Українсько-албанський бізнес-форум: Албанія запрошує до співпраці українських аграріїв та IT-фахівців

Албанські компанії зацікавлені експортувати в Україну високоякісні цитрусові, оливкову олію та надавати туристичні послуги. Водночас Албанія потребує послуг кваліфікованих українських фахівців у галузі цифрових технологій. Такої думки дійшли учасники Українсько-албанського бізнес-форуму відбувся 6 грудня у Торгово-промисловій палаті України.

Організатором заходу виступили Торгово-промислова палата України спільно з Донецькою регіональною ТПП та Агенцією інвестиційного розвитку Албанії. Під час форуму представники бізнесу обох країн змогли ознайомитися з потенціалом співробітництва України та Албанії, а також провести низку зустрічей у форматі В2В зі своїми потенційними іноземними партнерами.

Захід відкрив перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран:

«Мета Українсько-албанського бізнес-форуму – об’єднати підприємців обох країн для конкретних результативних переговорів. На сьогодні балканський ринок є одним із найперспективніших ринків для України. Новітні технології, які використовує албанська промисловість, курс євро та розвинений агропромисловий комплекс роблять її важливим торгово-економічним партнером для України. Я дуже подіваюся, що двосторонні переговори, що відбудуться під час цієї зустрічі, закінчаться підписанням взаємовигідних контрактів», – сказав він.

Сьогодні на ринку Албанії працює близько 30 українських компаній. На українському ринку працює близько 20 албанських підприємств.

За словами президента Донецької ТПП Ельвіри Севастьяненко, Албанія має вигідне географічне розташування та володіє значним потенціалом природних ресурсів, зокрема хромом, нафтою, міддю, нікелем та вугіллям. Водночас у країні створені сприятливі правові та фінансові умови для іноземного бізнесу. Особливо це стосується туристичної сфери, реконструкції нафтовидобутку, текстильних комбінатів та розвитку інфраструктури.

Своєю чергою, президент Асоціації експортерів Албанії Албан Зусі наголосив на тому, що позитивний вплив на розвиток українсько-албанських торгово-економічних відносин мало підписання угоди про скасування візових вимог між головою МЗС України Павлом Клімкіним та головою МЗС Албанії Дітміром Бушаті. Це відбулося на початку листопада цього року. Положення угоди передбачають, що громадяни України і громадяни Албанії, що користуються чинними проїзними документами, можуть вільно в’їжджати, виїжджати, прямувати транзитом або перебувати без віз на території іншої держави протягом терміну, що не перевищує 90 днів протягом півроку.

Можливості та переваги албанського ринку

Представники албанської делегації розповіли, що 45% від усієї продукції, яка ввозиться до Албанії, звільняється від оподаткування. До переваг ведення бізнесу в Албанії можна також віднести відсутність ліцензування імпорту та порівняно низькі митні тарифи. Окрім цього, в Албанії можна брати в оренду землі сільськогосподарського призначення строком до 99 років за невисокими цінам.

Ще одним позитивним моментом є те, що іноземці можуть придбати практично будь-яку нерухомість у цій країні, навіть ту, що знаходиться біля берегової лінії. Тож Албанія, передовсім, може бути цікавою для представників іноземного туристичного бізнесу. До того ж нині албанське законодавство захищає інвестиції та підприємництво, гарантує свободу переміщення капіталів та доходів.

Албан Зусі наголосив, що Албанія представляє найбільший інтерес для тих підприємців, які планують вкладати довгострокові інвестиції в економіку цієї країни. Крім туризму, перспективними для інвестування вважаються також такі сфери, як нафтопереробка, будівництво, добування хрому та міді, текстильне виробництво. Саме в цих галузях для іноземних підприємців в Албанії передбачені додаткові пільги. Так, до прикладу, товари, що використовуються для діяльності спільних підприємств, звільняються від митних платежів.

У перші роки діяльності в Албанії компанії звільняються від сплати податку на прибуток. Важливим також є те, що законодавство країни передбачає захист іноземного капіталу від націоналізації.

Слід зазначити, що в Албанії діє ефективна система тендерів. Вона здійснюється з урахуванням світової практики в цій галузі. Тендери використовуються у будівництві та реконструкції промислових та суспільних об’єктів, під час поставок деяких видів обладнання та матеріалів. Важлива особливість албанської організації тендерів – надання можливості іноземним компаніям брати участь у торгах на рівних умовах із місцевими фірмами та організаціями. Зазвичай об’ява про відкриття торгів публікується у відкритих друкованих ЗМІ. Компанія, що зацікавилася, за певну плату може придбати тендерну документацію, де визначені основні вимоги для учасників торгів та вказані строки надання тендерних пропозицій. Бажаючі взяти участь у торгах реєструються та надають свою пропозицію тендерному комітету, організованому замовником. У визначений строк комітет знайомиться з усіма пропозиціями та обирає ті, що найбільше відповідають вимогам замовника. Далі – з компаніями-кандидатами проводяться попередні переговори, на яких обговорюються технічні питання. В результаті цих перемовин комітет обирає переможця торгів, з яким компанія-замовник укладає контракт про надання товарів чи послуг.

Слід відмітити, що в Албанії дуже спрощений процес реєстрації іноземного бізнесу.

Як відкрити бізнес в Албанії?

Механізм реєстрації компанії в Албанії визначає Акт «Про комерційні компанії» та Закон «Про іноземні інвестиції». Вони передбачають, що іноземні підприємці можуть створювати в цій країні спільні підприємства, товариства відкритого типу, товариства з обмеженою відповідальністю, а також акціонерні товариства. Щоб вести власну справу в Албанії, іноземні підприємці можуть обрати одну з наступних організаційно-правових форм: товариство з обмеженою відповідальністю, компанію зі спільним акціонерним капіталом, філіал іноземної компанії або партнерство.

Зауважимо, що найпоширенішим варіантом в Албанії, як і в інших країнах, є товариство з обмеженою відповідальністю. Це закрите підприємство, що може бути засноване одним або кількома акціонерами з мінімальним статутним капіталом (близько 800 євро). При цьому внески в статутний капітал здійснюються акціонерами готівкою або як рухоме чи нерухоме майно. Водночас зробити внесок у статутний капітал як послуги або інші нематеріальні активи не можна.

Слід зазначити, що керівником албанської компанії може бути один або декілька директорів, що призначаються загальним рішенням зборів акціонерів. Прийняття важливих рішень, о стосуються стратегічних питань керування товариством, а також зміна розміру акціонерного капіталу, мають бути затверджені абсолютною більшістю акціонерів. Щороку компанія зобов’язана надавати фінансову звітність.

На другому місці за популярністю стоять компанії зі спільним акціонерним капіталом. Їхні акціонери відповідають за зобов’язаннями компанії в межах своїх внесків у загальний капітал. Розмір початкового капіталу складає близько 16000 євро для закритих компаній, і близько 80000 євро для відкритих. На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, компанія зі спільним акціонерним капіталом керується радою директорів (що може бути представлена одним або кількома директорами), що призначаються наглядовою радою компанії. Наглядова рада, своєю чергою, може складатися з 3-21 членів (їхня кількість повинна в будь-якому випадку бути кратною трьом), при цьому третина учасників наглядової ради – це постійні працівники компанії. Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю ради директорів.

На момент підписання статутного капіталу має бути сплачено не менше чверті загального капіталу. Партнери вносять свої частки готівкою або в іншому вигляді, вираженому в грошовому еквіваленті. Порядок внесення залишкової суми визначається радою директорів.

Відповідно до Закону «Про комерційний реєстр», філії іноземних компаній в Албанії реєструються в албанському комерційному реєстрі, як і інші місцеві підприємства. Різниця полягає в деяких нюансах, які стосуються керування та розподілення відповідальності. Чистий прибуток філії можна перевести за кордон без сплати інших податків, а чистий прибуток місцевої компанії, який розподіляється між іноземними власниками, підлягає оподаткуванню за ставкою 15%.

Загалом процес реєстрації підприємства в Комерційному Реєстрі Албанії займає приблизно декілька днів. Перелік документів залежить від обраної вами організаційно-правової форми. Наприклад, для реєстрації компанії необхідно подати до Районного суду заяву, що має бути підписана директорами компанії та нотаріально завірена. Крім цього, додається підтвердження сплати акціонерного капіталу та протокол, підписаний акціонерами компанії та завірений нотаріусом.

Для реєстрації філії потрібно надати протокол та засновницькі документи головної компанії, склад ради директорів підприємства, виписку з Комерційного Реєстру, що підтверджує реєстрацію головної компанії в національному реєстрі, а також підтвердження того, що компанія не має заборгованості в країні реєстрації. Слід надати рішення ради директорів про створення філії в Албанії, наказ про призначення керуючого, підтвердження сплати оплати суми початкового фінансування, заяву за підписом представника філії. Всі документи на іноземній мові мають бути перекладені на албанську і завірені уповноваженими органами країни походження.

Протягом п’яти робочих днів із моменту подачі заяви про реєстрацію нова компанія повинна стати на облік у податкових органах. Після отримання установчих документів компанія отримує також номер платника податків ПДВ та власний код.

ПДВ не обкладаються наступні види діяльності: фінансові послуги, послуги некомерційних підприємств, експлуатація медичного обладнання, лізинг землі, освітні, експортні послуги, деякі види послуг, що мають відношення до нафторозвідки. До того ж в Албанії стягуються різні місцеві збори і податки (на рекламу, навколишнє середовище, приміщення, соціальний податок тощо).

Наостанок додамо, що операції з нерухомістю та землею в Албанії не обкладаються ПДВ. Також не сплачується податок на прибуток, але лише в тому випадку, якщо покупець нерухомості — фізична особа. Юридичні особи повинні сплатити 10% від прибутку, отриманої ними під час продажу нерухомості. Крім перерахованих вище витрат, необхідно буде також заплатити страховку за нерухомість, розмір якої залежить від вартості останньої і ряду інших чинників.