Бізнес у цифровій економіці: що чекає на айтішників України

Розвиток IT-галузі в Україні гальмує неврегульоване законодавство. Такої думки дійшли члени Комітету з електронних комунікацій при Торгово-промисловій палаті України. 13 жовтня експерти та представники влади проаналізували останні законопроекти у сфері інформатизації та з’ясували, чи вирішать вони проблеми бізнесу.

Учасники зустрічі одностайно стверджують: цифрові технології дуже важливі для розвитку України, особливо зараз, коли країна остаточно стала на проєвропейський шлях.  Адже саме цифрові технології сьогодні є локомотивом розвитку будь-якої економіки, тому не дивно, що провідні країни намагаються максимально реалізувати свої можливості у сфері інформатизації. Завдяки цьому вдається суттєво збільшувати кількість робочих місць, починаючи з найменших компаній та закінчуючи новітніми сучасними підприємствами.

Водночас, не дивлячись на своє постійне зростання, цифрова економіка й досі залишається сферою з нерозкритим потенціалом як у Євросоюзі, так і в Україні. А щоб його реалізувати, для початку необхідно створити сприятливі умови для розвитку IT-сектору, зокрема на законодавчому рівні. А в Україні з цим поки що не складається.

Треба прибирати монополію

На думку представників галузі та провідних експертів, на сьогодні стан законодавчої бази щодо електронної ідентифікації та надання трастових послуг в Україні залишає бажати кращого. А відсутність електронних транскордонних бізнес-процесів для малого та середнього бізнесу в галузі інформатизації призводить до втрати сотень тисяч робочих місць.

Хоча восени цього року справа зрушила з місця, і декілька законопроектів з інформатизації були винесені на розгляд Верховної Ради. Зокрема, у вересні в першому читанні депутати прийняли законопроект «Про електронні довірчі послуги». Але, на думку представників бізнесу, він недоопрацьований та потребує внесення змін.

Зокрема, фахівці переконують, що чинна редакція закону залишає за державою право у технічному врегулюванні електронного документообігу та цифрового підпису, що наразі стримує розвиток IT-бізнесу в Україні. На думку експертів, держава не має втручатися в роботу бізнесу, а повинна лише регулювати ринок та гарантувати загальні правила його роботи через стандарти ЄС, які на ньому працюватимуть. Натомість бізнес має отримати можливість розвивати цей ринок та інвестувати в нього. Нагадаємо, що базовими електронними довірчими послугами у ЄС, згідно з Регламентом 910/2014, є електронний підпис, електронна печатка, мітка часу, сервіс електронної реєстрації доставки, сертифікат веб-сайту, електронний документ тощо.

«Запропонований законопроект не вирішує головної проблеми – шаленої монополії, яка зараз існує на ринку. Вона роками створювалася для того, щоб мати один стандарт, один криптографічний алгоритм, який можуть продавати лише конкретні розробники. Виходить, що електронний цифровий підпис формально працює вже 13 років, але через цю монополію не дає бізнесу можливості розвиватися. У цей час Європа вже давно працює за іншими стандартами, які знаходяться у вільному доступі», — переконує експерт Андрій Мелащенко.

Переваги єдиного цифрового ринку

На думку пана Мелащенка, Україна має долучатися до єдиного цифрового ринку. Адже можливість для учасників ринку використовувати електронний цифровий підпис та електронний документообіг із бізнес-партнерами з країн Європи значно полегшить роботу бізнесу. Тим більше, що ЄС зараз активно пропагує принцип консолідації, єдності інформаційного та цифрового простору.

Проте для того, аби стати частиною цього глобального інформаційного ринку, передусім, варто гармонізувати українське законодавство із законодавством ЄС. Саме це, на думку представників галузі, допоможе Україні інтегруватися в єдиний цифровий ринок у найближчому майбутньому та використати всі його переваги та можливості.

Експерти переконують, що з тим потенціалом, який має Україна в цій галузі, а саме висококваліфікованим людським капіталом, країна може посісти одну з провідних позицій на інформаційному ринку ЄС. Більше того, Україна навіть може успішно експортувати власний інноваційний цифровий продукт та інформаційні послуги до інших країн Європи та світу. Тим більше, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС надає гарну основу для поглиблення співпраці в цифровій сфері.

Таким чином, приєднання до єдиного цифрового ринку дозволить Україні співпрацювати  з провідними країнами в галузі електронної комерції, електронної охорони здоров’я, а також електронної митниці тощо. Більше того, країна отримає можливість співпрацювати в питаннях інформаційної та мережевої безпеки, кібербезпеки, а також електронної ідентифікації та довірчих послуг. Адже єдиний цифровий ринок, це, передусім, вільний рух людей, послуг та фінансів.

Учасники цього ринку отримують можливість без перешкод займатися економічною діяльністю онлайн в умовах чесної та добросовісної конкуренції, найвищого рівня захисту особистих та споживчих даних. І це не залежить від громадянства, національності чи місця проживання такої особи. Водночас єдиний цифровий ринок вимагає спрощеного доступу до послуг та товарів в режимі онлайн як для окремих фізичних осіб, так і для підприємців. Важливо, що для Європейської Комісії створення єдиного цифрового ринку сьогодні є одним із 10 пріоритетних завдань. В Єврокомісії переконані, що це призведе до зростання економіки Європейського Союзу на 415 млрд євро щороку.

Тож учасники круглого столу зійшлися на тому, що й Україна має всі шанси стати частиною єдиного цифрового ринку. Але для цього потрібна політична воля та одне спільне бачення цього процесу від усієї бізнес-спільноти галузі. Зокрема, закон «Про електронні довірчі послуги» з одного боку, має стимулювати розвиток ринку, з іншого – задовольняти потреби держави в інформаційних ресурсах, і при цьому не обмежувати права споживачів.

«Після тривалої паузи нині на розгляді у Верховній Раді знаходиться цілий пакет законопроектів у сфері цифрових технологій і всі вони потребують роботи. У нашого комітету є своє бачення стосовно усіх запропонованих законів. Сьогодні ми зафіксували постійну співпрацю з профільним комітетом Верховної Ради України. Будемо брати активну участь в доопрацюванні законів, підготовці пропозицій до структури та змісту документів», – сказав голова Комітету з електронних комунікацій при Торгово-промисловій палаті України Володимир Коляденко.

Він також додав, що на сьогоднішньому засіданні було вироблено формат співробітництва Комітету з електронних комунікацій при Торгово-промисловій палаті України з Міністерством закордонних справ. Зокрема, комітет візьме організаційну участь у підготовці до засідання Ради експортерів і інвесторів, яка працює як дорадчо-консультаційний орган при МЗС. Це засідання буде присвячене сфері інформаційних технологій та електронних комунікацій.

«Наша мета – запросити провідних експертів, учасників ринку, науковців, представників європейської спільноти та обговорити місце України в інформаційному світовому просторі та підготувати позицію України до форуму у Давосі», – додав він.

Як результуюча частина засідання була запропонована реалізація проекту «Оцінка електронної готовності України» та долучення до розробки електронної стратегії держави. Члени ради комітету переконані, що це дасть можливість визначити проблеми та перспективи розвитку галузі в Україні.

Учасники зустрічі зауважують: саме IT-сектор може стати рушійною силою української економіки. Але для того, щоб фахівці не виїжджали за кордон, потрібно створити сприятливі умови для ведення IT-бізнесу, зокрема використовувати кращі світові практики.

Додамо, за підрахунками експертів передбачається, що об’єднання 28 цифрових ринків Європейського Союзу в єдиний цифровий ринок додатково залучить в економіку ЄС близько 415 млрд. євро. Окрім цього, ця ініціатива призведе до суттєвого збільшення потоку іноземних інвестицій, підвищенню якості інформаційних та цифрових послуг, а головне – зменшення їх вартості. Очікується також, що цифрований ринок ЄС буде нараховувати більше ніж 500 млн осіб.

Автор: Checkpoint

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *