Як не потрапити у пастку волонтерів-шахраїв: коментар юриста

Закон України “Про волонтерську діяльність” визначає, що волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності, яка ґрунтується на засадах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності та неприбутковості. Закон також регламентує, що волонтерська діяльність здійснюється за такими напрямами:

• надання волонтерської допомоги з метою підтримки малозабезпечених, безробітних, багатодітних, бездомних, безпритульних та осіб, що потребують соціальної реабілітації;
• здійснення нагляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні або інші особливості потребують допомоги;
• надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, дії надзвичайного або воєнного стану, у результаті нещасних випадків, а також жертвам злочинів, біженцям тощо;
• надання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів;
• проведення заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, збереженням культурної спадщини, пам’яток історії тощо;
• сприяння проведенню заходів національного та міжнародного значення;
• надання волонтерської допомоги для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
• надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам під час дії особливого періоду, воєнного стану, проведення антитерористичної операції;
• надання волонтерської допомоги за іншими напрямами, не забороненими законодавством.

Як працюють волонтери

Волонтерами можуть стати повнолітні громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах і є дієздатними. Особи віком від 14 до 18 років також можуть здійснювати волонтерську діяльність, але для цього потрібна згода їх батьків, — говорить адвокат Тетяна Войнова

Адвокат зазначає, що волонтери можуть надавати волонтерську допомогу на базі організації чи установи, або індивідуально. У першому випадку волонтери співпрацюють з організацією чи установою, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на підставі договору про провадження волонтерської діяльності, або без такого договору. Згідно договору, волонтер зобов’язаний за завданням організації надавати волонтерську допомогу її отримувачам протягом всього установленого строку, а організація зобов’язана зі свого боку забезпечити волонтеру можливості для здійснення волонтерської діяльності. Таким чином, договір про провадження волонтерської діяльності повинен обов’язково містити опис волонтерської діяльності (завдання) та період провадження діяльності.

Якщо ж волонтер хоче надавати волонтерську допомогу індивідуально, у такому випадку він обов’язково має повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що він не співпрацює з жодною організацією.

Де волонтер, а де шахрай?

На жаль, на сьогоднішній день розрізнити справжнього волонтера від шахрая, який зловживаючи довірою небайдужих громадян, прагне наживитися, дуже складно. Але вберегти себе все ж можливо, якщо знати декілька основних правил.

Найголовніше, справжній волонтер завжди при собі має документи, які підтверджують мету збору коштів. Згідно законодавства, кожен громадянин, а не лише працівник поліції, має право перевіряти документи у волонтера, оскільки ця інформація є відкритою. Серед таких документів, зокрема, обов’язково має бути посвідчення волонтера з вклеєною фотокарткою, оригінали нотаріально завіреної довіреності або договору з громадянином, для якого збираються кошти або договір з організацією, що надає волонтерську допомогу.

Які основні пункти повинен містити договір з організацією чи установою, з якою працює волонтер, ми розповідали вище, а от щодо угоди з громадянином, якому надається допомога, є певні особливості. У цьому договорі обов’язково має бути вказана мета, строки збору коштів, і найголовніше – інформація про діагноз захворювання дитини або дорослого, лікувальний заклад, де він перебуває, та інформаційний ресурс, де можна ознайомитись зі звітом використання зібраних коштів. Що стосується посвідчення, то на ньому обов’язково має стояти печатка та підпис директора, а також контактна інформація про організацію, де зареєстрований волонтер.

Адвокат радить, перш ніж давати гроші волонтерам, зателефонуйте в адміністрацію організації та уточніть, проводять вони збір коштів у цьому місці чи ні. Крім цього, завжди звертайте увагу на поведінку волонтера. Якщо він нав’язливий, агресивний та дуже наполегливий, скоріше за все, це шахрай, оскільки неписані правила волонтерської етики визначають, що справжні волонтери не є жебраками, вони не ходять зі скриньками по маршрутках, не чіпляються до людей та не стоять на перехрестях, перешкоджаючи руху транспорту.

Три основних ознаки псевдоволонтерів:

• нав’язливість та агресивність особи, яка збирає кошти на допомогу;
• приховування ім’я та прізвища голови організації та її регіональних представників;
• відсутність інформації про адреси офісів, де знаходиться організація та її представництва.

Для того, щоб переконатися, чи вас не намагаються обдурити, адвокат також радить задавати волонтеру якомога більше запитань, оскільки дуже часто шахраї розраховують саме на неуважність та співчуття громадян, які особливо не цікавляться подробицями збору коштів. Як правило, вистачає відповідної фотографії та сумної історії, щоб у небайдужої людини виникло співчуття та бажання фінансово допомогти особі або особам, які на перший погляд так потребують підтримки. Як наслідок, зловмисникам навіть не потрібно довго старатись, аби вмовити людину покласти до своєї скриньки гроші.

Хоча, зазвичай, хоча б декілька заданих волонтеру-шахраю конкретних запитань, могли відразу вивести його на чисту воду, оскільки псевдоволонтер, як правило, ніколи не дасть на них відповіді. Ці питання радять задавати особам, які проводять збір коштів, самі волонтери, які занепокоєні та обурені діяльністю шахраїв, які наживаються на чужому горі та дискредитують волонтерську діяльність в Україні. Так, у осіб які збирають кошти слід обов’язково поцікавитись:

• Який фонд чи організацію ви представляєте? У вас є статут цього фонду та інші документи, які підтверджують його реєстрацію та законну діяльність?
• Ви маєте посвідчення та документ, які підтверджують, що організація довіряє вам таку процедуру як збір коштів?
• Як ви знайшли цю організацію чи установу та стали її волонтером?
• Для чого збираються кошти? Яка сума потрібна? Покажіть банківські реквізити для перерахунку коштів.
• Де знаходиться ваш офіс та яке ім’я та прізвище директора організації?
• На якому ресурсі можна ознайомитись зі звітом про використання зібраних коштів?

Якщо волонтер не може відповісти на ваші запитання, ухиляється від відповіді або відповідає не чітко та відмовляється показувати посвідчення та документи, перед вами не справжній волонтер, а шахрай. Краще відразу звертайтесь до правоохоронних органів. Зауважимо, що згідно статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство) за псевдоволонтерство порушникам передбачено покарання у вигляді штрафу від 540 до 1080 грн, виправних робіт від 1 до 2 років, обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 3 років. У кожному окремому випадку покарання визначає суд.

Отже, коли наступного разу ви побачите волонтера, який збирає кошти для хворої дитини або військовим у зону АТО, не піддавайтеся відразу емоціям, а краще задайте декілька конкретних запитань. Якщо той, хто просить гроші, заважатиме вам думати та з’ясовувати подробиці і буде замилювати очі, у будь-якому випадку, довіри він вже не заслуговує. Допомагати – це благородний вчинок, але краще впевнитись, що ви справді допомагаєте, а не поповнюєте кишені тих, хто цинічно наживається на вашому співчутті.

Автор:

Використання генератора: екологічний податок, дозвіл на викиди та експлуатацію механізмів підвищеної небезпеки

Зберігання палива для генератора: чи потрібна ліцензія?

Що робити з договірними зобов’язаннями під час війни?