Зустріч із Послом Кореї: розробка нової платформи для інвестицій і партнерства

Торгово-промислова палата України активно налагоджує ділові контакти між Україною та Південною Кореєю. 17 січня в ТПП України відбулася чергова зустріч за участі Посла Республіки Корея в Україні Лі Янг Гу,радниці Міністра аграрної політики та продовольства України Владислави Рутицької, представників корейських та вітчизняних компаній. Учасники заходу обговорили,як розвиваються українсько-корейські відносини та як найближчим часом посилити економічну співпрацю між країнами.

Посол Кореї в Україні Лі Янг Гу запевнив, що корейський бізнес шукає партнерів в Україні, адже економічна ситуація в країні стабілізується і велика частка корейських компаній розглядають нашу країну як перспективний ринок.

На його думку, поглибити співробітництво між країнами допоможе кооперація  українських і корейських підприємств у різних галузях. Водночас посол наголосив, що створення більш сприятливого бізнес-клімату в Україні стимулювало б корейський бізнес вкладати гроші в українську економіку значно активніше.

Слід зауважити, що найбільше Корея імпортує з України зернові культури, чорні метали та вироби з них, руди, шлаки та золи, деревину та вироби з неї, недорогоцінні метали, продукцію борошномельно-круп’яної промисловості. Україна ж зацікавлена у корейських електричних машинах, засобах наземного транспорту (крім залізничного), пластмасах та полімерних матеріалах.

Під час свого виступу радниця Міністра аграрної політики та продовольства України Владислава Рутицька назвала найперспективніші сфери для довгострокової українсько-корейської співпраці:

«Це —сільське господарство,  ЖКГ (а саме утеплення будинків), альтернативна енергетика, запровадження ефективних систем зі збирання та переробки твердих побутових відходів та багато інших. Слід зазначити, що Корея вже сьогодні інвестує у вітчизняний аграрний сектор, промисловість та альтернативну енергетику. І наше спільне завдання з посольством Кореї та бізнес-асоціаціями зробити цей процес іще активнішим та взаємовигідним для підприємців обох країн», – сказала Владислава Рутицька.

Вона переконана, що Україна та Корея потребують нової, більш ефективної моделі економічного співробітництва. Ця модель має стимулювати економічне партнерство, збільшити частку високотехнологічної продукції та послуг у товарообігу, а також кількість товарів із високою доданою вартістю у структурі експорту.

Наразі Мінагрополітики, посольство Кореї та Торгово-промислова палата України готують майстер-план українсько-корейської співпраці. Він включатиме план дій і дорожню карту для урядів обох країн.

«На сьогоднішній день, на жаль, спостерігається дуже велика нестача інформації для корейської сторони про Україну, її можливості, про бізнес, який тут працює. Тому ми створимо так звану інвестиційну платформу, на якій корейські інвестори та українські компанії знайдуть один одного. І якраз Торгово-промислова палата України має бути підтримкою цієї нової платформи, а саме надати інформацію бізнесам про те, як можна долучитися до майстер-плану, як  за ним можна взаємодіяти та знайти собі гарних інвесторів із Кореї», – зауважила Владислава Рутицька.

З позицією пані Рутицької погоджується і Посол Кореї в Україні Лі Янг Гу:

«Мета створення майстер-плану та інвестиційної платформи – подолати існуючі інформаційні бар’єри між нашими підприємцями та запустити новий, якісніший та продуктивніший механізм партнерства. Ми прагнемо залучити до створення цього механізму уряд, бізнес та банківський сектор. Ми отримаємо тристоронній підхід,  що дозволить забезпечити ефективну та всеохоплюючу торгово-економічну взаємодію між країнами», – зауважив він.

Слід зазначити, що на початку 60-х pp. XX ст. Корея залишалася однією з найбідніших аграрних країн у світі, адже вона переживала руйнівні наслідки Корейської війни. Проте зараз ця країна  є одним із лідерів світової економіки. Посол Кореї Лі Янг Гу запевнив, що корейський досвід економічного відродження може стати корисним для України.

За його словами, щоб вивести країну з кризи, уряд здійснив реструктуризацію неефективних фінансових інституцій, створив державну наглядову фінансову комісію, почав залучати кошти держави для викупу проблемних боргів та запустив іноземні компанії на ринок. Далі відбулося якісне реформування державного, фінансового та корпоративного секторів. Також у країні було реформовано соціальну сферу.

Якщо казати про реформи у державному секторі, то найголовнішим стало розукрупнення підприємств та запуск механізму приватизації. Щодо корпоративного сектору, то реформа передбачала створення сприятливих умов для розвитку венчурного бізнесу та IT-технологій, а також покращення структури капіталу за рахунок корпоративного управління. Реформа фінансового сектору дозволила гармонізувати національне законодавство з міжнародними стандартами, а також припинити існування безнадійних фінустанов, покращити бізнес-клімат для інвесторів. У секторі фондового ринку в Кореї було здійснено повну лібералізацію іноземного інвестування у корейські цінні папери, а корейського – у закордонні.

Окремо Лі Янг Гу звернув увагу на реформу фінансової системи нагляду. Так, у країні скасували будь-які обмеження на іноземне портфельне інвестування та зміцнили права міноритарних власників. Відтепер особи, які мають 1% акцій або 0.5% власності, отримали право перевіряти корпоративні рахункові книги та звільняти директора за протиправні дії.

У Кореї також було вдосконалено структуру злиття та придбання компаній, підготовки сертифікованих фінансових звітів об’єднаних корпорацій. Окрім цього, покращили корпоративну прозорість менеджменту, а також усунули обмеження на перевикуп акцій.

Зауважимо, що іноземним компаніям, що працюють у невиробничому секторі, в Кореї надаються кредити для сплати податків на додану вартість та витрат, пов’язаних зі становленням їх бізнесу. Тож іноземні корпорації мають можливість покрити ПДВ, що сплачується за закупівлі товарів і використання послуг в Кореї. До цих послуг входять витрати на розміщення співробітників компанії, виплати на рекламу та оренду офісів, а також комунальні послуги.

Для того, щоб відкрити філію або представництво своєї компанії в Кореї, вам не потрібен статутний капітал. Процедура реєстрації фірми не складна та займає від 10-ти до 12-ти  робочих днів.

Так, якщо нерезидент прагне зареєструватися як іноземний інвестиційний бізнес, то обсяг його інвестицій має становити не менше 100 млн корейських вон. За таких умов володіння та управління компанією розділені. Відповідальність інвесторів визначається часткою в загальному капіталі. Якщо іноземний підприємець керує приватним бізнесом у Південній Кореї з обсягом інвестицій не менше 100 млн південнокорейських вон, то ці інвестиції визнаються як прямі іноземні інвестиції.

Для реєстрації компанії потрібно надати:

  • заповнену реєстраційну форму;
  • статут фірми;
  • копію корпоративної реєстрації (завірену нотаріусом);
  • ПІБ та інші відомості про засновників та директорів підприємства;
  • дозвільні документи;
  • копію договору оренди приміщення;
  • копію довідки про купівлю іноземної валюти;
  • копію свідоцтва про реєстрацію іноземця;
  • відомості про компанію та види її діяльності.

Зауважимо, що в Кореї не можна створити віртуальний офіс. Підприємства мають орендувати або придбати офісне приміщення на території країни. До того ж кожна фірма повинна щороку подавати звіт про свою діяльність до податкової.

Документ має бути завірений аудитором компанії та опублікований у державному ЗМІ. Податковий агент має прийняти на себе фінансову відповідальність за компанію та гарантувати, що всі податки сплачуються, навіть якщо власники фірми перебувають за кордоном. Окремо слід сказати про особливості сучасної податкової системи Південної Кореї.  В основі податкової системи країни лежить цілеспрямована політика на стимулювання експорту продукції за кордон. Зокрема, це: звільнення від податків та мит імпорту проміжних товарів і устаткування;  знижки непрямого оподаткування при виробництві виробів, призначених на експорт; знижка на 50% податку на прибуток від експортних операцій.

Останніми роками податок на прибуток підприємств у країні був знижений з 25% до 20%. Податок на додану вартість складає 10%. Фізичні особи-нерезиденти повинні сплачувати прибутковий податок тільки з тих доходів, що були отримані в Кореї. На сьогодні максимальна ставка індивідуального прибуткового податку в країні становить 38%. Не дивно, що в Кореї працює ряд великих іноземних компаній у різних галузях промисловості. Зокрема, в електротехнічній, автомобільній, хімічній, сталеливарній, суднобудівній та галузі IT. Найперспективнішими сферами для приватного бізнесу в Кореї вважається ринок послуг, торгівля, туризм та фінанси. Посол Кореї в Україні Лі Янг Гу переконаний, що такі умови забезпечують сталий розвиток підприємництва та стимулюють потік іноземних інвестицій. Він наголосив, що Україна та Корея мають стати стратегічними партнерами. Адже корейський ринок відкриває колосальні можливості для українських компаній, передусім – аграрних.

Пан Лі Янг Гу додав, що велику роль у налагодженні партнерства між країнами відіграє Торгово-промислова палата України як найбільша бізнес-асоціація країни.

«Кожного разу, коли ми проводимо бізнес-заходи для підприємців обох країн, Торгово-промислова палата України надає нам всебічну підтримку. Це ефективний майданчик для встановлення ділових контактів між представниками різних бізнесових спільнот, а також для діалогу між підприємцями та представниками різних гілок влади.

Я впевнений, що завдяки такій ефективній та системній комунікації вдається покращити бізнес-клімат у країні, налагодити співробітництво з іншими країнами та залучити інвестиції в українську економіку», –  підсумував Лі Янг Гу.

Додамо, що у квітні цього року Торгово-промислова палата України планує провести III Українсько-корейський бізнес-форум у Сеулі.

Програмою заходу передбачені презентації економічного та інвестиційного потенціалу України та Республіки Корея, участь дипломатів та представників бізнесу обох країн, а також зустріч і проведення переговорів між керівниками українських та корейських компаній у форматі B2B.

Організатори форуму переконані, що захід сприятиме покращенню торгово-економічного співробітництва країн. Форум також стане платформою для обговорення спільних інвестиційних проектів .

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *