Дискримінація у сфері освіти: як перемогти, не зрадивши

Проблему гендерної нерівності винесли на законодавчий рівень ще у 2013 році Постановою Кабміну від 26 вересня № 717, проте Міністерству освіти України знадобилось майже два роки, аби збагнути це. Тож Наказом від 3 липня 2015 № 713 було створено робочу групу з питань політики гендерної рівності та боротьби з дискримінацією в галузі освіти

Основною метою діяльності робочої групи є аналітичне та організаційне забезпечення розробки та впровадження політики гендерної рівності та боротьби з дискримінацією в галузі освіти. Також, згідно наказу, робоча група зобов’язана надавати Міністерству експертно-аналітичну підтримку, сприяти забезпеченню рівних прав та можливостей жінок і чоловіків відповідно до законодавства та організувати навчально-просвітницьку роботу з гендерних питань. До 1 серпня 2015 група мала розробити стратегію просування гендерної рівності та боротьби з дискримінацією в галузі освіти та план заходів МОН щодо виконання зазначеної Держпрограми, проте досі жодної програми опубліковано не було.

Ми вирішили розібратись, які проблеми з гендерною нерівністю існують в сфері освіти та поговорили з членом громадської ради при МОН України та заступником голови комітету з науки та інновацій Стребковою Юлією Віталіївною.

Перш за все, варто відзначити, що робоча група створена не зовсім вчасно, адже програма з забезпечення рівних прав жінок і чоловіків розроблена на період дороку. Проте, варто сподіватися, що група розробить стратегію розвитку гендерної рівності на наступні кілька років, — зазначила Юлія Віталіївна

На наше питання, наскільки актуальною є проблема гендерної нерівності в Україні, Ю.Стребкова відповіла:

У нашій країні, що перманентно перебуває у кризовому стані, проблеми з гендерною рівністю є нагальними. Уся законотворча діяльність відбувається таким чином, ніби 99% нашого населення – молоді здорові чоловіки. Насправді, жінок у нас більшість — близько 60% дорослих людей.

А досить часто, розглядаючи гендерні питання, про жінок говорять як про сексуальні меншини. На жаль,  гендерний дисбаланс, утиски та дискримінація наявні у кожній сфері життя українок. І хоча жінки є вразливою групою, нас більшість, і це слід враховувати для планування суспільного розвитку

За даними Міжнародної організації праці, заробітна плата жінок на 30% – 50% менша по всіх країнах СНД. Юлія Стребкова додає, що під час скорочень першими завжди звільняють жінок, не кажучи вже про небажання роботодавців наймати жінок через страх, що вони підуть у декрет. Також експерт зазначає, що, як правило, праця, що оплачується найвище завжди зайнята чоловіками (зараз це IT-сфера) і навпаки. Наприклад, у школах та дитсадочках, де майже всі вчителі та виховательки – жінки, зарплати одні з найнижчих.

У Європі ситуація набагато краща, про що свідчить Індекс гендерної нерівності. Рейтинг Всесвітнього економічного форуму очолюють Швеція, Норвегія, Фінляндія та Ісландія. Україна в 2014 році зайняла 56 місце.

Наразі найбільшою гендерною проблемою в освіті є відсутність інституціалізації гендерних досліджень на всіх рівнях освіти та науки. Тобто відсутнє гендерне виховання у школах, немає системи підготовки фахівців з гендерних питань та не розроблено механізму впровадження ґрунтовних фахових досліджень до стратегічного планування.

Наприклад, в Україні можна бути доктором філософії з богослов’я, проте жодним чином не можна закінчити вищий навчальний заклад за фахом «Гендерні дослідження». Знову ж таки, в Європі та Америці така ситуація давно змінилась, що і дало їм змогу подолати відкриту дискримінацію щодо жінок та більш продуктивно вирішувати соціальні питання. Неможливо навіть підходити до вирішення більшості питань сьогодення, не запровадивши спеціальність, яка б готовила фахівців в сфері гендерних відносин. Зараз в Україні дуже мало експертів в цій області, звідки і такий результат, — нарікає Юлія Стрибкова

За словами експерта, ще однією великою проблемою на шляху до уведення гендерної освіти є реформа вищої освіти, яка залишає майже всі гуманітарні спеціальності на вибір ВНЗ та випускаючих кафедр. В умовах жорсткої конкуренції за викладання того чи іншого предмету, а отже і навантаження та ставки, страждатимуть дисципліни соціально-гуманітарного блоку. Таким чином, якщо випускаюча кафедра з технічних або природничих наук  не обере предмет “Філософія”, то ризикуємо випускати фахівців рівня доктора філософії, який буде неграмотний у гуманітарній сфері загалом.

Наявність гуманітарних дисциплін у вищій освіті власне і робить її вищою. Позбавити програму підготовки цих предметів означає зрівняти університети з училищами для майстерень. І в таких умовах буде складно уводити нову дисципліну соціально-гуманітарного блоку, — наголосила експерт

Тож, робочій групі при Міносвіти є багато завдань у вирішенні основної проблеми – інституціалізації гендерних досліджень. Будемо сподіватися, що, не дивлячись на відсутність стратегії (принаймні, опублікованої), гендерна ситуація у сфері освіти, а отже і в Україні, покращуватиметься волею справжніх фахівців своєї справи.

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *