Виїзне засідання Комітету інформатизації: хмарні технології як шлях до скорочень витрат бізнесу

Які переваги отримує бізнес від переходу на хмарні технології? Як розвиватиметься ринок «хмари» в Україні найближчим часом? Ці та інші питання обговорили члени Комітету електронних комунікацій при Торгово-промисловій палаті України під час виїзного засідання в дата-центр «Парковий» 17 листопада.

Що таке хмарні технології та як вони працюють?

Економічна нестабільність у країні змушує вітчизняних підприємців більш ефективно розпоряджатися своїми коштами. Тож, аби уникнути зайвих витрат, щораз частіше компанії переходять на хмарні технології, які окрім економії пропонують додаткові можливості для користувачів мережі Інтернет.

Експерти наголошують, що хмарні обчислення – це новий етап розвитку сукупності різних технологій, зокрема розповсюдження високошвидкісного Інтернету. Фактично користувач отримує доступ до різних серверів через інтернет-з’єднання з будь-якої точки світу.

В Україні відсоток компаній малого та середнього бізнесу, що використовують «хмару», становить 86%. Це максимальний показник серед усіх країн Європи. Сьогодні у хмари мігрують не лише додатки, а й цілі бази даних. Найактивнішими користувачами «хмар» сьогодні є банки, фінансові та страхові компанії. Серед представників малого та середнього бізнесу найчастіше на хмарні технології переходять ресторани, туристичні фірми, а також компанії сфери роздрібної торгівлі.

Хмарні технології працюють наступним чином: замість того, щоб керувати власними серверами для запуску додатків, відбувається оренда серверу в компанії, що надає послуги на основі хмарних технологій. Після цього користувач керує сервером через мережу Інтернет. При цьому сплачує він лише за фактичне його використання для обробки даних.

Економія відбувається саме за рахунок цього. Адже під час користування послугами звичайного хостинг-провайдера доводиться щомісяця сплачувати фіксовану суму за надання послуг, навіть якщо ви не використали обчислювальні ресурси повністю. Під час переходу на хмарні технології використовується тип оплати «за використання». Тобто користувач сплачує виключно за той об’єм ресурсів, який він використав. До того ж користувач звільняється від необхідності піклуватися про інфраструктуру, що забезпечує роботу серверів, адже все, що стосується налаштування, усунення недоліків та розширення інфраструктури бере на себе сервер-провайдер.

Основні переваги – економія та нові можливості для користувачів

За словами директора дата-центру «Парковий» Петра Яцука, хмарні технології дозволяють компанії заощаджувати за рахунок відсутності необхідності купувати дороге програмне забезпечення. Цей інструмент надає користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера та програмне забезпечення як онлайн-сервіс. Тож фахівець IT зможе заощадити час та зайнятися іншими завданнями, які є специфічними для діяльності компанії. Що стосується звичайних користувачів, то вони також отримують низку можливостей. Наприклад, доступ до різних бізнес-додатків з будь-якої точки країни та світу, можливість спільної роботи над документами в режимі реального часу тощо.

«Завдяки хмарним технологіям вам вдасться розвантажити ваших співробітників, збільшити продуктивність праці і водночас отримати якісні послуги та швидкісний доступ до інформації. З кожним роком все більше компаній переходять на хмарні технології. Зазвичай це відбувається через те, що вони не можуть забезпечити професійну технічну підтримку власними силами, прагнуть забезпечити безперебійну роботу важливих додатків для бізнесу, прагнуть скоротити витрати тощо», – додав Петро Яцук.

Він зауважив, що перехід на хмарні технології в середньому дозволяє зекономити підприємству близько 30% витрат. До того ж клієнт отримує високий ступінь захисту своєї інформації. Адже, коли компанія мігрує в хмари, всі обчислювальні потужності будуть знаходитися в дата-центрах, кожен з яких перебуває під цілодобовою охороною та оснащений резервним електроживленням та резервними каналами доступу до Інтернету. Окрім цього, існує автоматизований процес копіювання даних. Тож відсоток втрати інформації через людський фактор при використанні цієї системи практично нульовий.

«Використання «хмари» дозволить підприємству збільшити швидкість надання своїх послуг та зробити свої сервіси більш гнучкими. Водночас – це нагода підвищити ефективність використання власної IT-інфраструктури», – підкреслив Петро Яцук.

Він провів для членів комітету екскурсію дата-центром «Парковий» та на його прикладі розповів, як працюють українські дата-центри. Так, загальна площа дата-центру «Парковий» становить 2715 кв. м. Із них 980 кв. м. займають 14 машинних залів, що здатні вмістити 400 шаф із устаткуванням клієнтів. 9 екранованих залів, що займають площу 480 кв. м., призначені для загального використання, в них можна орендувати окремі стійки. Петро Яцук розповів, що дата-центр підключений до двох незалежних підстанцій, від яких отримує по два електричних вводи потужністю 4МВт. А кожна шафа розрахована на розміщення обладнання потужністю 6КВт.

Загалом, хмарні технології мають переваги як для постачальників, так і для споживачів. У першому випадку об’єднання ресурсів і непостійний характер споживання з боку споживачів дозволить економити на масштабах, використовуючи менші апаратні ресурси. Окрім цього, за рахунок автоматизації процедур модифікації виділення ресурсів знижуються витрати на абонентське обслуговування. Споживач же отримує послуги з високим рівнем доступності та низькими ризиками непрацездатності. До того ж він отримує швидке масштабування обчислювальної системи, задля чого не потрібно модернізувати власну апаратну інфраструктуру.

Своєю чергою, перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран наголосив, що палата налаштована на вирішення питань у сфері електронних комунікацій.

«Рівень проникнення хмарних технологій у сферу малого та середнього бізнесу з кожним роком зростає внаслідок різних причин. Оскільки гарантування безпеки даних є ключовим фактором дата-центрів, це відповідає очікуванням бізнесу з точки зору доступності, функціональності та безпеки», – зауважив він.

Слід зауважити, що існує декілька видів хмарних технологій:

Так, приватна хмара є інфраструктурою, що призначена для використання однією організацією (вона включає декількох споживачів). Приватна хмара може перебувати у власності як безпосередньо організації, так і третьої сторони. Існувати така хмара фізично може як усередині, так і поза юрисдикцією власника.

Публічна хмара призначена для вільного використання широкого загалу. Фізично публічна хмара існує в юрисдикції власника – постачальника послуг. Публічна хмара може перебувати у власності комерційних, урядових та наукових організацій.

Є також гібридна хмара. Вона є комбінацією з декількох хмарних інфраструктур, що пов’язані між собою приватними технологіями передачі даних і додатків.

І нарешті, суспільна хмара, що призначена для використання конкретною спільнотою споживачів з організацій, які мають спільні завдання. Суспільна хмара може перебувати в кооперативній власності однієї або більше організацій або третьої сторони. Фізично вона також може існувати як всередині, так і поза юрисдикцією власника.

Петро Яцук наголосив, що ринок хмарних технологій активно розвивається в Україні, і якщо спочатку «хмару» починали використовувати окремі компанії та підприємства, то зараз на неї чимраз частіше звертають увагу великі організації та об’єднання.

Абгрейд діяльності бізнес-асоціацій за рахунок цифрових технологій

Голова Комітету електронних комунікацій при Торгово-промисловій палаті України Володимир Коляденко розповів, що палата також займається вдосконаленням надання своїх послуг клієнтам, зокрема за рахунок використання нових електронних механізмів.

«Коли в Торгово-промисловій палаті України започатковувався Комітет електронних комунікацій, однією із його цілей було змінити саму палату, тобто зробити абгрейд існуючих на сьогоднішній день можливостей того інтерфейсу, який вона пропонує для бізнесу. І безумовно, що додаткові можливості сьогодні лежать в царині цифрових технологій. Сьогодні ми напрацювали цілий ряд пропозицій, які дозволять підняти ефективність діяльності Торгово-промислової палати України. В основі цих рішень лежить використання найновіших технологій», – зауважив Володимир Коляденко.

Щодо використання хмарних технологій у роботі Торгово-промислової палати України, то для цього необхідно попередньо здійснити ряд додаткових заходів.

«Ми маємо пройти шлях по створенню конкретного проекту, по інвентаризації тих ресурсів, які ми маємо, і напрацюванню детально нового проекту, який за нашими оцінками може бути реалізований протягом від трьох до шести місяців. Тож, якщо ми беремо за точку відліку сьогоднішній день, через півроку ми можемо говорити про кардинальні зміни. Це дасть абсолютно нові можливості для користувачів. Якщо говорити конкретно – незалежно від географічного розташування клієнта Торгово-промислової палати України, він зможе отримати усі послуги з будь-якого електронного носія в електронному вигляді без додаткових затрат», – розповів Володимир Коляденко.

«Хмара» торкнеться і державних структур?

Слід зауважити, що державні органи в Україні поки що не використовують хмарні технології, але незабаром ситуація може змінитися. Адже нещодавно був представлений законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо обробки інформації в системах хмарних обчислень)». Цей документ передбачає можливість використання «хмари» для державних цілей. Він також сприятиме запровадженню електронного урядування в Україні. Окрім цього, автори законопроекту переконують, що він сприятиме ефективнішій взаємодії держави й суспільства та створить додаткові передумови для розвитку платформи інформаційно-комунікаційних технологій у різних сферах життя. Першою чергою, це стосується сфери державного управління, освіти на наукової діяльності.

Таким чином, для зберігання великих обсягів інформації, що знаходиться в різних державних структурах, не потрібно буде будувати власні дата-центри та витрачати величезні кошти на утримання та охорону інформації. Адже хмарні технології надають можливість сплачувати лише за послуги, не витрачаючи кошти на саму систему.

Наприкінці учасники зустрічі відмітили, що зростання популярності хмарних технологій серед представників бізнесу свідчить про те, що вже незабаром Україна може стати однією з тих країн, де хмарні технології відіграють провідну роль у процесі організації бізнесу.