Засідання Комітету з питань електронних комунікацій: перспективи України в економіці 4.0

Чи готовий IT-сектор України до економіки 4.0? Про це говорили учасники круглого столу, що відбувся з ініціативи Комітету з електронних комунікацій при Торгово-промисловій палаті України. Представники вітчизняної та іноземної IT-галузі, дипломати, експерти та науковці обговорили, яке місце може зайняти Україна в економіці 4.0 та як це вплине на бізнес та суспільство загалом.

8 грудня у приміщенні Дипломатичної академії при МЗС України вперше пройшли дебати міжнародного експертного рівня «Світова цифрова трансформація: шанси для України та перспективи економіки 4.0». Ініціаторами форуму виступили Торгово-промислова палата України та Рада експортерів при Міністерстві закордонних справ України. За словами організаторів, це підготовчий захід до участі делегації України в черговій сесії Всесвітнього економічного форуму, що пройде в Давосі.

«Якщо ми зібралися разом та обговорюємо перспективи економіки 4.0, то шанс України долучитися до неї стовідсотково є. Приємно, що наш Комітет з питань електронних комунікацій проявив таку ініціативу та зібрав експортерів, представників влади й фахівців вітчизняної IT-галузі, що сьогодні активно розвивається та успішно конкурує на світовому ринку. У підсумку ми сформуємо конкретні рекомендації з приводу того, як нам рухатися в цьому напрямку далі», –  сказав перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран.

Він також зупинив свою увагу на бар’єрах, які виникають в Україні на шляху до інтеграції у світову інформаційну економіку:

«Для того, щоб, наприклад, запустити 4G, уряд має бути більш гнучкішим. Суттєво впливають на цей процес й існуючі економічні проблеми в країні. Проте, ми сподіваємося, що вже після нового року ситуація зрушиться з місця і ми почнемо активно рухатися в цьому напрямку», – підкреслив Михайло Непран.

Він зауважив, що в разі долучення України до економіки 4.0 країна зможе вийти у світові лідери:

«На сьогодні за всіма позиціями Україна знаходиться десь посередині шкали розвитку європейських країн. І саме економіка 4.0 дозволить нам зробити відчутний якісний стрибок і вирватися в лідери. Це життя іншого покоління, це колосальні можливості і ми маємо докласти максимум зусиль та використати цей шанс. Тим більше, що ми маємо для цього всі необхідні інтелектуальні та технічні ресурси», – додав Михайло Непран.

Учасники форуму провели аналіз інвестиційних, технологічних та консультативних потреб України на згаданому напрямі, а також продемонструвати готовність та ефективність оновленої Ради експортерів та інвесторів при МЗС України та ТПП України налагоджувати дієве партнерство B2G.

Під час обговорення представники українського та іноземного реального сектору, наукових та освітянських кіл, державних установ і дипломатичного корпусу проаналізували також наслідки 4-ї технологічної революції. Вони констатували, що нині в усьому світі бізнес щораз частіше використовує інтелектуальний потенціал креативних компаній галузі інформаційних технологій.

Свої думки та очікування стосовно перспектив України у сфері глобальної інформатизації висловили керівники найбільших провідних IT-компаній.

«У світі спостерігається тенденція інформаційної трансформації бізнесу. Ми бачимо, що великі компанії використовують останні новинки в інформаційних технологіях. Це створює певні виклики для інших компаній. Адже компанії, які не долучаються до інформаційних трансформацій, ризикують взагалі вийти з ринку. До прикладу, компанія Kodak придумала цифровий фотоапарат, але вийшла з ринку, тому що прийшли новіші технології.

З іншого боку, ці виклики сьогодні створюють широкі можливості для українських IT-компаній-учасників ринку. Ми бачимо, що сьогодні активно зростає популярність українського інформаційного продукту на світовому ринку. Український бізнес має всі шанси, аби долучитися до процесу інформаційної трансформації та реалізувати свій потенціал. Однозначно, якщо українська економіка стане частиною економіки 4.0, це відкриє колосальні можливості не тільки для вітчизняних IT-компаній, а й представників фінансового, аграрного сектору тощо», – зауважив засновник компанії «SoftServе» Тарас Кицмей.

Він також розповів, як сьогодні виглядає інформаційний ринок та що може стримати потік людського капіталу з України у сфері IT-послуг:

«Сьогодні ми працюємо в економіці знань. Змінюється парадигма сприйняття людини в економіці знань. Люди стають свого роду «асетами», а не статтею витрат. Кожна людина сприймається як міні-підприємство, що себе постійно розвиває і надає свої послуги тим чи іншим компаніям. У зв’язку з цим ми маємо певний паритет.

Якщо подивитися на нашу IT-індустрію, то приблизно 100 тис. IT-фахівців працюють на глобальних ринках. Для того, аби зменшити витік людського капіталу з країни, нам потрібно забезпечити економічну стабільність. Так, ми маємо багато ризиків — це війна, корупція тощо, але водночас ми маємо гарне середовище, європейське розташування, потужну систему освіти, що надає нам усі шанси бути привабливою країною для людського IT-ресурсу. Тож будь-які зміни, які ми хочемо робити в країні, мають бути поступовими, щоб не збурити ринок», – сказав він.

Своєю чергою, голова наглядової ради датацентру «Парковий» Петро Яцук переконаний, що долучення України до економіки 4.0 є неминучим процесом.

«Хочемо ми або ні, але економіка 4.0 в Україні буде. Тому що світ настільки глобалізований, що нас вже втягнуло до всіх цих процесів. Тут питання в іншому – як нам рухатися, аби на цьому заробити та опинитися в лідерах. Для того, щоб ми зайняли гідне місце у цьому просторі, ми маємо негайно почати працювати і допомагати один одному. Держава повинна довіритися бізнесу, а бізнес має довіритися державі. І спільними зусиллями вони мають іти в економіку 4.0. Технології в нас є, на жаль, кадри ми втрачаємо. І вже через два, три, п’ять років у нас кадрів може не бути. Тому що молодь, яка навчається за кордоном, там залишається працювати. Все тому, що для них у власній країні немає гідної роботи. Тому в Україні мають бути організовані цікаві проекти. Сьогодні з індустріально-аграрної держави ми перетворюємося знову на аграрно-індустріальну, і це є негативна тенденція. Ми маємо йти вперед, іти в напрямку інформаційної трансформації, лише так ми зможемо стати перспективною країною в очах талановитої молоді», – зауважив він.

Що потрібно зробити Україні, аби долучитися до економіки 4.0, розповів також голова компанії Nokia в Україні Олексій Хахлюк. На його думку, передусім, у країні необхідно декриміналізувати бізнес, пояснювати підприємцям переваги економіки 4.0, розвивати культуру підприємництва та створити якісні умови для стримування людського капіталу.

«Окрім цього, ми маємо заохочувати іноземні інвестиції до вітчизняної IT-галузі. Для іноземного бізнесу мають бути створені сприятливі умови, щоб він був зацікавлений інвестувати в українські інформаційні технології, інфраструктуру. Дуже важливою у цьому питанні є саме державна підтримка сектору: створення технологічних парків, індустріальних парків, а також певних податкових пільг та інших преференцій для бізнесу, який інвестує.

По-друге, ми маємо розвивати інфраструктуру. Для цього потрібно створювати прозорі умови, ефективну нормативно-правову базу. Адже розвинена інфраструктура є основою для цифрових технологій, для їх розвитку, для економічного зростання та для інновацій. Окремо хочу наголосити саме на останньому. В Україні є багато компаній, які займаються розробкою новітніх технологій, але, на превеликий жаль, потім ці інновації застосовуються на інших ринках.

Тому вкрай важливо, щоб цей інтелектуальний капітал створював новації для впровадження їх в Україні. Звичайно, це потребує програми державної підтримки, приватно-державного партнерства, але завдяки цьому ми зможемо отримати великі переваги та зробити відчутний стрибок в економічному розвитку. Ба більше, питання розвитку інноваційних технологій має стати частиною державної програми реформування», –  наголосив він.

Учасники форуму підкреслили, що цифрова трансформація бізнесу – це не одномоментний акт, а тривалий процес, метою якого є оптимізація виробництв, бізнес-процесів для збільшення конкурентоспроможності товарів і послуг. Поступова оцифровка бізнес-процесів, перехід на електронний документообіг, впровадження систем управління клієнтами, впровадження глибокої аналітики, машинного навчання, штучного інтелекту, інтернету речей і багато іншого є неминучими.

Окрім цього, індустрія 4.0 крім усього іншого включає в себе персоналізацію кінцевої пропозиції. Тобто усе йде до того, що кожна одиниця продукту або послуги буде унікальною і відповідатиме точковій потребі конкретного клієнта. Загалом, аналіз поведінки, прогнозування бізнес-процесів стає практично неможливим без аналізу великих даних. Тож можна припустити, що індустрія 4.0 змінить не тільки бізнеси, а й моделі споживання.

Наприкінці зустрічі учасники форуму визначили амбітні завдання для українських comparative advantages на світовому ринку. Вони зауважили, що саме вітчизняні хай-тек компанії можуть стати локомотивом руху окремих українських підприємств та цілих галузей до індустрії 4.0.

Про результати форуму ініціатори говорять наступне:

«Ми переслідували мету провести такий собі «преддавос», на якому будуть представлені експертні думки щодо перспектив України в економіці 4.0. Ми обговорили ті тренди, що сьогодні спостерігаються у світовому економічному просторі. Адже, як відомо, в Давосі зустрічається політична та бізнесова еліта, яка оцінює, куди рухається світ, які перед ним стоять проблеми, які загрози та виклики.

І в 2015 році на зустрічі в Давосі інновації та Четверта індустріальна революція були визначені як основа суспільного розвитку. Тому сьогодні мова йде про осмислення цього процесу: наскільки він складний, наскільки він нелінійний та неоднозначний, у тому числі і для України. Тому що ми розуміємо, що окрім того, що це безумовний прогрес, що надає бізнесу нові можливості, він несе в собі певні виклики. І один із таких ризиків – це цифровий розрив між країнами за рівнем доступу до інформаційних технологій та розрив між людьми за рівнем доступу до інформації, які, наприклад, проживають у селі та місті.

На превеликий жаль, питання зменшення цього цифрового розриву на сьогодні не вирішене. Тому дуже важливо лідерам усіх країн та світовій спільноті консолідуватися у цьому питанні, збагнути, які тенденції наразі спостерігаються, та вчасно реагувати на можливі загрози у зв’язку з переходом на економіку 4.0», – підсумував голова Комітету з питань електронних комунікацій Володимир Коляденко.

Автор: Checkpoint

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *