Засідання Комітету охорони здоров’я та фармації: яким має бути регулювання цін на ліки?

9 листопада 2016 року Кабмін ухвалив постанову №862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби», що має запрацювати вже з 1 січня 2017 року. Запропоновані урядом регуляції спричинили великий резонанс серед професійної спільноти. Чи стане така система ефективною в Україні та чи не призведе вона до негативних наслідків для бізнесу та населення? — Обговорювали учасники Комітету охорони здоров’я та фармації при ТПП України.

Загалом у заході взяли участь представники понад 30 вітчизняних фармацевтичних підприємств. Учасники зустрічі обговорили прогнози ринку на наступний рік, програми співпраці ПРООН та МОЗ, питання регулювання реімбурсації та ціноутворення ліків.

«Для Торгово-промислової палати України дуже важливо надавати підтримку Комітету охорони здоров’я та фармації в його активній роботі щодо реформування системи охорони здоров’я в Україні. Ми прагнемо, щоб у нашому суспільстві було якісне та гарантоване медичне обслуговування. Ми будемо лобіювати інтереси українського бізнесу. І саме за допомогою комітету ми прагнемо налагодити діалог між представниками влади, експертами та фармацевтичними компаніями», – зауважив президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.

Жваву дискусію серед присутніх викликало обговорення постанови №862. Так, автори документу запевняють, що таке регулювання дозволить вдосконалити та якісно реформувати систему охорони здоров’я у сфері забезпечення населення ефективними та доступними лікарськими засобами. Проте експерти наголошують, що запропонований механізм формування цін на ліки, щодо яких запроваджується це саме регулювання, далеко не досконалий.

Ба більше, законодавча база містить ряд невідповідностей, що неоднозначно вплинуть на процес ціноутворення лікарських засобів. Так, виникає питання: на які саме ліки буде розповсюджуватися регулювання? Незрозумілим є також, як розраховуватимуться націнки, адже МОЗ буде встановлювати референтні ціни на ліки, в межах яких буде визначатися відпускна ціна. Водночас перехідний період для вітчизняних постачальників та аптек взагалі не передбачений.

«Документом не врегульовується питання, що стосується застосування граничних надбавок до лікарських засобів, які не включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення та не закуповуються за державні кошти. Виходить, що фактично ціни на такі ліки виробникам дозволено встановлювати без будь-якого обмеження надбавок.

До того ж не зрозуміло, коли саме буде опубліковано реєстр референтних цін на лікарські засоби, на які поширюється дія постанови, як саме будуть формуватися відпускні ціни для лікувальних закладів за безоплатними та пільговими рецептами. І найважливіше – незрозумілий сам механізм зміни чинних нині цін на ліки на ті, що будуть відповідати референтним. І хто заплатить збитки, яких зазнають виробники та постачальники внаслідок переоцінки лікарських засобів?», – підкреслив голова Комітету охорони здоров’я та фармації при ТПП України Владислав Страшний.

Учасники зустрічі наголосили, що вимоги вищевказаної постанови в умовах коливання валютних курсів призведуть до скорочення загальної номенклатури лікарських засобів в українських аптеках. До того ж, збільшиться частка дорогих ліків, а кількість доступних за ціною препаратів зменшиться. Крім цього, такі новації призведуть до різкого скорочення обсягів вітчизняного виробництва та зростання соціальної напруги.

Окрім новацій уряду, представники галузі також обговорили процес закупівлі лікарських засобів через міжнародні організації. Зокрема, у межах заходу організація ПРООН презентувала проект, що реалізується на прохання МОЗ. Він стосується державних закупівель ліків протягом 2015-2019 років.

Передбачається, що за цей період, завдяки підтримці ПРООН, в Україні буде створено національну програму закупівель лікарських засобів. Заступник директора представництва ПРООН в Україні Андра Бріге зауважила, що ця програма ґрунтуватиметься на міжнародних стандартах та кращих практиках. Її запровадження дозволить здійснити якісне реформування системи держзакупівель, зробивши її чесною та прозорою для учасників ринку. Щодо державного регулювання цін на лікарські засоби в питанні реімбурсації – компенсації вартості ліків деяким групам населення — експерт зауважила, що регулювання має розповсюджуватися лише на ліки, споживання яких фінансується за рахунок держави при закупівлях або відшкодуванні.

До того ж державні кошти мають витрачатися ефективно, відповідно, держава повинна закуповувати та відшкодовувати лише ті лікарські засоби, що є взаємозамінними. Тобто має бути доведена їхня еквівалентність із референтними препаратами. Андра Бріге також зауважила, що для препаратів, які підлягають відшкодуванню, необхідно встановити єдині роздрібні ціни, тобто в кожній аптеці на один і той самий препарат має бути однакова ціна. Для відшкодування необхідно також запровадити систему електронного рецепта.

Андра Бріге наголосила, що завдяки використанню ефективних інструментів ПРООН заощадила 4 млн дол. у циклі закупівель цього року в межах держбюджету 2015 року. Організація на 92% здійснила постачання до МОЗ лікарських засобів. До кінця 2016 року очікується поставка близько 60% додаткових ліків.

Зокрема, в країну було доставлено ліки для лікування туберкульозу, гемофілії, а також тести на ВІЛ та вакцини:

«ПРООН активно підтримує державні закупівлі на придбання важливих ліків для населення. А зекономлені кошти дозволять Україні закупити додаткові лікарські засоби. ПРООН також надає підтримку МОЗ у розробці стратегії реформування галузі. Основна ідея полягає в тому, що процес реформування має відбуватися за рахунок співпраці державних органів, представників галузі та громадських організацій. Завдяки цим змінам вдасться не лише допомогти українцям заощадити кошти на закупівлі ліків, а й забезпечити підтримку української фармацевтичної галузі, зробити її конкурентоспроможною на міжнародному ринку», – зауважила пані Бріге.

Вона додала, що ПРООН закуповує товари та послуги в кожному зі своїх офісів у 166 країнах, а також у штаб-квартирі в Нью-Йорку. Відповідальність за закупівлі децентралізована, тобто весь цикл закупівель – від пошуку постачальників до управління контрактом – здійснюється на місцевому рівні. В ПРООН також існують комітети з контролю/оцінки контрактів трьох рівнів. У структурі Бюро управління працює незалежний Консультативний комітет із закупівель, що затверджує всі контракти на великі суми.

Наприкінці зустрічі учасники ринку ще раз звернули увагу на недоліки запропонованого механізму реімбурсації. Вони наголосили: в Україні за основу переліку препаратів, вартість яких відшкодовується, покладено найпростіші формули лікарських речовин. Звичайно, це суттєво впливає на ціну лікарських засобів, але водночас витісняє з ринку інноваційні, більш досконалі препарати. Тому наразі стоїть питання щодо доповнення переліку лікарських засобів, вартість яких відшкодовується, препаратами на основі змішаних формул.

Проаналізувавши всі переваги та недоліки постанови №862, учасники зустрічі дійшли висновку: так, державне регулювання фармацевтичного сектору є одним із ключових інструментів, що дозволить вирішити питання економічної доступності лікарського забезпечення для населення. Втім, ефективність запропонованого регулювання викликає великі сумніви.

Вони наголосили, що, бажаючи забезпечити зниження цін на ліки, автори постанови не враховують структуру споживання лікарських засобів, що склалася на вітчизняному фармацевтичному ринку. Не враховується також і той факт, що середньозважена вартість упаковки лікарського засобу в Україні у 3–4 рази нижча, ніж у референтних країнах. Тож навіть якщо за окремими позиціями існує інше співвідношення, то це означає, що держава недостатньо фінансує споживання окремих препаратів.

«В принципі всі регуляторні зміни, що відбуваються в країні, оптимізують роботу ринку. Однак низка регуляцій, зокрема постанова №862, йдуть у розріз із попередніми законодавчими актами. Таким чином, у представників фармацевтичної галузі є побоювання, що деякі ліки будуть «вимиватися» з ринку, спектр лікарських засобів буде недостатнім для забезпечення медикаментозного лікування деяких хвороб, і економічно буде невигідно ввозити ці ліки в Україну.

З 2015 року вже було декілька спроб введення жорсткого регулювання ціноутворення, і без перехідного періоду таке регулювання не приносило позитивних наслідків та бізнесу та населення. Тому, якщо таке регулювання і буде запроваджуватися, то обов’язково має бути встановлено перехідний період. Водночас хочу підкреслити, що ми позитивно оцінюємо ту роботу, яку наразі активно проводить в Україні ПРООН. Адже бізнес сьогодні як ніколи потребує прозорості ведення операцій», – підсумував Владислав Страшний.