Українсько-литовський форум: президенти обох країн розповіли про активізацію співробітництва

Стан торговельно-економічних зв’язків України та Литви, а також найперспективніші сфери для співпраці обговорили учасники Другого українсько-литовського економічного форуму, що проходив у Торгово-промисловій палаті України. Захід пройшов за участі президентів обох країн – Петра Порошенка та Далі Грібаускайте, представників урядів, бізнес-асоціацій, експертів-економістів та підприємницьких кіл.

Організаторами заходу виступили: Торгово-промислова палата України, Київська та Вільнюська торгово-промислові палати та УСПП. За словами організаторів, мета форуму – сформувати план спільних дій українського та литовського бізнесу, роблячи акцент на розвитку малого та середнього бізнесу. Участь у зустрічі взяли: президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, торговий представник України Наталя Микольська, Міністр інфраструктури України Володимир Омелян, бізнес-омбудсмен України Альгірдас Шемета, заступник міністра агрополітики Ольга Трофімцева, голова Литовсько-української ділової ради Сігітас Леонавічюс, почесний консул України в Клайпеді Генюс Вігантас та інші поважні гості.

До участі в роботі форуму долучилися керівники найбільших підприємств та організацій Литви, а також представники тих компаній, що можуть стати інвесторами будівництва українських портів та компаній, що займаються виробленням та реалізацією продукції агросектору. Загалом у заході взяли участь близько 300 компаній, 40 із яких – литовські.

Присутні на форумі обговорили, як розвиваються українсько-литовські економічні відносини, наскільки активно відбувається співробітництво у сфері інвестицій, а також проаналізували переваги та особливості умов ведення бізнесу на ринках обох країн. Окрім цього, експерти визначили найперспективніші взаємовигідні форми подальшої спільної роботи. Зокрема, це стосується створення спільних підприємств та співпраці у вільних економічних зонах та литовських бізнес-парках.

Президент України Петро Порошенко підкреслив, що Литва є надійним стратегічним партнером для України. А успішний досвід цієї розвиненої європейської країни може допомогти Україні розвивати вітчизняний ринок та виходити на ринки ЄС.

«Литва та Вільнюс стали дуже символічними для нашої європейської інтеграції і відіграли величезну роль у нашій новітній історії. Литва може і має бути плацдармом проникнення на європейський ринок українського виробника. Ми добре розуміємо, знаємо можливості та традиції один одного, ми довіряємо один одному і маємо унікальну синергію розвитку нашого бізнесу», – наголосив Петро Порошенко.

Він додав, що за останні три роки Україна продемонструвала, що може бути надійним торгово-економічним партнером для європейських країн. Адже за цей час у країні відбулося зниження рівня інфляції, що у 2014 році становив 45-65%. Окрім цього, відновлено зростання ВВП, стабілізовано курс гривні та покращено макроекономічну ситуацію:

«Ми забезпечили енергетичну безпеку шляхом диверсифікації джерел енергопостачання, реформували систему держзакупівель, розпочали дерегуляцію та децентралізацію, а також реформу податкової системи. Нині проводиться важлива судова реформа, яка забезпечить можливість громадянам та інвесторам знаходити правду та справедливість у судах», – сказав Петро Порошенко.

Своєю чергою, Президент Литви Даля Грібаускайте зауважила, що на сьогодні Україна протистоїть тим викликам, які загрожують усім європейським країнам. Але окрім опору зовнішньому ворогу, українському суспільству потрібно працювати над розвитком своєї власної економіки, а також ефективно та систематично розширювати зв’язки з новими торговельними партнерами та іноземними інвесторами. Вона також наголосила на важливості підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

«Це важливий механізм, який здатен створити кращі умови для бізнесу України та збільшити обсяги торгівлі між Україною та країнами ЄС. Литва в цьому питанні буде надавати всю можливу підтримку Україні. Сьогодні литовський бізнес уважно спостерігає за величезними досягненнями в реформуванні України, особливо це стосується боротьби з хабарництвом та корупційними чинниками. Тому я хочу закликати політиків та громадянське суспільство не зупинятися та активно продовжувати цю боротьбу. Лише завдяки спільним зусиллям ви зможете побороти цю небезпечну хворобу, яка стримує ваш розвиток», – підкреслила Даля Грібаускайте.

Слід зазначити, що в межах форуму відбулися засідання окремих тематичних секцій. Вони були присвячені розвитку співробітництва в таких галузях, як екологія, енергоефективність та використання відновлювальних видів енергії. Учасники зустрічі також обговорили нові перспективи економічного співробітництва в контексті поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева розповіла про перспективи співробітництва між країнами в аграрній сфері:

«Сьогодні аграрний сектор України є одним із секторів, які найбільш динамічно розвиваються у нашій країні. І розвиваються не лише з точки зору нарощування виробництва та експорту, але і з точки зору запровадження технологічних інновацій, підвищення ефективності компаній, що працюють в аграрному секторі. Саме через це вітчизняний аграрний сектор є одним із найбільш цікавих як для інвестування, так і для двосторонньої торговельної співпраці з Литвою. За 10 місяців цього року загальний аграрний експорт до Литви склав 62,5 млн дол.», – наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, Україна та Литва мають безліч напрямків для двостороннього партнерства. Це можуть бути й спільні інвестиційні проекти, співробітництво в галузі управління безпечністю продуктів харчування. І ця співпраця має відбуватися як на рівні бізнесу, так і на рівні держави.

«Ми вже маємо проекти технічної підтримки, які допомагають Україні рухатися в напрямку адаптації законодавства до стандартів Європейського Союзу в таких галузях, як ветеринарія, фітосанітарія, а також тваринництво. І до кінця 2017 року ми повинні імплементувати 44 європейські директиви в цій галузі. Я підкреслю, що на сьогоднішній день вже виконано біля 35% із них. І саме партнери з Литви допомагають нам технічно, а також експертизою своїх фахівців. Завдяки цьому ми рухаємося набагато швидше в напрямку імплементації українського законодавства», – зауважила пані Трофімцева.

Вона додала, що угоди про зони вільної торгівлі з великою кількістю країн надають синергійні можливості для бізнесу України й Литви.

Наголосили учасники форуму й на необхідності реалізувати спільні проекти, що стосуються використання спеціалізованих лазерів, створення водоочисних систем, а також відновлення інфраструктури у малих містах, розвитку малого та середнього бізнесу.

«Сьогодні ми ще раз переконалися, що Литва для України – не тільки один із найважливіших політичних партнерів. Ця країна є для нас своєрідними воротами на європейський ринок. Це країна, яка пройшла свій шлях вступу до Європейського Союзу і яка готова активно ділитися з нами своїм досвідом. Український бізнес це бачить і готовий до співпраці», – сказав президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.

Він нагадав, що в грудні минулого року у Вільнюсі відбувся Перший українсько-литовський економічний форум за участі Президента України Петра Порошенка та Президента Литви Далі Грібаускайте. Його результатом стали домовленості про підвищення кваліфікації українських фахівців у Литві та їхнє працевлаштування за контрактом. До того ж Міністерство закордонних справ Литви через партнерів в Україні реалізувало освітній проект від Східного партнерства для промисловців і підприємців України. Також наразі в Києві та Вільнюсі активно проходять навчальні семінари щодо можливостей та перспектив бізнесових відносин між Україною та Європою. Під час цих зустрічей литовські експерти надають практичні поради щодо закріплення українських товарів на національному і європейському ринках.

Представники дипломатичного корпусу Литви наголосили, що Литва може запропонувати іноземним підприємцям, зокрема й українським, сприятливі умови для ведення бізнесу. Вони розповіли про вільні економічні зони, що запроваджено в країні. Вони розташовані в економічно важливих регіонах Литви і забезпечують сприятливі умови для розвитку підприємницької діяльності, надаючи промислові майданчики з розвиненою інфраструктурою, допоміжні послуги та податкові пільги. Ці зони за планом проіснують до 2019 року. Так, Каунаська вільна зона розташована у другому за величиною литовському місті і в одному з найбільших міст Балтійського регіону – Каунасі. Як очікується, ця зона площею 500 гектарів стане однією з найбільших зон цього регіону.

Друга вільна зона в Литві – Клайпедська. Вона займає 200 гектарів і є частиною великої транспортної мережі. Ця зона рекомендується для розташування компаній, які розширюють або переносять свої виробництва і прагнуть мінімізувати витрати на логістику. Аби отримати можливість працювати в одній з цих зон, необхідно інвестувати в економіку Литви не менше одного мільйона євро (такими повинні бути активи і оборот вашої компанії).

Загалом, у цих зонах можна вести практично будь-який бізнес, але особливо заохочується розвиток таких видів діяльності, як роздрібна та оптова торгівля, готельний та ресторанний бізнес, логістика, освіта, охорона здоров’я, видавнича діяльність, бізнес в сфері обслуговування, будівництво, постачання газу, електрики, води.

Підприємства, що працюють у вільних економічних зонах, звільняються від сплати корпоративного податку протягом перших шести років ведення своєї діяльності і отримують пільгу в розмірі 50% корпоративного податку протягом наступних десяти років. Вони також мають право на сплату 50% від загальної суми земельного податку. Крім цього, для них немає податку на нерухомість і на дивіденди для іноземних інвесторів.

Наприкінці учасники форуму зауважили, що завдяки гнучкій податковій системі та сприятливому інвестиційному клімату Литва є привабливою країною для вітчизняного бізнесу.

Додамо, що українсько-литовські відносини офіційно набули рівня стратегічного партнерства. Вже 25 років міждержавних відносин демонструють стабільно високу динаміку політичного діалогу, ефективну практичну співпрацю у політичній, науковій, технічній, культурній та гуманітарній сферах, а також активну співпрацю у питаннях імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та реалізації курсу України на європейську інтеграцію.