Як захиститися від спам-розсилки: поради юриста

Нещодавно в мережі з’явилась інфографіка зі штрафами, які українці зазвичай не сплачують. Серед них був штраф за використання персональних даних задля реклами розміром від 1700 до 8500 грн. Checkpoint вирішили розібратися, чому наші персональні дані блукають між торговельними мережами і як цьому завадити

Згадайте, як часто ви отримуєте спам-розсилку? Мінімум кілька разів на тиждень або й частіше. А чи завжди вам відомо, звідки та чи інша компанія має ваш номер телефону або електрону адресу? Наприклад, ви жодного разу в житті не купували натуральне хутро і навіть не заходили до таких магазинів, проте кожного сезону вас повідомляють про чергові запаморочливі знижки на ці вироби. Якщо ця історія про вас, то ви, скоріш за все, входите до цільової аудиторії магазину хутра, тому про вас і не забувають. Але звідки в них взялися ваші контакти?

Справа в тому, що ви неодноразово залишали свій номер телефону, електрону адресу та інші персональні дані, заповнюючи анкету на дисконтну картку певного бренду чи мережі. В кінці таких анкет зазвичай міститься текст малесеньким шрифтом, на який ніхто не звертає уваги. А варто було б. Там написано, що ви даєте згоду на обробку ваших персональних даних. Вам не відома політика магазину щодо використання цих даних, дуже ймовірно, що отримані бази можуть потім продаватися чи передаватися іншим зацікавленим в них магазинах на певних умовах. Законність таких дій викликає сумніви, проте мало хто готовий витрачати час та зусилля на з’ясування обставин, чим і користуються мережі.

Ми поговорили з адвокатом Тетяною Войновою, аби з’ясувати, на що потрібно звертати увагу аби не стати об’єктом черговою спам-розсилки.

— Тетяно, чи були в вашій практиці випадки звернень зі скаргами на порушення конфіденційності персональних даних?

Звернення із такими проблемами останнім часом почастішали. Напевно, це пов’язано із розвитком так званої “інформаційної війни”, яка заполонила життя пересічних громадян.

— Якщо людина отримала рекламне повідомлення від компанії, якій вона ніколи не надавала особистих даних або не давала згоди на спам-розсилку, чи є це приводом, аби звернутись до суду?

Безперечно, без згоди особи розголошення її персональних даних заборонено.
Однак на сьогоднішній день досить важко, а інколи і взагалі неможливо, прослідкувати, хто ж порушив Ваші права розповсюдивши про вас інформацію.

Якщо все ж таки вам відомий адресант – “порушник”, то, в першу чергу, Ви можете звернутися безпосередньо до нього із законною вимогою заборонити таке поширення, вимагати видалення інформації тощо. Якщо не вийде врегулювати ситуацію в претензійному порядку, то за захистом свого порушеного права Ви можете звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини або суду.

— Як можна захистити свої персональні дані?

Захисти себе можна, в першу чергу, превентивними методами – не розповсюджувати де інде інформацію про себе (досить часто при отриманні картки на знижку, чи то в ресторані, чи то в магазині, ми несвідомо ставимо галочку під згодою на обробку персональних даних, попередньо зазначивши всі відомості про себе… а потім дивуємось звідки нам приходить спам). Будьте пильні та обережні! І перед тим як розповсюджувати інформацію про себе – задумайтесь про наслідки та проконсультуйтесь з юристом.

Живучі в 21 столітті варто пам’ятати, що інформація про вас постійно збирається та оновлюється. Це робиться не через чиюсь зацікавленість вами особисто, а заради таргетінгу. Таргетінг – рекламний механізм, що дозволяє виділити зі всієї наявної аудиторії тільки ту частину, яка відповідає заданим критеріям (цільову аудиторію), і показувати рекламу саме їй. Легше за все прослідкувати дане явище в інтернеті, де з рекламних банерів вам постійно пропонується щось придбати. Насправді, ви та ваш старший колега бачите різну рекламу, бо вас вважають цільовою аудиторією різні компанії. Про те, як саме інтернет-сервіси збирають інформацію про споживачів написані цілі посібники, але загалом усе спирається на ваші запити в інтернеті, інтереси, час перебування за комп’ютером та інформацію з соціальних мереж. Так, ми самі надаємо усі необхідні дані корпораціям, навіть не усвідомлюючи цього.

Тож пильнуйте свої особисті дані на не надавайте зайвий раз інформацію про себе, якщо на це немає необхідності. Уважно читайте анкети  на отримання дисконтних карток, а краще фотографуйте їх на свої мобільні телефони – це допоможе довести неправомірність спам-розсилки за необхідності.

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *