Рекетири по-українськи: як не стати заручником колекторів?

Колектори є, а закону немає

Колекторський рух в Україні з кожним роком набирає обертів – створюються нові відділи для стягнення боргових коштів, як з фізичних і приватних осіб, так і з цілих компаній. На сьогодні  кількість підприємств, що спеціалізуються на поверненні боргів, сягає  понад 200. Лише станом на кінець 2014 року загальний обсяг боргів переданих колекторським компаніям становив більше 10 млрд грн. Але, не дивлячись на ці приголомшливі цифри, в Україні і досі немає жодного окремого законодавчого акту, який би регулював діяльність колекторів. Можливо, саме тому більшість з колекторських агентств діють далеко за рамками закону.

Основна функція колекторських агентств – це стягнення боргів з боржників. Колектори можуть виступати посередником між фінансовою установою та боржником, надаючи свої послуги кредиторам, або банки взагалі продають проблемні кредити колекторським агентствам. Купуючи право вимоги до боржників у кредиторів, колектор набуває статусу нового кредитора, що дозволяє йому вносити корективи в зобов’язання сторін. Як правило, саме цей аспект є проблемним, оскільки часто колектори на власний розсуд збільшують розмір боргу за рахунок штрафів та неустойок.

Підставою для виконання колекторським агентством своїх функцій є договір, який укладається між ним та кредитором (доручення, комісія або факторинг). Найчастіше укладається договір факторингу. Відповідно до статті 1077 ЦКУ, за договором факторингу колектор сплачує банку кошти, а банк, у свою чергу, відступає колектору своє право грошової вимоги до боржника.

Проте Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” визначено, що факторинг – це фінансова послуга. З цього виходить, що надавати її має право лише фінансова установа. Та часто колекторські компанії такими не являються, тому у таких випадках виникає багато питань з приводу законності їх діяльності, — розповідає юрист “Центр Конфліктології і Права” Олена Садовець

Повернення у 90-ті

Як правило, методи, якими звикли діяти колектори, нерідко виходять за рамки правового поля, починаючи від нічних дзвінків і закінчуючи у буквальному сенсі мордуванням. Часто колекторські агентства діють у три етапи. Спочатку боржника дістають дзвінками з погрозами відібрати майно, нарахувати великі штрафи, звільнити з роботи. Потім починаються постійні візити до боржника додому, на роботу, а інколи – навіть до його родичів та друзів.  Третій етап – звернення в суд. Але колектори такий спосіб стягнення боргу  використовують вкрай рідко. Як правило, погрози та психологічний терор діють на боржників безвідмовно і останні готові у будь-який спосіб знайти потрібну суму, аби не наражати на небезпеку себе та своїх рідних.

Юрист звертає увагу, що колектори також можуть розсилати боржникам нібито рішення суду про стягнення з них боргу. Зазвичай те, що лист є підробленим, зрозуміти дуже просто – на документі немає жодного підпису та печатки, а на конверті стоїть зворотна адреса колекторської фірми, а не суду.

Для того, щоб протистояти свавіллю та самоуправству колекторів, варто розібратись, які права мають такі компанії.

Що дозволено, а що заборонено робити колекторам

У першу чергу слід розуміти, що будь-які заходи по примусовому стягненню боргів можуть здійснюватися виключно: органами Державної виконавчої служби; за рішенням суду, що набрало законної сили; за умови подачі виконавчого листа і відкриття виконавчого провадження; із дотриманням всіх офіційних процедур, які передбачені Законом “Про виконавче провадження”. Жодного з вищезазначеного колекторські фірми робити не можуть. Колектори мають право написати заяву до суду про стягнення переуступленого їм боргу. Якщо суд задовольняє цю заяву, вони можуть звернутись до виконавчої служби.

Що стосується дзвінків, то колектори мають право дзвонити вам особисто, як займачу, ні в якому разі не на роботу. Більше того, дзвінки колекторів можуть бути не частіше ніж 2-3 рази на добу, у робочий час та зі зрозумілого номера.

Та часто колектори нехтують цими правилами. Тому слід знати правові механізми, які дозволять боротися з незаконними діями колекторів.

Якщо банк переуступає ваш борг колекторам, вас повинні письмово повідомити про перехід право вимоги. Більше того, колектори мають надати вам докази – договір між фінансовою установою та колекторською фірмою. В іншому випадку, відповідно до ст. 516 ЦКУ, ви не повинні нічого платити новому кредитору, а подальші дії колекторів можна кваліфікувати як вимагання, за що передбачено кримінальну відповідальність, — пояснює Олена Садовець

Але навіть, якщо ви отримали для ознайомлення відповідні документи, юрист радить звернутися до суду щодо умов договору, зокрема вимагати детальну виписку, вимагати обґрунтувати заборгованість (як правило, колектори багатьох цих речей не мають, тому їм буде непросто довести свою правоту).

Крім цього, ст. 62 Закону “Про банки та банківську діяльність” містить виключний перелік підстав, за наявності яких банк може розкрити відомості про особу, що становлять банківську таємницю. Одна із таких підстав – письмовий дозвіл власника такої інформації. Якщо ви не надавали своєї згоди, такі дії банку можуть бути кваліфіковані як злочинні діяння, передбачені ст. 182 Кримінального кодексу України (порушення недоторканності приватного життя). Можете сміливо звертатись до суду за поновленням своїх прав.

До речі, іноді банки заздалегідь вносять до кредитного договору пункт, що банк має право передавати інформацію щодо боржника третім особам в разі стягнення боргу у випадку прострочення платежів. Якщо ви підписуєте цей договір, то добровільно даєте згоду на поширення такої інформації. Тому будьте уважні, підписуючи договір з банком, щоб у майбутньому не стати жертвою колекторів.

Як спілкуватись з колекторами?

У тому випадку, коли колектори уже розпочали проти вас свою активну діяльність, не панікуйте. Під час спілкування з представниками колекторських агентств по телефону завжди вимагайте назвати компанію та її юридичну адресу. Нагадайте цим особам про кримінальну відповідальність за втручання у ваше приватне життя та повідомте про свій намір звернутися до поліції. Цю ж інформацію рекомендованим листом надсилайте на ім’я керівника компанії.  Якщо вам або вашим рідним погрожують, записуйте розмову на диктофон, щоб потім ці докази пред’явити у суді.

Ніколи не впускайте колекторів до свого помешкання. Якщо вони мають намір з вами поспілкуватися, нехай роблять це у письмовому вигляді. Стаття 30 Конституції України встановлює, що проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку допускається не інакше як за вмотивованим рішенням суду. Якщо ж колектори застали вас зненацька, обов’язково вимагайте від них надати повну інформацію про себе та документи, на основі яких вони здійснюють свою діяльність. І в жодному випадку не передавайте працівникам колекторських агентств правовстановлюючих документів на своє майно.  Нерідко колектори припиняють переслідувати боржника, коли останній впевнений у своїй правоті та обґрунтовує свою позицію нормами законодавства. У тому випадку, коли усі вище перераховані методи не дають бажаного результату і колектори продовжують вам дошкуляти, час писати заяву до правоохоронних органів, оскільки наявність кредиту або заборгованості не є підставою для втручання у ваше особисте життя.

Не бійтесь відстоювати свої права. Якщо ви хочете бути захищеними юридично та фізично, краще зверніться за консультацією до юристів. Вам не тільки розкажуть про останні зміни у законодавстві, проінструктують, як потрібно себе вести з колекторами, а й допоможуть вирішити складні конфліктні ситуації з колекторськими агентствами. Та слід також пам’ятати, що колектори – це лише інструмент, і борги треба платити. Тому, якщо ви не впевнені у своїй платоспроможності, краще не беріть кредит, аби не породжувати замкнене коло неплатежів.

Автор:

Використання генератора: екологічний податок, дозвіл на викиди та експлуатацію механізмів підвищеної небезпеки

Зберігання палива для генератора: чи потрібна ліцензія?

Що робити з договірними зобов’язаннями під час війни?