Засідання «Громадської платформи «Податки для економічної свободи»: оцінка антикорупційного законопроекту

Які переваги та ризики має законопроект №5368, що покликаний подолати корупційні чинники в податковій системі? Це питання обговорили члени «Громадської платформи «Податки для економічної свободи» під час чергового засідання 6 грудня. Експерти зупинилися на основних положеннях документу та визначили, як вони вплинуть на вітчизняний бізнес.

Зустріч традиційно відбулася у стінах Торгово-промислової палати України. Відкрив захід координатор «Громадської платформи «Податки для економічної свободи» Олег Лиховид. Він розповів про результати роботи об’єднання за останні півроку, зокрема стосовно формування пропозицій та змін до податкового законодавства України.

«Ми прагнемо донести позицію бізнесу до влади, задля цього ми проводимо низку зустрічей із підприємцями в різних куточках України. В цьому нам активно допомагають регіональні торгово-промислові палати», – підкреслив Олег Лиховид.

Основною метою зустрічі стало обговорення законопроекту №5368. Експерти проаналізували, які наслідки матиме його прийняття для бізнесу й суспільства.

Що пропонує законопроект?

Загалом, зміни, що містяться у вказаному законопроекті, експерти оцінюють дуже позитивно. Адже найголовніше —документом пропонується залишити Державній фіскальній службі лише ті функції, що стосуються безпосередньо наповнення та користування базами даних. Водночас функції щодо адміністрування, а також технічного та методологічного супроводження будуть передані Міністерству фінансів. На думку фахівців у сфері податкового права, це сприятиме запобіганню посадовим зловживанням з боку контролюючого органу, оскільки власником бази даних, по суті, буде лише держава.

Окрім цього, запровадження електронного кабінету платника податків дозволить платникам податків віддалено керувати своїми інформаційними ресурсами, а саме – подавати звітність та реєструвати свої податкові накладні. Звичайно, це передбачає ідентифікацію, що забезпечуватиметься механізмом укладання договорів з органом Державної фіскальної служби на електронне обслуговування. Водночас використання електронного цифрового підпису на сьогодні є надійним способом захисту від зловживань тих же працівників ДФС.

Документом також передбачається, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується постійний автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їхньої реєстрації. Ці критерії визначатимуться саме центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Позитивним є те, що моніторинг відповідності податкових накладних ступеню ризиків буде здійснюватися автоматично, що суттєво зменшує корупційні ризики.

До речі, про зупинення реєстрації податкової накладної платників податків повідомлятимуть за допомогою спеціальної квитанції. Вона буде надсилатися протягом операційного дня, в який податкова накладна надійшла на реєстрацію. В цій квитанції обов’язково мають бути вказані причини, через які реєстрація податкової накладної була припинена, а також вимога підтвердити посадовою особою електронний цифровий підпис, що міститься в податковій накладній.

Окрім цього, законопроектом передбачається запровадження нового додаткового обов’язкового реквізиту до податкової накладної, а саме – перших чотирьох цифр коду УКТ ЗЕД або коду згідно з Державним класифікатором продукції та послуг щодо активів, що постачаються або придбаваються платником податку. Тож працівники фіскальної служби зможуть бачити вже на момент реєстрації податкової накладної, що між товарами, які постачаються та придбаваються платником податків, є розбіжність. Наявність такого додаткового реквізиту у податковій накладній дозволить реагувати на так звані «скрутки».

Законопроект також чітко визначає правові підстави щодо списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів. У ньому також уточнюється порядок розрахунку обмеження під час виплати відсотків нерезидентам, які є пов’язаними особами з платником податку на прибуток, а саме конкретизується, що таке обмеження стосується виключно процентів за борговими зобов’язаннями, які виникли саме перед нерезидентами — пов’язаними особами.

Також на період до 31 грудня 2021 року запроваджуються податкові канікули для підприємств, річний дохід яких не перевищує 3-х мільйонів гривень. Окрім цього, встановлюється неможливість скасування податкового кредиту за податковою накладною, що буде складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі після 1 липня 2017 року.

Містить законопроект зміни і в частині податку на доходи фізичних осіб. Зокрема, він передбачає збільшення розміру добових при відрядженнях за кордон з 0,75 розміру мінімальної заробітної плати до 40 євро на день, надання фізичній особі-підприємцю права на амортизацію основних засобів, що використовуються у діяльності, надання права фізичній особі на звернення до контролюючого органу щодо отримання консультативної допомоги під час заповнення річної податкової декларації без обмеження термінів, а також не включення до оподатковуваного доходу сум, сплачених будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів на здобуття освіти.

Не оминули зміни й екологічного податку. Так, ставки екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України буде збільшено на 12%. Водночас ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин, збільшені на 10,4%.

Оскільки в 2017 році розміру мінімальну заробітну плату планується збільшити до 3200 гривень, то законопроектом також пропонується переглянути окремі положення Податкового кодексу України, що мають безпосередню прив’язку до розміру мінімальної заробітної плати.

Поговоримо про переваги

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський до позитивних нововведень законопроекту відніс наступні:

«Основна перевага цього законопроекту полягає в тому, що реально покращується система адміністрування податків. Зокрема, це відбувається через повноцінне закріплення функціонування податкового кабінету, що дозволить платникам податків подавати звітність, отримувати інформацію, спілкуватися зі своїм податковим інспектором, а фіксація цього спілкування дозволить уникнути якихось непорозумінь у відносинах платників податків із представниками ДФС, які часто виникають наразі. Ще один позитивний момент – це покращення адміністрування податку на додану вартість та збільшення термінів для реєстрації податкових накладних. Буде лише два терміни для реєстрації – за першу половину місяця платники податків мають право зареєструвати податкову накладну до кінця місяця, а за другу половину – до 15 числа наступного місяця», – наголосив він.

На думку Іллі Несходовського, такі новації сприятимуть зменшенню відтоку оборотних коштів і дозволять платнику податків ефективніше планувати свої платежі та менше залежати від того, коли він отримав передоплату, і коли він здійснив плату своїм постачальникам.

«Ще перевага – створення єдиного реєстру, який уже буде точно закріплений. За його нормального функціонування всі наші експортери та інвестори будуть своєчасно отримувати відшкодування податку на додану вартість. До переваг законопроекту можна також віднести процес ліквідації податкової міліції, на яку постійно є скарги від бізнесу. Відбудеться перетворення податкової міліції, яка фактично є силовим органом ДФС, на Службу фінансових розслідувань або фінансову поліцію, що буде займатися загалом лише розслідуваннями податкового шахрайства, тобто визначати, хто не сплачує податки на основі аналітичної інформації від отриманих звітів. До того ж структурні перетворення Державної фіскальної служби покращать обслуговування платників податків. Водночас зменшиться корупційність цього органу», – сказав експерт.

«Підводні камені» та ризики для бізнесу

Щодо недоліків законопроекту №5368, то експерти відносять до них питання механізму блокування податкових накладних.

«Сьогодні Державна фіскальна служба, абсолютно не маючи якихось чітких параметрів, за якими здійснюється ця процедура, блокує накладні та створює незручності для підприємства. Цей законопроект не врегульовує це питання, що знову-таки створює певні корупційні можливості для контролюючого органу. Адже механізм блокування податкової накладної, що зараз прописаний, досі не визначає чітких критеріїв, за якими буде здійснюватися автоматичне блокування. І тут є ризик того, що реальний бізнес, «білий» бізнес, який сплачує податки і не займається податковим шахрайством, може мати певні проблеми. Окрім того, в законопроекті не прописаний механізм, як діяти підприємству після того, як йому заблокували податкову накладну. Не зрозуміло, як розблокувати цей процес і запустити механізм, щоб подальші податкові накладні реєструвалися своєчасно і належним чином. Тож це питання наразі потребує доопрацювання та уточнення», – підкреслив Ілля Несходовський.

Додамо, що на думку ініціаторів законопроекту, його прийняття та реалізація сприятимуть покращенню умов для ведення бізнесу, зменшенню корупційних ризиків в адмініструванні податків та зборів, а також створення сприятливого податкового середовища та інвестиційного клімату.