Матеріальна відповідальність працівника: як визначити розмір заподіяної шкоди?

Відносини між роботодавцем і працівником визначаються та регулюються трудовим договором. Але, крім цього договору, укладається й угода про матеріальну відповідальність. Що це таке, в яких випадках працівник несе повну матеріальну відповідальність, а в яких обмежену та як визначається розмір матеріальної шкоди, заподіяної ним, — розповідає юрист

Матеріальна відповідальність — це один із видів юридичної відповідальності, це зобов’язання працівників цілком або частково покрити матеріальний збиток, завданий з їхньої провини.

В Кодексі законів України про працю (КЗпП) зазначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.

Але коли саме роботодавець має право притягнути свого підлеглого до матеріальної відповідальності?

Чому і коли можна притягнути до відповідальності

КЗпП чітко визначає 4 вичерпні умови, за наявності яких роботодавець може вимагати від працівника відшкодувати заподіяні збитки:

  • порушення трудових обов’язків
  • пряма дійсна шкода
  • причинний зв’язок між порушенням і шкодою
  • вина працівника

Відсутність хоча б однієї зі вказаних умов унеможливлює притягнення працівника до матеріальної відповідальності. Обов’язок доводити обставини заподіяної шкоди повністю покладається на роботодавця

Обмежена матеріальна відповідальність — універсальна та найпоширеніша

Матеріальна відповідальність може бути обмежена, повна або підвищена.

Обмежена матеріальна відповідальність покладається на працівників у випадку псування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), зокрема під час їхнього вироблення.

Матеріальна відповідальність працівника передбачається в разі псування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, соціального одягу та інших предметів, виданих йому підприємством для користування.

Ця форма матеріальної відповідальності є найпоширенішою. Вона — універсальна й застосовується завжди, якщо інше не передбачено законом

Така відповідальність полягає в обов’язку працівника відшкодувати роботодавцю пряму дійсну шкоду, але не більше його середнього місячного заробітку.

Однак не тільки працівники несуть обмежену матеріальну відповідальність. Вона може бути покладена і на керівників підприємств та їхніх заступників, а також керівників структурних підрозділів, якщо шкода підприємству була завдана зайвими грошовими виплатами, неправильним обліком, невжиття необхідних заходів для запобігання “простоям”, розкрадання та знищення грошових чи культурних цінностей.

Коли застосовується повна матеріальна відповідальність

  • коли між працівником і власником укладена письмова угода про таку відповідальність
  • коли працывник одержує майно та інші цінності під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами
  • коли працівник, завдаючи шкоду, вдається до дій з ознаками кримінальних
  • якщо працівник заподіяв шкоду в нетверезому стані
  • шкоди завдано нестачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції)
  • шкода заподіяна під час виконання службових обов’язків
  • шкода заподіяна не під час виконання службових обов’язків
  • якщо працівник винен у незаконному звільненні іншого працівника або переведенні його на іншу посаду
  • якщо керівник підприємства винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством

Договір про повну матеріальну відповідальність

Такий договір укладається лише в письмовій формі з працівниками, які досягли 18 років, чиї посади або робота входять до відповідного Переліку.

Але суто формальний підхід до укладання такого договору, якщо у змісті нема перелічених обов’язків працівника, не дає підстав для його укладання

За законом, роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника, з яким укладається такий договір, із чинним законодавством про матеріальну відповідальність, а також з інструкціями, нормативами та правилами збереження, приймання, обробки, продажу (збуту), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей.

Угода укладається у двох примірниках, перший з яких зберігається в адміністрації, а другий — у працівника.

У випадках збитків, завданих працівником внаслідок розкрадання, знищення дорогоцінних металів або виробів з них, передбачається підвищена матеріальна відповідальність.

Збитки, пов’язані з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, визначаються у подвійному розмірі їхньої вартості; огранованого дорогоцінного каміння, ювелірних виробів — у потрійному розмірі; іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті — у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення завданих збитків.

Визначення розміру заподіяної шкоди

Працівник має покрити шкоду, що не перевищує середнього місячного заробітку, за розпорядженням роботодавця. Таке розпорядження має бути видане не пізніше ніж через два тижні з моменту виявлення заподіяної шкоди і звернено до виконання не раніше 7 днів зі дня повідомлення про це працівника.

Якщо сума збитку перевищує середньомісячний заробіток, тобто під час повної матеріальної відповідальності, питання розміру заподіяної шкоди розглядається в суді.

Щоб притягнути працівника до повної матеріальної відповідальності, підприємству потрібно звернутися до суду за місцем проживання працівника. Термін, протягом якого роботодавець може подати позов до суду, не може перевищувати одного року зі дня виявлення заподіяної шкоди.

Суд при визначенні розміру шкоди, крім прямої дійсної шкоди, враховує також ступінь вини працівника й ті обставини, за яких було заподіяно шкоду. Якщо це сталося не лише внаслідок неправильної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, то розмір відшкодування повинен бути зменшений

Суд також може зменшити розмір покриття шкоди залежно від майнового стану працівника. За винятком випадків, якщо шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

Працівник може відшкодувати заподіяну шкоду повністю або частково і в добровільному порядку. Наприклад, за згодою роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно.

Хто й коли звільняється від матеріальної відповідальності

Є й такі причини, що звільняють працівника від матеріальної відповідальності:

  • якщо відсутня його вина
  • якщо шкода належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику
  • якщо шкоду заподіяно працівником, який перебував у стані крайньої необхідності
  • якщо керівництво підприємства не створило працівнику належних умов, необхідних для збереження майна
  • якщо до обов’язків працівника не входило стежити за збереженням цього майна

Будь-які письмові угоди між роботодавцем і працівником закріплюють за кожним із них відповідні права та обов’язки. А чітке виконання таких домовленостей забезпечує плідні та зручні відносини між обома сторонами. Правильно складений договір здатний упередити ризики як для роботодавців, так для і самих працівників.

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Комментариев (2)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *