Комітет підприємців у сфері енергоефективності ТПП України: проект енергетичної стратегії 2035

Які нові підходи передбачає новий проект Енергетичної стратегії України? Чи відповідає документ сучасним реаліям ринку та чи враховує інтереси кінцевих споживачів енергії? Експерти з енергетики та науковці зібралися за круглим столом, аби проаналізувати ключові положення документу та визначити, як його запровадження вплине на енергетичну галузь і суспільство загалом.

Обговорення відбулось 13 січня під час чергового засідання Комітету підприємців у сфері енергоефективності при Торгово-промисловій палаті України. Участь у зустрічі взяли: голова комітету Борис Басок, директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Володимир Омельченко, голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха, старший науковий співробітник НАН України Сергій Дубовський та інші експерти.

Загалом ініціатором розроблення нової енергетичної стратегії України виступило Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, а розробниками – Національний інститут стратегічних досліджень та Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова.

Слід зазначити, що це вже третя спроба сформувати цілісну енергетичну стратегію країни, яка б враховувала інтереси всіх учасників та ринку та головне – споживачів енергії. Попередні два документи не витримали шквалу громадської та наукової критики, адже на думку експертів, лобіювали інтереси однієї з фінансово-промислових груп, внаслідок чого в документах виникав суттєвий дисбаланс щодо пріоритетів розвитку енергетичного сектору.

Зауважимо, що останній проект стратегії не є оновленою версією двох попередніх документів. Він розроблений з нуля, з новою структурою та новими підходами і показниками.

На переконання розробників, прийняття проекту Енергетичної стратегії до 2035 року дозволить значно підвищити ефективність використання енергії, запровадити елементи управління попитом, і найголовніше – інтегрувати в національне законодавство України Директиви ЄС та виконати вимоги, які на себе взяла Україна в межах приєднання до Енергетичного Співтовариства.

Водночас представники енергетичного ринку та науковці налаштовані не надто позитивно. Вони запевняють, що запропонований документ містить деякі положення, виконання яких маловірогідне або не відповідає сучасним трендам в енергетичній політиці передових європейських країн. Ба більше – деякі показники, що використовуються в прогнозах, вказані невірно, а отже – ставлять під сумнів виконання положень документу взагалі.

Так, голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха до проекту Енергетичної стратегії України до 2035 року ставиться критично. Він вважає, що документ побудований на традиційних секторальних підходах максимального збереження нинішньої ситуації в галузі. На його переконання, оприлюднений проект не ставить за основу значно підвищити енергоефективність економіки, ріст долі ВДЕ, а також виконання Україною зобов’язань зі скорочення викидів парникових газів.

З огляду на це прийняття такої енергетичної стратегії в існуючому вигляді тільки законсервує негативні тенденції в енергетиці.

«Для мене особисто взірцем якісної енергетичної стратегії країни є стратегія Австрії. Вона побудована дуже просто і водночас ефективно. Загальне споживання енергії у щороку знижується, і відбувається це за рахунок енергоефективності.

З іншого боку, в країні щороку спостерігається збільшення долі відновлюваних джерел енергії. В кінцевому коефіцієнті доля традиційної енергетики за рахунок цих двох факторів зменшується. Таким чином, завдяки збільшенню енергоефективності та відновлювальних джерел енергії до 2050 року Австрія повністю витіснить усі традиційні види енергії.

Звичайно, Україна не зможе у такий короткий час реалізувати подібну стратегію, але головне, щоб ми також визначили для себе ці дві головні тенденції. На жаль, у нинішній версії стратегії ми цього не бачимо. Так, ми бачимо збільшення частки відновлюваної енергії, але водночас у ній закладено і збільшення споживання енергії. А говорити про енергоефективність при нарощуванні загального енергоспоживання досить важко», – вважає пан Гелетуха.

Свої зауваження до цього проекту висловив і голова Комітету підприємців у сфері енергоефективності при ТПП України Борис Басок. Зокрема, це стосуються використаних у документі статистичних цифр та показників.

До прикладу, базові дані по показникам енергетики у 2015 році в документі дещо занижені (приблизно на 5%) порівняно з даними Держкомстату за 2015 рік. Зокрема, загальне первинне постачання енергії у 2015 році у стратегії вказано 87 млн т н.е., а за Держкомстатом ця цифра в 2015 році становила 90,1 млн т н.е. Окрім цього, дещо перебільшені обсяги зростання по вітряним та сонячним електростанціям.

«Ми в принципі не проти, це справа перспективна, однак треба бути реалістом – у нас потенціал вітру та інсоляції доволі слабенький, бо країна материкова. І головне – під ці потужності потрібне резервування, а це додаткові витрати»,  – зауважив Борис Басок.

Він також додав, що в документі доволі спрощено прописаний блок інформації про енергоефективність, а це є суттєвим недоліком.

«У пункті 5.2.4. бажано після блоку «Гідроенергетика» додати ще один блок, а саме “Енергія довкілля та альтернативні скидні енергоресурси техногенного походження”. Цей блок також потрібно додати і до таблиці 2, і там коротко описати низькопотенційну теплову енергію природи – аеро-, гідро- та геотермальну; а також спутні гази нафтовидобування, горючі гази металургійної промисловості, шахтний метан; теплову енергію каналізаційних стоків, шахтних вод, скидну теплоту водообігових конденсаційних циклів промисловості (зокрема. ТЕЦ і ТЕС), скидні викиди теплоти відхідних димових газів тощо. Сюди також необхідно додати коротку інформацію про теплонасосні теххнології та технології утилізації скидної теплоти”, – сказав експерт.

На його переконання, в пункт 5.2.4. стратегії бажано після блоку «Накопичення електроенергії» вставити блок «Акумулювання теплової енергії», в якому потрібно коротко описати сучасні та перспективні технології накопичення та сезонного (добового) акумулювання теплової енергії, зокрема ґрунтові акумулятори теплоти. В цей пункт  також потрібно додати технології утилізації двоокислу вуглецю в грунтовому масиві; технології одночасного акумулювання теплоти відхідних димових газів та утилізації двоокислу вуглецю горизонтах товщі Землі; технології частоково підігріву (взимку) та часткового охолодження (влітку) припливного вентиляційного повітря за рахунок його попереднього проходження через ґрунтові теплообмінники.

“Бажано також вказати інформаційні технології в енергетиці – Смарт- і Грид системи; системи “розумної” будівлі та системи “розумної” побутової електротехніки; технології синхронізації малопотужних систем вітрової та сонячної енергетики з енергосистемами базової енергетики тощо. Також доцільно описати системи сучасного та перспективного енергоменеджменту, зокрема про стандарти ISO 500XX», – запевнив Борис Басок.

Зі свого боку,  Георгій Гелетуха додав, що крім не зовсім точних статистичних даних документ містить положення, що не відповідають загальноприйнятим світовим трендам.

До прикладу, у стратегії пропонується збільшити споживання природного газу до 2035 року з 26,1 млн т н.е. до 29 млн т н.е. Це призведе до того, що найближчі десятки років Україна вимушена буде імпортувати природний газ у розмірі понад 10 млрд м3/ рік.

Окрім цього, документ передбачає споживання первинних енергетичних ресурсів від 90 млн т н.е. до 96 млн т н.е., що призведе до зростання споживання первинних енергетичних ресурсів, а не їхню стабілізацію чи зниження, як це відбувається у більшості країн ЄС.

Документ також пропонує збереження значної долі вугілля в 2015 році, а саме 12 млн т н.е., що зумовлює залежність вітчизняної енергетики від вугільного сектора та унеможливлює виконання Україною її зобов’язань по скороченню викидів парникових газів.

«До того ж пропозиції щодо запуску нових потужностей АЕС економічно необґрунтовані. Адже переважна більшість країн світу віддає перевагу інвестиціям в енергоефективність над інвестиціями в традиційну енергетику, зокрема і в АЕС. Викликає також сумніви пропозиція щодо «оптимізації державної тарифної політики стосовно “зеленого тарифу”, що забезпечить інвесторам нормовану ставку рентабельності, унеможливить отримання надприбутків та невиправдане збільшення фінансового навантаження на споживачів».

Схоже на пропозицію переходу від чинної системи «зелених тарифів» до системи тарифоутворення «витрати+», яка вже неодноразово підтверджувала свою неефективність, зокрема і в Україні.», – сказав пан Гелетуха.

Зі свого боку, директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Володимир Омельченко запевнив, що документ розроблявся з урахуванням українських реалій ринку та отримав схвалення міжнародних експертів. Водночас він зауважив, що, враховуючи суттєві доповнення та зауваження з боку представників галузі та вітчизняних науковців, документ може бути відредагований.

«Ми не стверджуємо, що розроблений нами проект Енергетичної стратегії до 2035 року повністю досконалий, але ми заклали основу та алгоритм, як ми маємо рухатися далі. Ми цілеспрямовано не деталізували деякі показники, щоб у тому випадку, якщо деякі з них не будуть досягнені, не зруйнувалася вся система загалом, як це сталося у випадку з попередніми двома проектами енергетичної стратегії»», – сказав він.

Наприкінці зустрічі учасники зійшлися на тому, що оновлений проект Енергетичної стратегії до 2035 року насправді є досить прогресивним документом, але, на жаль, він містить низку недоліків, тому потребує подальшого обговорення та доопрацювання.

Усі пропозиції та зауваження, що було озвучено під час зустрічі, буде узагальнено експертами Торгово-промислової палати України та направлено розробникам, до Міненерговугілля та Кабміну.

Резюмуючи результати зібрання, Борис Басок сказав наступне:

«Ми дійшли рішення доопрацювати цей документ із залученням більшого експертного середовища, зокрема фахівців з інститутів Національної академії наук України. Будуть залучені співробітники інститутів саме енергетичного профілю, геологічного, а також соціологи, економісти та правники. Адже необхідно відкоригувати деякі спірні моменти цієї стратегії, внести доповнення, враховуючи зауваження громадськості, і направити кінцевий варіант документу міністерству», – підсумував він.

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *