Біткойн в Україні: про закон, ризики і майбутнє криптовалюти

Поговорили з юристом про те, чи світить законне майбутнє біткойну і чому це важливо

Оксана Воловик, юрист, АО «Мастерс»

Україна досі не визначилася зі статусом біткойна — наразі його вважають грошовим сурогатом. Нацбанк і фіскальна служба дивляться на криптовалюту скептично. А правоохоронці інкримінують українським майнерам грізні склади економічних злочинів.

Не врегульовано — не означає «поза законом»

Найбанальніше, на що посилаються правоохоронці, коли відкривають необґрунтовані кримінальні провадження, — це неврегульованість правового статусу криптовалюти. Ніби-то «невідомо що» у правовому полі України значить заборонене до обігу.

І це — найменш шкідливе обвинувачення. Але воно руйнується вже при згадці загальнодозвільного принципу приватного права. Річ у тім, що фізичні та юридичні особи можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, не забороненою законом, укладати угоди за принципом «дозволено все, що не заборонено» (ст. ст. 50, 91, 627 Цивільного кодексу України).

Криптовалюта прямо не заборонена до обігу в Україні (на відміну від космічних апаратів, наркотиків чи зброї). Тобто її обіг легітимний.

Попри на те, що принцип «дозволено тільки те, що передбачено законом» Конституція України залишає винятково для обмеження діяльності органів влади й посадових осіб, окремі правоохоронці намагаються розширити давно відмерлі радянські стандарти на приватну сферу.

Усе може врятувати законопроект. Якщо його доопрацюють

Раніше НБУ та ДФС висловлювалися про біткойн як про грошовий сурогат, який не забезпечує реальної вартості й не використовується в Україні як засіб платежу.

Але 6 жовтня цього року у Верховній Раді зареєстрували проект закону «Про обіг криптовалюти в Україні». Згідно з документом, криптовалюта по суті прирівнюється до майна, оскільки на неї поширюється режим права (приватної) власності. Основна форма використання/поводження «добутої» криптовалюти — обмін на іншу валюту, валютні цінності, товар та інше.

Якщо проект ухвалять, іншомовні терміни ІТ-права отримають правову інтерпретацію, а статус криптовалюти — формалізовану основу. З фіскальною метою законопроект закріплює видобуток криптовалюти — майнінг. А держава отримуватиме податки.

Але всім суб’єктам криптовалютных операцій, як зараз, так і після прийняття спеціального закону, потрібно буде орієнтуватися загалом на податкове законодавство й практику адміністративних судів.

За проектом закону, держава не несе будь-яких зобов’язань, якщо криптовалюта знеціниться або втратиться. Воно не гарантує та не здійснює будь-яких заходів щодо забезпечення діяльності онлайн-сервісів обміну криптовалюти.

Законопроект передбачає, що всі операції по обміну кріптовалюти здійснюватимуться винятково на криптовалютній біржі. Тобто учасників операцій будуть моніторити, ідентифікувати і персоніфікувати у порядку, який встановить НБУ.

Але специфіка програмного адміністрування системи блокчейн віддає пріоритет технічній персоніфікації суб’єктів криптовалютних операцій, а не персоніфікації у значенні фінансового моніторингу від НБУ.

Інтерес майнерів поступово зміщується у бік менш популярних криптовалют Litecoin або Ethereum. А все через те, що вартість винагороди за видобуток/відкриття блоків Bitcoin, які залишилися, знижується.

Незалежно від виду криптовалюти, суб’єктам криптовалютних операцій, що потрапили в поле зору українських правоохоронців через «неврегульованість питання», слід провести юридичний аудит і документальне/фактичне забезпечення діяльності у відповідність з основними положеннями цивільного та податкового законодавства й діловою ІТ-практикою.

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *