будуть переводити в електронну форму отриману на папері документацію.

+ Не всім учасникам процесу треба буде відвідувати засідання. Як сказано в документі, можна буде брати участь у судовому засіданні по відеоконференції, не залишаючи дому чи офісу, а свідкам і експертам — приміщення іншого суду.

Але ось відповідальність за ризики через технічну неможливість брати участь у відеоконференції поза межами приміщення суду або за переривання зв’язку несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

При цьому суд може визначити приміщення, де учасники справи зможуть взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції. А свідок, перекладач, фахівець та експерт можуть брати участь у судовому засіданні по відеоконференції у приміщенні суду.

Але положення про електронний суд почнуть діяти, тільки коли стартує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

#3 Судитися будуть за заставою

Якщо хтось захоче судитися, йому доведеться заплатити. Згідно з нововведеннями, при відповідному клопотанні відповідача позивачі сплачуватимуть своєрідну заставу. Це типу компенсації відповідачеві за адвоката, якщо він здобуде перемогу в суді.

Тобто витрати на адвоката позивача жодним чином не забезпечені. Присудивши якусь суму з відповідача, доведеться стягнути її через виконавчу службу. Тоді як у відповідача вже будуть гроші.

При цьому, позивач повинен внести у визначений судом строк кошти — сплата професійної правової допомоги. Інакше суд може залишити позов без розгляду, виходячи з клопотання відповідача.

За новими процесуальними кодексами, позивач і відповідач мають обов’язково визначити суму витрат під час перебігу судового розгляду. А якщо сума підсумкових витрат значно перевищить суму, заявлену спочатку, «суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат у частині їхнього перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі видатки на момент подання попереднього (орієнтовного) розрахунку».

Але суди тривають роками, тому визначити, скільки буде витрачено на адвоката, скількох буде залучено свідків і проведено експертиз, неможливо. Під час розгляду можуть спливати факти, які змінюють стратегію справи та набір процесуальних дій.

#4 Журналістів і спостерігачів виганятимуть

Якщо не вистачить вільних місць, суд може обмежити доступ людей до зали засідань. Швидше за все, під руку потраплять журналісти й незалежні спостерігачі. Тобто небажані для суду сторонні особи не зможуть потрапити до зали засідань просто по волі суддів. Останні уникатимуть громадського контролю, призначаючи місцем засідань маленькі кабінети з максимально обмеженою кількістю місць.

До того ж, якщо суд вирішить, що фото-, відеознімання, стенограма і трансляція судового засідання заважають перебігові судового процесу, він може заборонити або обмежити їх проводити, про що винесе постанову. Це також обмежить контроль за роботою суддів та ходом спірних справ.

#5 Розслідувати справи будуть не довше півроку

В законі з’явилася поправка, яка зменшує терміни розслідування залежно від категорії справи до 3-х або 6-ти місяців. Тобто всі довгограйні розслідування при неочевидних злочинах стануть незатребуваними для правоохоронців.

#6 Не всі справи дійдуть до касації

Не всі рішення можна буде оскаржувати в касації. Наприклад, Верховний Суд не буде розглядати малозначні справи, де ціна позову менша за 100 прожиткових мінімумів, а також інші справи на розсуд суду з урахуванням обов’язкових норм. Але якщо справа викличе в суспільстві резонанс, ВС може зважитися на її розгляд.

Реформа перетворює Верховний Суд на самостійну касаційну інстанцію, а всі чинні зараз вищі суди ліквідує. Касаційні справи, що перебувають наразі на розгляді в таких судах, перейдуть до новообраних верховних суддів. А ВСУ, до речі, за відповідною скаргою розглядатиме касацію тільки один раз.

Уся країна замре, чекаючи на рішення за старими касаційними справами не тільки тому, що вони всі одночасно зосередяться на столах верховних суддів, але й тому, що нові справи надходитимуть як і раніше, регулярно.

#7 Новий судовий збір

Незгодні з присудженої їм частиною суми будуть платити судовий збір тільки виходячи з суми, з якою вони не згодні.

Та й при подачі апеляції раніше платили 110% від ставки при подачі позову, заяви й скарги. А потрібно буде платити 150%. У касації платили 120 відсотків ставки, а будуть 200%.

#8 Із суддею можна буде все “залагодити” й поза засіданням

Врегулювання спору за участю судді — примирення сторін, коли суддя виступає посередником, — відбуватиметься у формі спільних і/або закритих нарад, а також у режимі відеоконференції.

Спільні наради проводитимуть за участю всіх сторін спору, їхніх представників і судді. Суддя сам буде вирішувати, чи проводити закриті наради з кожною зі сторін окремо. Таким чином, запроваджується процедура комунікації судді та сторін поза межами судового засідання.

#9 Суд вирішуватиме, чи допускати до справи правових експертів

Ця норма як мінімум дискредитує суддів. Бо як експертів у правових питаннях суд буде залучати тих, у кого є науковий ступінь, і визнаних фахівців. Тобто суд буде вдаватися до допомоги якихось правових експертів тоді, коли він сам по собі — професійний юрист із відповідною освітою, стажем роботи, який пройшов кваліфікаційні випробування саме для того, щоб вирішувати правові питання.

#10 Про адвокатську монополію

Тепер представником у суді може бути адвокат або законний представник. А при розгляді спорів про трудові відносини й малозначних спорів представником може бути будь-який громадянин старший вісімнадцяти років та наділений цивільною процесуальною дієздатністю.

Матеріал підготовлений за інформаційної підтримки юридичної компанії «Центр Конфліктології і Права».

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *