Будівельний конгрес 2017: майбутнє будівельної галузі
Подолати кризові явища в економіці та залучити іноземні інвестиції допоможе розвиток вітчизняної будівельної галузі. На цьому наголосили учасники Будівельного конгресу в межах міжнародної виставки Kyiv Build Ukraine 1-3 березня.
Організатором заходу виступила Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів. В обговоренні нагальних проблем будівельної сфери взяли участь представники влади, громадських організацій та керівники вітчизняних компаній.
Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій наголосив: мета заходу – виробити спільну програму уряду та бізнесу щодо стимулювання будівництва в Україні та створення сприятливих умов для залучення інвестицій:
Перший конгрес будівельників України – це фактично з’їзд, на якому відбувається всебічне обговорення проблематики розвитку галузі. На що сьогодні найбільше скаржиться бізнес? Електроенергія дорожчає, підключення до електроенергії також несподівано збільшується у 5-6 разів. У таких умовах неможливо розвиватися. Тому ці та інші питання, які стосуються підтримки будівництва в Україні, ми сьогодні поставили перед урядом
Своєю чергою, представники влади запевняють, що цього року держава планує активізувати низку житлових програм. Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко розповів, що будівельний бізнес матиме можливість працювати як з державним так і з місцевими бюджетами:
На цей рік заплановано, що місцеві бюджети отримають доходи на 175 мільярдів гривень. Це означає, що наші будівельники можуть активно включатися в ті тендери, які проводять органи місцевого самоврядування у системі Prozorro. Це також говорить про те, що сьогодні є практично дефіцит проектів, які мають органи місцевого самоврядування. Тобто вони мають кошти, вони мають бачення, стратегію розвитку, але є дефіцит кадрів, які могли б працювати на місцях та реалізовувати ці проекти
Геннадій Зубко підкреслив, що сьогодні місцеве самоврядування зацікавлене в інвестиціях та створенні нових робочих місць завдяки розвитку житлового і промислового сектору:
Насправді умови для розвитку будівельної галузі в Україні вже є. Передусім, це — дерегуляція, спрощення дозвільних процедур для учасників будівельного ринку. Сьогодні уже скорочено процедури розгляду будівельних норм, цього року заплановано скасування 27 ДБН. У Парламенті на розгляді знаходяться два законопроекти, що допоможуть залучити інвестиції в будівельну галузь: це законопроект №3610 щодо скасування пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та законопроект №5587 щодо поліпшення умов ведення будівельного бізнесу. Головний результат, який отримають будівельники від ухвалення цих законопроектів – у рази скорочення дозвільних процедур, а відтак строків, в які можна розпочати будівництво. Це є також потужним сигналом для інвесторів та залучення у нашу будівельну галузь додаткового фінансового ресурсу
На думку заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лева Парцхаладзе, прикладом для України може бути політика розвинених європейських країн у цій сфері.
У Польщі, наприклад, в будівельну галузь було інвестовано 36 мільярдів доларів. Це ті цілі, які ми маємо визначити для себе і втілити протягом найближчих 50 років. Якщо і у нас будуть такі капіталовкладення у будівництво, то будівельна галузь у нас стане однією з передових
Він розповів, що за підсумками цього січня підприємства України виконали будівельні роботи на суму 3,9 млрд гривень. Водночас індекс будівельної продукції по відношенню до цього ж місяця минулого року склав 135%.
Це вкрай позитивна тенденція, хоча 2016 рік був непростим для економіки нашої країни. Це свідчить про початок стабільного зростання. У нас є всі шанси, щоб 2017 рік став роком прогресу для будівельної галузі України. Ми спостерігаємо, що зростає частка будівельної продукції у розвитку ВВП, у країну приходить набагато більше інвестицій. Всі ці показники стверджують, що ми врешті-решт зрушили з місця і така тенденція супроводжуватиме Україну у цьому та найближчих роках
Своєю чергою, президент Будівельної палати Петро Шилюк звернув увагу на те, що стимулювати будівництво можна через спеціальні проекти та програми. Він також додав, що перед державою сьогодні стоять такі виклики, як наростаюча еміграція громадян з України. Побороти цю негативну тенденцію можна надавши молоді перспективу працевлаштування та придбання власного житла.
Ще однією важливою проблемою є недостатня кількість кваліфікованих кадрів. Зокрема, це обумовлено тим, що багато хто вважає будівельні професії не престижними. Безробіття у сфері будівництва практично немає, втім значна кількість будівельників працює «в чорну», серед яких є і багато кваліфікованих кадрів.
Заступник голови правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Іван Парух розповів, що зупинити потік молодих кадрів з країни допоможе додаткове фінансування на будівництво житла:
В органах місцевого самоврядування давно вже сформувалася позиція, що питання житлового забезпечення громадян має вирішуватись як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. Із цим уже погодились очільники багатьох українських населених пунктів, районів та областей, де було запроваджено житлові програми, які доручено реалізовувати Фонду «Держмолодьжитло». Другий рік поспіль, на тлі недостатнього фінансування житлових програм із державного бюджету, посилюється тенденція збільшення видатків із місцевих бюджетів на житлові програми. Органи місцевого самоврядування активно приймають нові програми, кількість яких вже налічує близько 140 по всій країні, а загальний рівень фінансування їх із місцевих бюджетів цього року перевищить 150 млн. грн
Учасники заходу обговорили також питання впровадження енергоефективних заходів у цій сфері.
Понад 120 тисяч будинків багатоповерхового сектору потребують модернізації. Це питання, яке підтримується державою вже два роки через надання теплих кредитів та компенсацію від держави безпосередньо тим, хто ці кредити залучає. Зараз ми підготували дуже важливий законопроект, який є фундаментом для того, щоб протягом 10 років зробити зменшення енерговитрат в країні практично вдвічі. Цей закон дозволяє прозоро працювати аудиторам, дозволяє надати певні рекомендації власникам житлових будівель для того, щоб зробити модернізацію, і найголовніше – дає можливість будівельному ринку підготуватися до запровадження енергоефективних стандартів. Це додатково 75 тисяч робочих місць, які будуть створені за майбутні 5 років, – розповів Геннадій Зубко.
Він також розповів про розробку окремого законопроекту по створенню Фонду енергоефективності, який допомагатиме розвивати галузь.
Ми розробили цей законопроект разом із міжнародними партнерами. Фонд буде надавати не лише фінансову підтримку власнику будівель із точки зору компенсації за енергоефективні заходи, а й технічну підтримку. Тому що сьогодні мова йде не тільки про капіталовкладення і кількість грошей, які ми будемо залучати у цей напрямок, а йде мова про те, щоб залучити найкращі будівельні матеріали, найкращі технічні рішення, і найголовніше – досягти ефективності використання як коштів власників, як коштів держави, так і коштів наших міжнародних партнерів, – підкреслив Геннадій Зубко.
Крім цього, учасники заходу обговорили питання ефективності системи публічних електронних закупівель «Prozorro», нові можливості для українського бізнесу після підписання Угоди про державні публічні закупівлі «GPA», особливості ринкового нагляду й галузі будівельних матеріалів та багато інших важливих питань.
Так, присутні наголосили на необхідності прозорого механізму отримання спецдозволів на користування надрами та вирішенні питань, пов’язаних із переоформленням спецдозволів через реорганізацією підприємств.
Експерти розповіли, що в умовах ринкової економіки для виробника важлива конкурентоспроможність продукції, що виробляється, та послуг, що надаються. У зв’язку з цим першорядного значення набуває якість будівельної продукції. На думку фахівців, головним інструментом впливу на будівельні організації повинні стати тендери.
На заході були присутні керівники передових будівельних компаній, які підкреслили, що сьогодні однією з найбільших перешкод для розвитку будівельного бізнесу є корупція. За все, що стосується виділення землі, отримання дозвільних документів та реєстрації прав власності потрібно платити.
Не менше незручностей приносить підприємцям й чинна бюрократія. Терміни отримання деяких окремих документів іноді розтягуються на рік і більше. Втім головною причиною, що стримує розвиток будівництва, експерти назвали рейдерство, що стрімко набирає обертів. Небезпека рейдерства полягає у тому, що воно позбавляє країну інвестицій, адже загрожує безпеці власності вітчизняних та іноземних інвесторів. А неврегульованість на законодавчому рівні та відсутність чіткого та системного суворого покарання за рейдерство залишає проблему відкритою.
Адвокат, голова ЮК «Центр Конфліктології і Права» Денис Ципін переконаний, що подолати цю негативну тенденцію допоможе самоорганізація та об’єднання бізнесу:
Якщо ми на сьогоднішній день дамо підприємцям платформу, якою, до речі, може стати Торгово-промислова палата України, яка віддалена від усіх політичних центрів, яка по суті може виступати арбітром комерційних спорів, майданчиком, на якому підприємці можуть об’єднуватися та захищати свої інтереси та протидіяти рейдерам, то ми отримаємо той самий будівельний бум, якій підніме економіку України
Наприкінці учасники Будівельного конгресу дійшли висновку, що саме активізація державних житлових програм та протидія рейдерству допоможуть стимулювати розвиток галузі та призвести до збільшення обсягів виробництва, що дозволило найрозвиненішим країнам світу модернізувати свою економіку.
На заході ми почули думки та пропозиції як влади, як наукової спільноти, так і безпосередньо бізнесу. Ми зійшлися на думці, що маємо спільними зусиллями зрушити ситуацію, яка склалася на ринку, з місця. Ми почули головне – що влада готова підтримати будівельників та створити сприятливі умови для становлення галузі, як це відбувається в інших країнах. Я впевнений, що сьогодні відбувся якісний та ефективний діалог між бізнесом та владою, який вже найближчим часом втілиться у конкретні рішення, які позитивно вплинуть на бізнес, – резюмував Іван Салій.
Залишити відповідь