З ким після розлучення залишаються діти та як визначаються права і обов’язки кожного з батьків?

В попередній статті ми розповіли, які є види розірвання шлюбу та дали декілька важливих порад з приводу цього складного процесу. Цього разу хочеться зупинити увагу на одному з найважчих наслідків розлучення. Адже батьки розлучаються, однак це не припиняє виконання ними батьківських обов’язків

При тому дуже часто колишньому подружжю не легко дійти згоди у питанні подальшого виховання спільних дітей, тому що у кожного своя правда. Про те, як визначається місце проживання дітей та яку роль в їхньому житті після розлучення повинен виконувати кожен з батьків розповідає адвокат Тетяна Войнова

Чому тато/мама з нами не живе?

Те, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, зазвичай визначається одночасно з поданням заяви про розірвання шлюбу, — розповідає юрист

Якщо між батьком та матір’ю дитини згоди не досягнуто, то це вирішується у судовому порядку. Попередньо батьки звертаються до органу опіки і піклування. Останній проводить перевірку, під час якої встановлює умови проживання та характеристику батьків, їх майновий стан, що стане однією з умов задоволення позову та визначення місця проживання дитини.

Звичайно, розлучення – це трагедія для кожної дитини. І сама думка про те, що мама чи тато буде жити окремо означає руйнування сімейного добробуту та духовного здоров’я дитини. Тож коли змінити нічого неможливо і розлучення це неминучий процес, батьки повинні пояснити дитині, що від того, що один з батьків буде жити окремо, його відношення до дитини не зміниться.


Але при цьому з дітьми потрібно бути чесними. Психологи радять пояснювати дітям, які зміни відбуваються на даний час в їхньому житті та запевнити їх в тому, що в будь-якому випадку все буде добре. Не забувайте, що в більшості розлучень, діти почувають себе винними в тому що сталося. Тож батьки обов’язково повинні правильно донести до кожної дитини, що її вини тут немає.

Спільні обов’язки — рівні права

Після того, як батьки визначаються з місцем проживання дитини, постає інше, не менш важливе питання – як між батьками визначити час та характер виконуваних обов’язків?

Сімейний кодекс зазначає, що обидва із батьків, незалежно від того чи перебувають вони в шлюбі, мають рівні права стосовно виховання дитини. Тому обмежувати якимось чином іншого з батьків жоден з них не має права, — наголошує адвокат

Загалом, момент виховання дітей визначається у добровільному порядку. Тобто обоє з батьків сідають за стіл і вирішують хто і як буде приймати участь у вихованні дітей. Іноді вони обговорюють все усно, а іноді укладають відповідний договір. Цей договір регламентує права і обов’язки кожного з батьків. В ньому батьки визначають час побачення з дитиною, розмежовують вихідні та святкові дні. Також можна визначити розмір сплати аліментів. Тобто той з батьків, який буде проживати окремо, в добровільному порядку в договорі зазначає, яку конкретно суму він буде надавати для виховання і утримання дитини до досягнення нею 18-річного віку.

На жаль, в разі порушення умов цього договору ніхто серйозної відповідальності не несе. Єдине, що цей договір може бути розірвано. І наприклад, якщо в ньому було визначено суму коштів, яку батько чи мати повинні сплачувати в місяць, а вони цього не роблять, то інший з батьків, з ким проживає дитина, може подати до суду позов про стягнення аліментів. Тож дотримання умов договору – це скоріше питання совісті та особистого відношення до своїх дітей того з батьків, хто буде проживати окремо.

До речі, такі договори можуть бути різної тривалості і їх можна постійно змінювати та доповнювати. Це все залежить від того, які у батьків складаються відносини після розірвання шлюбу.

Звичайно, добре коли колишні чоловік та дружина дійшли згоди і мирно все узгодили. Але буває і так, що їхні уявлення про виховання дітей після розлучення зовсім різні. І вирішити проблему таким чином, щоб обоє з них були задоволені – інколи неможливо.

В такому випадку, один з батьків звертається до органу опіки і піклування із заявою про визначення часу побачень із дитиною. При цьому обоє вони надають свої доводи (графіки роботи, вихідних, відряджень і т.д). І виходячи з цього, працівники органу опіки і піклування разом з батьками складають для них відповідний графік.

Також колишнє подружжя може за взаємною згодою зафіксувати свою домовленість у нотаріуса.

Головне — підтримка

Тож, як бачимо, шляхи врегулювання спорів колишнього подружжя з приводу подальшого виховання дітей можуть бути зовсім різними. Вони можуть як добровільно дійти згоди, так і регулювати подальші відносини з дитиною рішенням суду. Та в будь-якому випадку, головне про що потрібно пам’ятати в цій ситуації – це духовний стан дитини.

На жаль, дуже часто батьки захопившись війнами за дітей, забувають, що спостерігаючи за сварками батьків діти почувають себе непотрібними та пригніченими. Це велика помилка. Адже, саме зараз у дитини настає переломний момент в житті, після якого все вже не буде так як раніше.

Тому, звичайно, батьки як найголовніші та найближчі люди, повинні допомогти своїм дітям пережити цей момент з найменшою шкодою для їхнього духовного здоров’я. Психологи радять після розлучення мамам не забороняти дітям бачитись з батьком і навпаки. Не тиснути та не налаштовувати їх проти іншого з батьків, через власні образи на нього. Часто буває так, що позиції батьків після розлучення не збігаються. А діти в цьому випадку опиняються в центрі бойових дій. Так неправильно і в подальшому така поведінка батьків може позначитись як на здоров’ї дітей, так і на їхньому особистому житті і існуванні в суспільстві. Тож, перш ніж втягувати дітей в подібні війни визначте для себе, ви хочете бути правими, чи щасливими?

В наступній статті ми розповімо, як поділити майно та борги після розлучення.

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *