Несвоєчасне повернення позики не звільняє боржника від відповідальності

ВСУ роз’яснив, що факт повернення суми позики до звернення позивача до суду, але з порушенням встановленого договором позики терміну повернення, не звільняє боржника від відповідальності, передбаченої ст.ст. 625, 1048 ЦК

ВСУ роз’яснив, що факт повернення суми позики до звернення позивача до суду, але з порушенням встановленого договором позики терміну повернення, не звільняє боржника від відповідальності, передбаченої ст.ст. 625, 1048 ЦК

На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 1 квітня 2015 було розглянуто справу № 6-37цс15 за позовом про стягнення грошових коштів за користування позикою та за позовом цивільного чоловіка до позичальника і позикодавця  про визнання договорів позики недійсними, встановлення факту, що має юридичне значення.

При перегляді справи була сформульована наступна правова позиція. Ст. 599 Цивільного кодексу встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з положеннями ст. 1050 ЦК, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК.

Виходячи з положень частини 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за договором позики у зв’язку з порушенням умов договору є наслідком невиконання або неналежного виконання боржником своїх договірних зобов’язань.

Виходячи з вищевикладеного, ВСУ зробив висновок про те, що у разі прострочення виконання грошового зобов’язання за договором позики, позикодавець має право вимагати від позичальника сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення згідно ст. 625 ЦК.

Крім того, позикодавець має право отримати відсотки від суми позики, згідно ст. 1048 ЦК, які нараховуються за період з дати отримання коштів позичальником за день повернення позики, якщо інше не встановлено укладеним між сторонами договором. Факт повернення суми позики до звернення позивача до суду, але з порушенням встановленого договором позики терміну повернення, не звільняє боржника від відповідальності, передбаченої ст.ст. 625, 1048 ЦК.

Джерело: ЮрЛига

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *