Як із переробки сміття зробити бізнес: відповіді та прогнози

Як захистити населення і навколишнє середовище від негативного впливу твердих побутових відходів? Що допоможе зробити переробку сміття в Україні прибутковим бізнесом? Ці та інші питання обговорювали експерти, представники влади та бізнесу під час круглого столу у Торгово-промисловій палаті України 12 жовтня.

На сьогодні практика поводження з твердими побутовими відходами є національною проблемою, адже більшість населених пунктів досі використовують полігони, технічний стан яких не відповідає екологічним вимогам. Вражають і масштаби українських сміттєзвалищ, адже за підрахунками експертів, якщо всі сміттєзвалища скласти в одну територію, її площа дорівнюватиме площі усієї Кіровоградської області!

У зв’язку з цим з ініціативи Комітету з питань підприємництва у сфері житлово-комунального господарства при Торгово-промисловій палаті України, Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при Торгово-промисловій палаті України, Громадської ради при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України відбувся круглий стіл за темою «Тверді побутові відходи: поводження, перспективи комплексної переробки, бар’єри та законодавчі ініціативи».

Під час круглого столу експерти обговорили, яким чином можна досягти зменшення кількості відходів, а також суттєво зменшити їх шкідливий вплив на навколишнє середовище. Обговорювали також діючі законодавчі акти у сфері поводження з відходами та ініціативи, які необхідно запроваджувати для вирішення існуючих проблем.

Члени комітетів переконують, що в проблемах переробки сміття винні органи місцевого самоврядування, які протягом тривалого часу не здійснюють належний контроль за дотриманням законодавства у цій сфері. На їхню думку, розв’язати ці проблеми тепер можливо лише за допомогою втручання прокуратури, яка має карати посадових осіб за їх бездіяльність.

«У нас 99% полігонів та сміттєзвалищ не відповідають екологічним вимогам, тому за законом мають бути закриті. Але чинні норми законодавства ігноруються місцевими органами самоврядування, тобто взагалі не виконуються. А коли приходить інвестор і хоче побудувати в іншому місці полігон, який відповідатиме усім вимогам та вирішить проблему зі сміттям, місцева влада на це дозвіл не дає, категорично відмовляється відводити ділянку під будівництво. Тому я вважаю, що прокуратура має викликати усіх мерів і запитати, що вони зробили для того, аби законодавство було виконано», – наголосив голова Громадської ради при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Валерій Ковалюк.

Своєю чергою, член-кореспондент Академії будівництва України Іван Ландарь впевнений, що вирішити проблеми зі сміттям на глобальному рівні допоможе лише будівництво сучасних заводів для переробки твердих побутових відходів, які б з мінімальною шкодою для довкілля переробляли б відходи у добрива, електроенергію або паливо. За його словами, яскравим прикладом може слугувати нещодавно побудований завод у місті Золотоноша, де кукурудза перероблюється на біотанол.

«На цьому заводі застосовується комплексна переробка сировини. А отже, цей завод не має очисних споруд, від переробки сміття немає відходів та викидів у атмосферу. І Україна перша країна з усіх країн СНД, яка поставила такий завод, аналогів йому немає. Це підтверджує, що ми маємо необхідні технології та інструменти, щоб вирішити проблему, але для цього потрібна воля чиновників та дотримання законодавства», – сказав він.

Окрім цього, учасники проаналізували світову практику поводження з відходами, а саме застосування чистих технологій, економії природних ресурсів, а також розробки екологічно безпечних продуктів і належних технологій кінцевої утилізації небезпечних речовин.

Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран впевнений, що, використовуючи європейський досвід, в Україні переробку сміття можна перетворити у прибутковий бізнес.

«Розвиток сфери поводження з твердими побутовими відходами у найбільш розвинених країнах Європи дозволяє переробляти, компостувати та спалювати до 95% утворених відходів. При цьому обсяги переробленого та компостованого сміття перевищують обсяги спаленого. А спалення як таке здебільшого здійснюється в енергетичних цілях. Досвід цих країн показує, що переробка твердих побутових відходів – економічно, екологічно та соціально вигідний вид діяльності», – сказав він.

Про це яскраво свідчить світова практика. Наприклад, в Європі з різних типів відходів виробляють добрива, будівельні матеріали, а також біопальне. Для кожного типу сміття використовується спеціальна технологія переробки. Окрім цього, в європейських країнах встановлюються контейнери для роздільного збирання відходів, а також забезпечено логістику збору сміття. Такі контейнери встановлюються не далі, ніж за 15 метрів від доріг. За дотриманням правил щодо роздільного збирання відходів стежать уповноважені органи. В Німеччині навіть існують так звані «сміттєві поліцейські», а ткож працює система штрафів та заохочень.

Наприклад, за кожну тону переробленого сміття німецький підприємець може отримати близько ста євро. Цікаво, що в Німеччині взагалі не будують будинків із сміттєпроводами, оскільки вважають, що це є причиною неправильної утилізації сміття та джерелом проблем екології. Прикладом ефективного вирішення проблеми з відходами для України може стати і Франція, де функціонують спеціальні сміттєспалювальні засоби. Сміття там проходить попереднє сортування. До того ж у країні є багато заводів, які займаються утилізацією сміття та виробляють з нього компост для виноградників, а також біогаз.

Є й інші приклади успішного вирішення цієї проблеми. Так, у Швеції функціонує програма переробки відходів в електрику та енергію. Завдяки цьому на сміттєзвалища у країні відправляється лише 5% сміття. Усе інше сміття або спалюється у спеціальних печах, або йде на переробку. Велику увагу вирішенню проблем зі сміттям приділяють і в Австралії. Там жителі усіх населених пунктів країни кожного кварталу сплачують до органів місцевого самоврядування 150-300 доларів на розвиток інфраструктури та вивіз твердих побутових відходів. Окрім цього, на сайті кожного селища чи міста приймаються скарги від населення про пошкодження сміттєвих баків або їх відсутність у належному місці. Додамо, що сміттєзвалища у цій країні суворо діляться за призначенням: відходи з фермерських господарств та вивіз будівельного сміття здійснюється по різним місцям. Завдяки цьому вдається використовувати звалища сміття як додаткове джерело енергії. Органіку в Австрії успішно перетворюють на електроенергію.

Проаналізувавши світову практику, учасники круглого столу дійшли висновку: в Україні необхідно проводити більш активну роботу з удосконалення технологій вивезення твердих побутових відходів, а також розробити стратегію скорочення витрат на вивезення такого сміття. Саме це, на їхню думку, допоможе перетворити процес поводження з відходами у прибутковий бізнес, як це вже протягом останніх років успішно практикується у країнах Європи.

«Якщо на початку засідання ми думали, що потрібно вносити зміни до законодавства та приймати якісь окремі акти, аби вирішити проблеми зі сміттям, то наприкінці зустрічі усі експерти зійшлися на тому, що головна причина того, що проблема не вирішується, у відсутності політичної волі та бездіяльності посадових осіб на місцевому рівні. Лунали пропозиції з цього приводу звернутися до правоохоронних органів, і Торгово-промислова палата України підтримала їх», – підсумував Михайло Непран.