Банківська система-2015: руїна чи піднесення?

Андрій Усенко, керівник департаменту ризик-менеджменту, розповідає, що чекає на банківський сектор цьогоріч

Банківська система занурилася у кризу, кількість неплатоспроможних банків різко збільшилася. Ось він – головний підсумок 2014 року. Але іншого розвитку подій годі було й очікувати за декількох причин. Основна полягає у тому, що банківська система не розвивається автономно, оскільки вона є одним із ключових елементів економічної системи. Як нам відомо, події 2014 року не по помилували економіку України.

Головне питання – чи готова була банківська система до чергової кризи? Скоріше ні, ніж так. Рівень проблемних активів знаходився на рівні близько 17% згідно офіційної звітності, проте, за різними оцінками, цей показник міг перевищувати 40% (з урахуванням реструктуризованих кредитів). У той же час, незважаючи на особливості обліку, рівень покриття резервами проблемних кредитів становив порядку 80%.

Як наслідок, за 2014 рік (і невеликий відрізок 2015 року) НБУ і ФГВФО ухвалили рішення про ліквідацію 16 банків, доля ще 20 знаходиться у руках тимчасових адміністраторів. З високою часткою ймовірності, останніх спіткає доля ліквідованих банків, оскільки, у чинних умовах, важко знайти інвесторів на проблемні активи.

Причини такої гнітючої статистики полягають не тільки в стрімкому падінні гривні та істотному відтоку коштів із банківської системи (за січень-листопад 2014 року, обсяг вкладів без урахування ефекту девальвації скоротився на 22%), але й у накопичених проблемах і дисбалансах, як окремих банків, так і банківської системи в цілому.

Що ж чекає нас у 2015 році? Нічого нового. Список неплатоспроможних і ліквідованих банків збільшуватиметься, швидше за все, за рахунок середніх і дрібних банків.

Однак, передумови 2015 року будуть відрізнятися від попереднього року. Якщо 2014 рік був періодом усунення дефектів системи, поточний стане результатом глибокої політичної кризи і падіння економіки.

Різкий ефект девальвації – переоцінка резервів і списання проблемних кредитів вилилися у збиток у розмірі 22,4 млрд грн (за 11 місяців 2014 року). Що стосується відтоку ліквідності, вклади у гривні скоротилися на 15%, у валюті – на 34% (за 11 місяців).

У поточному році вповні проявляться наслідки політичної кризи, військових дій на сході України і закриття деяких експортних ринків. Падіння економіки України, серйозні проблеми окремих секторів, зупинка підприємств сприятимуть подальшому погіршенню якості активів банків, тобто рівнем проблемних кредитів (вже за підсумками 3-го кварталу 2014 він досяг 26%). При цьому резерви не встигають за проблемними активами, рівень покриття скоротився до 60%. Чим довше триватиме період нестабільності і невизначеності, тим менше бізнес буде здатний обслуговувати свої кредитні зобов’язання, а оскільки частка корпоративних кредитів перевищує 75%, це досить негативно позначиться на банківських установах.

Погіршення обсягу проблемних кредитів призведе до збільшення претензійної роботи та стягненню заборгованості через суди. У той же час, інтерес до якісних позичальників і експортерів значно зросте.

При цьому, на тлі погіршення якості активів, ефективність банківської системи буде підвищуватися. За 2014 рік показник ефективності (Cost to Income ratio) покращився з 65% до 51%, цьому сприяв як процес виведення неефективних установ, так і оптимізація роботи інших.

Також сприяти зростанню ефективності буде конкуренція між банками, що витримали важкий період та яким доведеться відновлювати довіру населення. Кошти НБУ – це добре, але всьому має бути міра. Більше того, банкам доведеться підвищити рівень свого управління ризиками і не з причини законодавчих ініціатив, а в силу доцільності.

В умовах підвищених ризиків, якими важко керувати, банківські установи будуть змушені еволюціонувати. В іншому разі, вони повинні стати або об’єктом поглинання або піти з ринку, в нашому випадку, через список ліквідації.

Не варто очікувати порятунку банківських установ з боку держави. І не тільки тому, що дефіцит бюджету надмірний, а тому, що функція націоналізації не є властивою державі, яка, в нашому випадку, ще й неефективний менеджер. Винятком можуть бути системні банки, банкрутство яких може призвести до неконтрольованих наслідків. Але краще обмежиться підтримкою шляхом надання фінансових ресурсів.

Що чекає на нас потім? На жаль, позитивні аспекти кризи, як правило, лежать у середній або довгостроковій перспективі, а їх реалізація залежить від шляху виходу з неї. Тим часом, поточні дії регулюючих органів дають надію на те, що вони вирішили піти шляхом усунення дисбалансів і накопичених проблем (хоча через створення декількох валютних ринків, можна засумніватися). Це, з одного боку, створить базу для подальшого відновлення фінансової системи та її якісного розвитку, а з іншого – практично гарантує збільшення кількості банків, які будуть ліквідовані.