Звіт Державної регуляторної служби України: досягнення та плани на 2017 рік

У минулому році в Україні відбувся якісний прорив у регуляторній політиці, адже розпочалось реальне реформування контрольно-наглядової сфери у господарській діяльності. Про це наголосили представники бізнесу та влади під час обговорення звіту Державної регуляторної служби за 2016 рік у Торгово-промисловій палаті України 14 лютого.

Першою чергою, учасники зустрічі відмітили важливість здійснених у минулому році регулювань та удосконалення механізмів дерегуляції. Регуляторна служба повністю виконала заходи, які були визначені за нею у Плані пріоритетних дій Уряду. Завдяки цьому у 2016 році Україна посіла п’яте місце із 185 країн в рейтингу Світового банку, який проаналізував взаємодію урядів різних країн з громадянським суспільством у механізмі формування регулювань, які мають вплив на підприємництво.

Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков підкреслив, що у своїй роботі ДРСУ завжди співпрацює з представниками бізнес-середовища, громадськими організаціями, тож має усі важелі, аби якісно модернізувати регуляторну політику країни.

Державна регуляторна служба не закривається, вона відкрита для спілкування та ефективного діалогу. Вона постійно зустрічається із різними об’єднаннями підприємців. Ми проводимо разом різноманітні заходи: це і форуми, і семінари, де ми разом відповідаємо на дуже важливі питання, які сьогодні турбують бізнес. Тож Торгово-промислова палата України, як виразник голосу малого та середнього бізнесу, тісно співпрацює з Державною регуляторною службою та з програмою USAID «Лідерство в економічному самоврядуванні» у напрямі зменшення регуляторного навантаження на бізнес, – сказав Геннадій Чижиков.

Своєю чергою, директор програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ) Тамара Соляник, що займається технічною підтримкою розроблення ефективних регуляцій в Україні, підкреслила важливість діяльності ДРСУ.

Питання, якими займається Державна регуляторна служба України, зокрема питання регуляторної політики, дерегуляції та питання дозвільної системи ліцензування – це надважливі питання для бізнесу та суспільства. Впровадження якісних механізмів регулювання дозволить суттєвим чином покращити клімат для роботи малого та середнього підприємництва в країні та залучити інвестиції,– наголосила пані Соляник.

До найголовніших здобутків за минулий рік голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна віднесла впровадження М-Тесту. Це новітній дієвий інструмент регуляторного вимірювання, який дозволяє розрахувати затрати бізнесу на виконання того чи іншого регулювання. У провідних країнах світу цей механізм застосовується ще з 2009 року. Його суть полягає в тому, що розробник повинен у доступній та зрозумілій суспільству формі донести економічну доцільність свого рішення.

М-Тест є вкрай важливим для того, щоб поставити фільтр і не пропускати регуляції, які можуть знищити малий і мікробізнес, або нанести йому суттєву шкоду. Окрім цього, він покликаний стимулювати владу розробляти такі регуляції, які не тільки не знищують бізнес, а навпаки – створюють для нього кращі умови та посилюють його позиції. М-Тест дозволяє значно підвищити якість регуляторного рішення та активізувати діалог між бізнесом та владою, а також максимально наблизити вітчизняне регуляторне законодавство до норм європейського, – запевнила Ксенія Ляпіна.

Голова ДРСУ розповіла, що протягом року служба не погодила 30% проектів регуляторних актів, позаяк вони були неефективними та необґрунтованими. За цей час кількість проектів, що надходили на погодження служби, зменшилася удвічі, а погоджені проекти регуляторних актів стали якіснішими.

Фактично 90% проектів, які надходили до нас, проходили через обговорення, консультації, або ж ми допомагали покращити це регулювання, зробити розрахунки. Та в разі, якщо це ніяк не вдавалося, чи сама ідея була ворожою до бізнесу і недостатньо ефективною, то ми відмовляли в таких регуляціях. Загалом кількість відмов за цей рік збільшилася на 10% – сказала Ксенія Ляпіна.

Разом з тим, Ксенія Ляпіна наголосила, що спостерігалося ігнорування певними міністерствами та відомствами або місцевими органами влади вимог до погодження регуляторних актів з Державною регуляторною службою. Ба більше, 90% з проектів, які подавалися органами місцевого самоврядування у 2016 році, виявилися неякісними. І практично в жодному з них не проводилися розрахунки витрат, які понесе бізнес у разі запровадження того чи іншого регулювання.

У зв’язку з цим ДРС провела масштабну роз’яснювальну роботу серед місцевих органів виконавчої влади. Окрім цього, було проведено низку тренінгів для представників бізнесу про застосування М-Тесту.

Ми провели 34 семінари-тренінги. Половину з цих семінарів ми, до речі, провели за організаційною допомогою Торгово-промислової палати України. Це дуже важливо для нас, тому що це відповідає потребам бізнесу. Бізнес зацікавлений, щоб така методологія була впроваджена, щоб він мав майданчик для спілкування», – сказала пані Ляпіна.

У 2016 році також тривало реформування ліцензійної та дозвільної сфер. Так, завдяки проведенню своєчасної експертизи Державною регуляторною службою вдалося попередити включення до актів, що регулюють надання документів дозвільного характеру, незаконних вимог.

Учасники зустрічі також відмітили активність Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, яка стала ефективним механізмом досудового вирішення спорів у цій сфері. Ксенія Ляпіна розповіла, що за 2016 рік рада розглянула 85 скарг від бізнесу на дії органів ліцензування щодо безпідставних анулювань, відмов у переоформленні або видачі ліцензій. Близько 80% із цих скарг було задоволено. Окрім цього, було розглянуто 155 звернень органів ліцензування щодо проведення позапланових перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов, з них було погоджено 45%.

Нині в роботі перебуває питання щодо порядку застосування принципу «мовчазної згоди». Його запровадження допоможе запобігати порушенням з боку чиновників під час видачі дозвільних документів, а також спростить отримання права на здійснення господарської діяльності.

Окрему увагу також було приділено здійсненню заходів для активізації процесу дерегуляції господарської діяльності. На 2016 рік було заплановано 64 таких заходи, третину з яких було виконано.

Наприкінці ж року ДРСУ отримала нові повноваження та завдання, які мають значно прискорити процес реформування системи державного нагляду у сфері господарської діяльності. Наразі розпочато створення при ДРС Ради з питань державного нагляду, яка буде розглядати звернення щодо позапланового заходу державного контролю суб’єкта господарювання. ДРС також має повноваження зі складання протоколів про адміністративні правопорушення на посадових осіб державних органів у разі порушення ними законодавства з питань ліцензування. Ксенія Ляпіна повідомила, що минулого року проведені 23 перевірки 18 органів державної влади. За результатами цих перевірок видано 15 рішень про усунення порушень законодавства в цих сферах та складено 17 протоколів про адміністративне правопорушення.

Колектив державної регуляторної служби має чітке стратегічне бачення вирішення завдань та функцій, які на нас покладено. Тут працюють належно підготовлені не байдужі до своєї справи кадри. Ми повною мірою усвідомлюємо: як у процесі формування якісної регуляторної політики, так і при виконання завдань із регуляції, бізнес залишатиметься головним партнером Державної регуляторної служби, – наголосила Ксенія Ляпіна.

Вона розповіла, які напрями діяльності стануть для Державної регуляторної служби пріоритетними на 2017 рік.

Так, у сфері державної регуляторної політики це:

  • проведення навчальних заходів для фахівців центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо застосування М-Тесту;
  • проведення в бізнес-середовищі роз’яснювальної роботи через бізнес-асоціації та за участі міжнародних експертів щодо участі у формуванні політики через механізми М-Тесту.

У сфері дерегуляції найважливіші напрями будуть наступні:

  • координація дій органів виконавчої влади з питань дерегуляції господарської діяльності;
  • удосконалення процедур державного нагляду;
  • розширення можливостей суб’єктів господарювання щодо участі у наданні публічних послуг;
  • сприяння нормативній імплементації пропозицій, напрацьованих профільними робочими групами при ДРС.

Модернізація сфери ліцензування та дозвільної системи включатиме:

  • реалізацію спільно з Мінекоеномрозвитку та Мін’юстом заходів щодо наповнення до 1 січня 2019 року Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостями про чинні ліцензії;
  • визначення механізму застосування принципу «мовчазної згоди»;
  • участь у проведенні у відповідність законів, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру.

У сфері державного нагляду та контролю пріоритетні напрями будуть наступні:

  • створення та введення в експлуатацію інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду;
  • забезпечення діяльності Ради з питань державного нагляду як колегіального органу при ДРС.

Загалом представники бізнесу результати роботи Регуляторної служби за минулий рік оцінили позитивно. Вони переконані, що курс обрано правильно, тож у 2017 році можна впевнено очікувати ще більш якісних та інноваційних рішень у цій сфері. Підприємці наголосили, що Державна регуляторна служба є майданчиком для вироблення ефективних, прозорих, економічно обґрунтованих рішень у сфері регуляторної політики, а співпраця ДРС з бізнес-асоціаціями значно пришвидшує запровадження якісних та ефективних механізмів у цій сфері.

Те, що Регуляторна служба постійно займається оцінкою доцільності підзаконних регуляторних актів, є відображенням цивілізованої практики, зокрема європейських країн. Там уже протягом тривалого часу діє принцип пропорційності. І те, що Регуляторна служба взяла на себе цей обов’язок та функцію, завдяки чому не всі правила, які хотіли б придумати та запровадити наші контролюючі структури, стають нормативними актами, то це однозначно позитив, – наголосив голова Комітету підприємців з податкових питань при ТПП України Дмитро Михайленко.

Наприкінці зустрічі Ксенія Ляпіна наголосила, що сьогодні все ж залишається прогалина у взаємодії бізнесу та влади. Тому у цьому році Регуляторна служба спільно з Торгово-промисловою палатою України будуть активно вирішувати цю проблему.

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *