Що необхідно для запровадження концепції низьковуглецевого розвитку в Україні?

Які механізми потрібно впровадити, аби в Україні почала діяти європейська модель низьковуглецевого розвитку? Як спонукати промислові підприємства знижувати парникові викиди? Ці та інші важливі питання обговорили члени Комітету з питань екології при ТПП України 7 лютого.

На шляху до імплементації Паризької угоди щодо заходів пом’якшення клімату у світі Україна повинна реалізувати ряд концептуальних основ та стратегій. Серед головних – впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Та для цього необхідно вдосконалити законодавство та зацікавити бізнес дотримуватися зазначених вимог.

Паризька угода — угода у межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 р. Цей документ має прийти на зміну Кіотському протоколу. У липні 2016 року цей документ був ратифікований Верховною Радою України.

Для того, щоб впровадити цю Угоду в українських реаліях, необхідно створити відповідну нормативно-законодавчу базу, а також розробити систему моніторингу, звітності та верифікації парникових викидів. Такий механізм є ключовим інструментом для реалізації концепції низько вуглецевого розвитку в Україні.

З огляду на те, що ця система буде впроваджена, на підприємства будуть накладені певні зобов’язання. Зобов’язання або щодо неперевищення, або щодо обмеження викидів на парникові гази. Зобов’язання — це добре, але завжди повинен бути якийсь елемент, стимул, щоб ці зобов’язання виконувати, — заявив Павло Масюков, незалежний консультант із впровадження СТВ.

Стимулюючим фактором для промислових підприємств є система торгівлі квотами на викиди парникових газів. Завдяки такій системі, яка дуже відома за кордоном, компаніям надаються квоти на викиди парникових газів. Своєю чергою, промисловці зможуть продавати невикористані квоти, та навпаки — при нестачі купувати їх у інших підприємств. Та за словами членів комітету, бізнесу необхідно правильно донести цю нову ідею.

Бізнес складно реагує сьогодні, оскільки ми говоримо про те, що необхідно знижувати викиди, але при цьому механізми ще досить чітко не сформульовані. Бізнес не має достатньо коштів для того, щоб модернізувати сьогодні свої технології під стратегію низьковуглецевого розвитку, чого вимагає Паризька угода, і йому потрібна допомога і ми повинні це здійснити, —впевнений В’ячеслав Куруленко, голова Комітету з питань природокористування та охорони довкілля.

Проте, щоб пришвидшити реалізацію в Україні засади низьковуглецевого розвитку, необхідно залучити інвестиції. В нашій країна серед установ, що активно сприяють впровадженню «зеленої енергетики» є державна банківська установа «Укргазбанк».

Ми допомагаємо інвесторам вкладатися в «зелену енергетику». Зараз ми помічаємо досить серйозну увагу з боку інвесторів до альтернативної енергетики. Крім того, ми бачимо своє завдання у зниженні вартості кредитного ресурсу для приватних інвесторів, які бажають працювати в цій сфері, — зазначає Володимир Висоцький заступник директора департаменту економічного реінжинірингу та впровадження ресурсозбереження ПАТ АБ «Укргазбанк».

Такий підхід вимагатиме менше бюджетних коштів на розвиток альтернативної енергетики та допоможе мінімізувати залежність України від зовнішніх постачальників енергії. Результатом засідання Комітету стало рішення провести круглий стіл щодо залучення інвестицій для впровадження стратегії низьковуглецевого розвитку та аналізу «зелених» фінансових механізмів.