Засідання Комітету підприємців з податкових питань: чи виправдали новації Податкового кодексу очікування бізнесу?

В обговоренні взяли участь: віце-президент Торгово-промислової палати України Валерій Король, голова Комітету підприємців з податкових питань при ТПП України Дмитро Михайленко, директор Палати податкових консультантів Віталій Смердов, член Палати податкових консультантів Тетяна Потопальська та народний депутат Олександр Кірш.

За словами учасників засідання, через технічну помилку з 1 січня 2017 року було ліквідовано один із найкорупційніших органів, який тривалий час переслідував бізнес, – податкову міліцію. Так, депутати, голосуючи за законопроект №5368 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» випустили з уваги, що разом з іншими змінами вони підтримали виключення з Податкового кодексу України розділу XVIII-2, який регламентував діяльність податкової міліції. Наразі Мінфін планує створити Службу фінансових розслідувань для запобігання корупційним ризикам. Проте поки що ситуація наступна: податкова міліція вже поза законом, а перспектива появи нового органу, який її замінить, – досить захмарна.

Сьогодні існують різні думки з приводу технічної помилки щодо скасування податкової міліції. Втім після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» є всі підстави вважати, що податкова міліція втратила правові підстави для своєї діяльності. Це зумовлено тим, що пункт, яким передбачено таке виключення, відповідно до зазначеного Закону набрав чинності вже з 1 січня, – наголосив директор Палати податкових консультантів Віталій Смердов.

Учасники зустрічі повідомили, що замінити неефективну податкову міліцію має професійна фінансова служба, яка буде налічувати набагато менше працівників та замість каральної політики буде займатися аналітикою. Таким чином, не будуть безпідставно здійснюватися податкові перевірки, що суттєво зменшить тиск на бізнес. Вони наголосили, що вкрай важливо усунути дублювання функцій, тобто позбавити інші органи прав на розслідування економічних злочинів. Замість СБУ, МВС та ДФС це має стати прерогативою лише одного спеціалізованого органу – фінансової поліції.

Проте, далеко не всі аналітики та експерти погоджуються, що ситуація, яка наразі склалася, піде на користь бізнесу.

Ліквідація однієї з найкорумпованіших структур у країні – це безперечно факт позитивних змін. Боротьба з корупцією триває, а спільні дії громадськості й уряду приносять позитивні результати. Але, граючи на ненависті до податкової міліції, Мінфін замість неї готує ще більше чудовисько. Вже зараз податкова міліція через технічну помилку формально ліквідована. Мінфін готовий скористатися безглуздою ситуацією і замінити її новим органом – податково-політичним монстром із унікальними особливими повноваженнями і невеликою чисельністю, – сказав він.

За його словами, це буде орган із величезними повноваженнями на будь-які перевірки, включаючи і політичні.

Члени Комітету обговорили також інші актуальні питання у сфері податків. Серед них – проблеми оподаткування банків, зокрема визначення фінансових активів для розрахунку резервів; блокування податкових накладних; проблеми при визначенні індексації вартості землі у 2017 році для цілей єдиного податку четвертої групи та інші питання.

Сьогодні існує проблема, пов’язана з не синхронністю подання фінансової звітності та податкової декларації. Закон вимагає, щоб фінансова звітність додавалась до податкової декларації. Тут виникають ризики штрафів для платників податків, пов’язаних з тим, що  фінансова звітність ще не верифікована, а її вже потрібно подати, а потім її доводиться виправляти, – наголосив голова Комітету підприємців з податкових питань при ТПП України Дмитро Михайленко.

Його позицію розділила і член Палати податкових консультантів Тетяна Потопальська.

У нас об’єкт оподаткування податком на прибуток формується з фінансового результату, який скорегований на відповідній різниці. Наразі Форма 2 подається пізніше, відповідно об’єкт оподаткування не може бути сформований раніше, ніж сформована сама фінансова звітність. Із цього приводу ми наполягали на тому, щоб Міністерство фінансів, дивлячись на неузгодженість термінів формування податкової звітності з податку на прибуток та фінансової звітності на підставі якої формується об’єкт оподаткування податком на прибуток, видав узагальнюючу податкову консультацію. По-перше, вона має трактувати, що за річний період, за 2016 рік, відсутність по терміну 9 лютого в додатках фінансової звітності не є причиною для неприйняття податкової накладної. І по-друге, має бути зазначено, що уточнюючі розрахунки, які будуть сформовані до 1 березня 2017 року, можуть бути складені без штрафних санкцій у розмірі 3%, – зауважила експерт.

Про реакцію Мінфіну на цю пропозицію Тетяна Потопальська сказала наступне:

Протягом січня-лютого ми провели низку зустрічей з представниками Мінфіну. Ситуація така – Мінфін на все погоджується, але результату у вигляді наказу щодо узагальнюючої податкової консультації досі немає. Єдине, що було досягнуто, це те, що було дане відповідне доручення представникам Фіскальної служби, не вважати відсутність фінансової звітності підставою для неприйняття податкової звітності з податку на прибуток узагалі. Мінфін також має наміри внести зміни до Податкового кодексу України про перенесення термінів подання річної звітності з 9 лютого навіть не до 1 березня, а пізніше. Маємо надію, що вони в наступні місяці подадуть відповідний законопроект і такі зміни будуть прийняті, –  пояснила експерт.

Дмитро Михайленко також розповів, що існують й інші питання, які потребують негайного доопрацювання.

Достатньо велике занепокоєння викликає низка нормативних актів, пов’язаних з кодами УКТ ЗЕД в податковій накладній, з блокуванням податкових накладних у зв’язку з ризиковими операціями. Вже зараз помітні серйозні недоопрацювання: на великий перелік товарів коди УКТ ЗЕД відсутні, – сказав експерт.

Додамо, що код товару згідно з УКТ ЗЕД є одним із обов’язкових реквізитів, який зазначається у податковій накладній при постачанні підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.

Наразі Торгово-промислова палата України готує звернення до Міністерства фінансів. Документ міститиме ряд пропозицій та рекомендацій, які допоможуть виправити існуючі податкові колізії та зменшити податковий тиск на бізнес.

Оскільки все це формується на наших очах і дуже скоро запрацює в негативному для платника податків ключі, ми будемо звертатися до Мінфіну з проханням довести роботу щодо встановлення ефективних податкових правил для бізнесу до логічного завершення, або ж відкласти введення відповідних норм законодавства допоки вони не будуть доопрацьовані», –  резюмував Дмитро Михайленко.

Автор:

Перша віртуальна виставка білоруських виробників Made in Belarus #AgroFood відкриється в червні

Київський технічний ярмарок 2020: чому варто сходити

У Києві відбудеться XIX Міжнародний промисловий форум 2020