Хто та як може забрати майно під час воєнного стану та як його повернути

Конституція України у ст. 41 зазначає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Однак примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

З впровадженням воєнного стану по всій території держави, право громадян України на недоторканість їхньої власності зазнало обмежень.

Законодавчий механізм відчуження в умовах воєнного стану регулюється Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі – «Закон»).

Закон оперує двома основними поняттями та порядками: «примусове відчуження майна» та «вилучення майна». Статтею 1 цього Закону встановлено, що примусовим відчуженням майна є позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості. У свою чергу, вилучення майна означає позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Юрист Адвокатського бюро “Ципін і партнери” Кристина Тищенко детально розглядає питання примусового відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності.

Хто ухвалює рішення про примусове відчуження майна?

Рішення про примусове відчуження майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану приймається військовим командуванням, що має бути погоджене відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Проте варто звернути увагу, що у місцевостях, де ведуться бойові дії, Закон дозволяє здійснювати примусове відчуження майна за рішенням військового командування без вказаного погодження.

Наголошуємо, що начальник патруля, старший вартовий, командир загону територіальної оборони тощо не мають права відчужувати майно.

Які документи складаються при примусовому відчуженні майна?

Складається акт про примусове відчуження або вилучення майна, що виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 31.10.2012 року.

В акті повинно бути зазначено:

1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;

2) відомості про власника (власників) майна:

для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;

для фізичних осіб – прізвище, ім’я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті;

3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);

4) опис майна, достатній для його ідентифікації;

для нерухомого майна – відомості про місцезнаходження (адреса);

для рухомого майна – відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;

5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

Оцінка майна

У разі примусового відчуження майна до акту додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження, із залученням суб’єктів оціночної діяльності у порядку, встановленому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України».

У разі неможливості залучити до оцінки майна суб’єктів оціночної діяльності така оцінка проводиться органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.

У разі якщо попередній власник не згоден з оцінкою майна, він може звернутися до суду.

Порядок відшкодування

Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного може здійснюватися двома способами:

з попереднім повним відшкодуванням його вартості;
з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану майно його колишній власник після скасування правового режиму воєнного стану звертається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою. До заяви додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.

Чи можна повернути відчужене майно?

Законом передбачена можливість повернення відчуженого майна у випадку скасування правового режиму воєнного стану та збереження відчуженого майна, а також коли колишній власник наполягають на поверненні такого майна. У такому разі повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно.

Як наслідок, відчуження майна громадян допускається лише за виключних обставин, за попереднім рішенням конкретних осіб, обов’язково на оплатній основі та із чітким документальним оформленням. У свою чергу, недотримання, встановлених законом правил та процедур, тягне за собою настання відповідальності, передбаченої законодавством України.