Новий порядок розкриття бенефіціарів у 2020 році: що варто знати

#бенефіціари

28 квітня 2020 року набув чинності Закон України про фінансовий моніторинг. Зміни напряму торкнулися процедури розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ), а також структури власності юридичних осіб. Про те, що саме змінилося та кого ці зміни стосуються, розповідає юрист Адвокатського бюро “Ципін і партнери” Кирило Юрченко

Частиною четвертою Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361-IX передбачено обов’язок усіх юридичних осіб, зареєстрованих до набрання чинності цим Законом, подавати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності. Водночас згідно вищевказаного Закону, юридичні особи мають надати інформацію про КБВ та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності. Станом на сьогодні зазначеного нормативно – правового акта прийнято не було, – наголошує Кирило Юрченко

Окрім того, відтепер під час вчинення окремих реєстраційних дій від юридичних осіб також вимагається подання додаткової інформації про КБВ та структуру власності. Законодавцем були внесені відповідні зміни до ст. 17 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію). Відтепер заявника для проведення певних реєстраційних дій зобов’язано надавати державному реєстратору для встановлення відомостей про КБВ такі документи, як:

  •  заява про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника;
  • структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
  • витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження (у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент);
  • нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи-нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи-резидента.

Закон про реєстрацію передбачає обов’язкове подання зазначених вище документів для проведення таких реєстраційних дій, як:

  • державна реєстрація створення юридичної особи;
  • державна реєстрація включення відомостей про юридичну особу, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі;
  • державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
  • державна реєстрація переходу юридичної особи приватного права на діяльність на підставі модельного статуту;
  • державна реєстрація переходу юридичної особи з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа;
  • державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її реорганізації;
  • державна реєстрація створення, внесення змін до відомостей та припинення відокремленого підрозділу юридичної особи.

Чинним законом про реєстрацію не передбачено строку дії документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження, а також нотаріально засвідченої копії документа, що посвідчує особу, яка є КБВ.

Також щодо подання нотаріально засвідченої копії документа, що посвідчує особу, яка є КБВ, Міністерство юстиції України у своєму листі від 23 квітня 2020 року № 3887/8.4.4/32-20 «Щодо подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників» вказало, що подавати буде необхідно сторінки, на яких зазначено реквізити документа та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, якій його видано, – пояснює юрист

Окрім того, частиною 22 статті 17 Закону про реєстрацію на юридичних осіб відтепер покладено обов’язок підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані.

Зокрема згідно вказаної норми юридичні особи мають оновлювати та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, а також подавати документи, що підтверджують ці зміни.

У разі ж, якщо зміни у структурі власності та інформації про КБВ юридичної особи відсутні, юридичні особи все-одно зобов’язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Обов’язок щодо підтримання відомостей про КБВ в актуальному стані та вжиття заходів з метою вчасного оновлення таких відомостей  в Єдиному державному реєстрі покладено на юридичну особу в особі керівника або іншої уповноваженої особи.

Також відтепер юридичні особи щорічно, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів мають для підтвердження відомостей про КБВ надавати наступні документи:

  • заяву про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника;
  • структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
  • витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент;
  • нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи-нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи-резидента.

Як роз’яснило Міністерство юстиції України своїм листом № 3887/8.4.4/32-20 від 23 квітня 2020 року, якщо юридична особа зареєстрована 10 лютого 2020 року, то обов’язок щодо подання документів відповідно до статті 171 Закону про реєстрацію в неї виникає з 10 лютого 2021 року.

Водночас Міністерство юстиції України у листі від 23 квітня 2020 року № 3887/8.4.4/32-20 повідомило, що оновлені форми заяв наразі перебувають на стадії погодження, а їх запровадження планується найближчим часом.

Відповідно до ст. 166 11 Кодексу України про адміністративні правопорушеннянесвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом про реєстрацію інформації про КБВ або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про КБВ є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі (17 000 грн) до трьох тисяч (51 000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов’язок щодо складання протоколів про вказані адміністративні правопорушення покладено на посадових осіб Міністерства юстиції України, – підсумовує юрист Кирило Юрченко

Читайте також: Закон про фінансовий моніторинг: що зміниться для громадян та бізнесу

Поділіться корисною інформацією з друзями: