Засідання прес-клубу: Ізраїль як приклад розвитку туризму для України

Що гальмує розвиток туризму в Україні? Як досвід Ізраїлю може допомогти нам розвивати туристичний бізнес? Які переваги ми отримаємо, забезпечивши сталий розвиток цієї галузі? Ці та інші питання обговорили учасники прес-клубу 8 грудня в Торгово-промисловій палаті України. Захід зібрав міжнародних експертів, науковців та представників готельно-туристичного бізнесу.

Участь у прес-клубі взяли: директор Департаменту туризму Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Іван Ліптуга, директор українсько-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр Альберт Фельдман, голова Комітету підприємців туристично-готельної індустрії при Торгово-промисловій палаті України Алла Шаповал та інші відомі експерти.

Учасники зустрічі дослідили тенденції розвитку туристичної галузі в Україні та світі, обговорили можливу реформу вітчизняного туристичного ринку, а також проаналізували іноземний досвід успішного розвитку туризму на прикладі Ізраїлю.

Так, директор українсько-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр Альберт Фельдман повідомив, що на сьогодні туризм в Ізраїлі є одним із найважливіших показників бюджету. Туристична сфера обслуговує як самих ізраїльтян, так і гостей з інших країн.

Альберт Фельдман зауважив, що найбільш привабливими для туристів залишаються ізраїльські історичні реліквії, пляжі, а також лікувальні. Найрозвинутішими в Ізраїлі на сьогодні є такі види туризму, як оздоровчий, релігійний, діловий та історичний.

Крім того, що туристична індустрія Ізраїлю має розвинену інфраструктуру, кваліфіковане та професійне обслуговування, вона відрізняється й добре продуманою культурною програмою. Тому багато місцевих та іноземних підприємців вкладають чималі інвестиції в розвиток ізраїльської туристичної індустрії, адже вважають це вигідною та перспективною справою.

Слід зазначити, що за кількістю визначних пам’яток на одиницю виміру площі Ізраїль, напевно, не поступається жодній країні. Зокрема, це пам’ятки зародження іудаїзму, християнства та мусульманства.

За статистикою, найбільше Ізраїль відвідують американці, французи, українці та поляки. Переважну більшість туристів складають християни (близько 55%) та євреї ( 25%). Найпопулярнішими місцями для туристів залишаються Єрусалим, Тель-Авів-Яффа, район Мертвого моря та озеро Кінерет. Багато іноземців приїжджають, аби відвідати Стіну плачу, Храм Гроба Господнього, а також Єлеонську гору.

За словами пана Фельдмана, не дивлячись на воєнні дії та складні соціальні конфлікти всередині країни, туристична галузь протягом багатьох років залишається драйвером ізраїльської економіки.

«Ізраїль намагається приваблювати туристів за п’ятьма ключовими напрямками. Перший напрямок – це напрямок кліматичного курорту, оскільки в Ізраїлі є Мертве, Червоне та Середземне море, а також пустеля, що є дуже цікавими для іноземних туристів.

Інший напрямок, що наразі дуже активно розвивається, – це медичний туризм. Ще з 70-80 років медичний туризм був виокремлений як окрема галузь туризму, що окремо рекламується та просувається на ринку.

Третій напрямок – так званий освітній туризм. Уся сфера освіти в Ізраїлі працює на англійській мові, що приваблює студентів зі всього світу. На сьогоднішній день на кожного студента, який народився в Ізраїлі, є студент, який приїхав туди навчатися. Зокрема, це американці, французи, німці та українці. Освіта в Ізраїлі платна, але держава надає певні пільги для іноземних студентів.

Четвертий напрямок – це релігійний туризм. Кількість паломників сьогодні складає близько 17% від загальної кількості туристів. Щороку Ізраїль відвідують близько 14 мільйонів паломників, що вдвічі більше, ніж кількість населення країни. Це величезна кількість іноземців.

І п’ятий напрямок – це історичний туризм, або сімейний. Він не пов’язаний безпосередньо з релігією, адже його суть полягає в тому, що іноземці приїжджають до Ізраїлю дізнатися про своє походження, життя своїх дідів і прадідів», – розповів Альберт Фельдман.

Він додав, що саме останній напрямок тісно переплітається з Україною, адже нині Україна викликає неабиякий інтерес в ізраїльтян. Це пов’язано з тим, що раніше ця територія була розподілена між Російською та Австро-Угорською імперіями, і саме тут проживала найбільша кількість євреїв у Європі. Тож і в Україні цей напрямок туризму може набути великої популярності.

«Релігійні євреї готові їхати до України, залишати тут гроші та рекламувати паломницькі місця», – додав він.

Говорячи про проблеми, що гальмують розвиток, наприклад, медичного туризму в Україні, фахівці зауважили, що хоч Україна й має чимало ресурсів для розвитку санаторно-курортного лікування, вона не може їх ефективно використати.

Передусім, це пов’язано з тим, що матеріально-технічна база таких закладів дуже застаріла, не говорячи вже про відсутність їхнього фінансування. Як наслідок – більшість таких курортів не можуть повноцінно конкурувати та є збитковими.

Ще одна проблема – відсутність цільової програми розвитку туризму та курортів, а також застаріле законодавство, що регламентує туризм. Зокрема, експерти наголосили на необхідності забезпечення рівного доступу для всіх авіаперевізників на вітчизняний ринок, оскільки на сьогодні ціни на авіаквитки в Україні є неконкурентними в порівнянні з іншими державами.

Вбачають фахівці проблему і у вартості української візи, що сьогодні є дорожчою за шенгенську. До того ж її не так просто отримати.

У зв’язку з цими та іншими проблемами експерти наголошують на необхідності реформи туристичного ринку. Вона має включати в себе розробку Кодексу розвитку туристичної сфери. Крім цього, для тих підприємців, що прагнуть розвивати «зелений туризм», мають бути передбачені спеціальні пільги. Поза тим українське законодавство в цій сфері має бути інтегроване в європейське законодавство. Україна має готувати кваліфікованих фахівців для туристичної галузі та регулювати екскурсійну діяльність.

Загалом реформування туристичної галузі в Україні має включати в себе:

відновлення та збереження цілісності туристичних ресурсів України;
заохочення вітчизняних та іноземних інвестицій;
розширення міжнародного співробітництва у сфері туризму;
захист прав та туристів та суб’єктів туристичного бізнесу;
створення сприятливих умов для розвитку туристичної індустрії тощо.

Своєю чергою, директор Департаменту туризму Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Іван Ліптуга наголосив, що Україна має всі можливості, щоб розвивати власну туристичну галузь у різноманітних напрямках. Передусім, цьому сприяє розвинена інфраструктура:

«Туристичні курорти багатьох країн не володіють тим потенціалом, що має Україна. Адже сьогодні – це розвинена, цивілізована європейська країна. Але існує проблема з інформацією – ми не можемо правильно себе презентувати. Як наслідок – багато ізраїльтян та інших іноземних туристів, які приїжджають до України, дивуються, чому раніше про нас нічого не чули. Це проблема і її потрібно вирішувати, інакше ми не зможемо збільшувати потік туристів до країни. Тож перше, над чим нам потрібно замислитися та консолідуватися, так це над створенням єдиного інформаційного простору», – сказав він.

Іван Ліптуга додав, що дасть Україні сталий розвиток туризму:

«Коли ми говоримо про сталий розвиток туризму, то ми маємо на увазі дослідження впливу туризму на всі сфери життєдіяльності. Адже туризм – це й культура, й історія, й географія, й наука. Тому, передусім, сталий розвиток туризму передбачає рівномірне розподілення ресурсів для того, щоб ця галузь стала запорукою розвитку територій та суспільства загалом.

Адже, поза сумнівом, туризм – це дуже гарний інструмент для розвитку економіки, про що яскраво свідчить досвід Ізраїлю. Це гучний рупор, завдяки якому про країну дізнаються. Сталий розвиток туризму забезпечить не тільки збільшення потоку туристів до України, а й загалом збільшить іноземні інвестиції в нашу економіку», – наголосив Іван Ліптуга.

З ним погодилася й голова Комітету підприємців туристично-готельної індустрії при Торгово-промисловій палаті України Алла Шаповал:

«Передусім, ми маємо донести світу позитивну емоцію про Україну. Ми маємо говорити про те, що не дивлячись на складну ситуацію на Сході, Україна – це гарний майданчик для ділового та історичного туризму, про який розповідали наші колеги з Ізраїлю. Ми сподіваємося, що наступний рік в Україні буде оголошено роком сталого розвитку туризму. Для нас це дуже важливо. Ми чекаємо також на проведення конкурсу Євробачення, який також спонукає іноземних туристів зацікавитися Україною та відвідати її, відкрити по-новому. Головне, щоб іноземні гості переконалися, що в нас безпечно, в нас створено всі умови для прийняття та розміщення туристів. Тож для нас наразі важливо зосередитися на всіх можливостях інформування наших зарубіжних партнерів про наш туристичний потенціал», – підкреслила вона.

Алла Шаповал додала, що стимулювати розвиток вітчизняного туризму допоможе державне фінансування, що має виділятися на створення відеопродукту про потенціал України, а також на участь українських туристичних компаній у міжнародних виставках тощо. Адже успішний іноземний досвід доводить, що туризм стрімко та ефективно розвивається у тих країнах, де ця галузь визначена як одна із пріоритетних.

«Україна має всі можливості для інтенсивного розвитку туристичного бізнесу, а також для в’їзного, виїзного та внутрішнього туризму. Україна має дуже вигідне геополітичне становище. Окрім цього, володіє величезним туристично-рекреаційним потенціалом, гарними кліматичними умовами та культурними пам’ятками світового рівня. До того ж вітчизняна туристична індустрія відзначається швидкими темпами розвитку. Це все свідчить про те, що ми маємо що показати світу, а отже, – необхідно лише консолідуватися та визначитися із стратегією розвитку галузі», – підсумувала Алла Шаповал.

Наостанок експерти зауважили, що ті країни, які визначили сферу туризму як одну зі стратегій розвитку економіки, вже отримали позитивні наслідки у вигляді збільшення зайнятості населення, підприємницької активності, залучення іноземних інвестицій та покращення іміджу країни на міжнародній арені. Тож і Україна має всі шанси стати поруч із найпопулярнішими країнами для туристів, якщо питанню розвитку галузі приділятиметься достатня увага.