“Мовчання ягнят”, або чому свавілля на “Мотор Січ” може дорого коштувати регіону і країні

Справа, звичайно, не в тому, що ситуацію на «Мотор Січі» називають найгучнішим за всю історію України порушенням прав акціонерів. І навіть не в тому, що Україна може програти в міжнародному арбітражному суді 3,5 млрд. доларів – саме у стільки оцінили свої втрати китайські інвестори, яких вже 4 роки не пускають до управління підприємством. Справа в тому, що обговорюючи ситуацію в ЗМІ як конфлікт акціонерів, країна не бачить, як руйнується промисловий гігант і містоутворююче підприємство. А ті, хто поставлений відповідати за розвиток регіону, дивним чином мовчать.

Якщо ти одноосібно керуєш підприємством з 90-х років в такій країні, як Україна, то можеш спокійно продати контрольний пакет акцій свого підприємства і далі продовжувати керувати ним, забезпечивши собі підтримку корумпованої влади. Саме так коротко можна описати лайфхак для рейдера по кейсу «Мотор Січі». В’ячеслав Богуслаєв, екс-власник підприємства і його нинішній «почесний президент», що беззмінно керує заводом близько 30 років, так і вчинив, продавши в 2016 році китайським інвесторам належний йому пакет акцій. Отримавши від них майже 750 млн доларів, він підприємство не втратив там до сих пір підконтрольний йому менеджмент, а власники контрольного пакету акцій навіть збори акціонерів провести не можуть. Адже в нашій країні досить правоохоронців, суддів і чиновників, здатних виносити потрібні рішення «своїм» людям.

Китайська угода і підтримка Порошенко

Щоб розуміти, підтримкою якого рівня людей вам потрібно заручиться, щоб інвестор вам повірив, можна згадати, з ким зустрічалися китайці в Україні. А зустрічалися вони з Степаном Кубівим тодішнім віце-прем’єром, який також був представником Президента Петра Порошенка в парламенті. При особистій зустрічі Кубів запевнив їх у всебічній підтримці Україною їх співпраці з ПАТ «Мотор Січ». Згадують інвестори і заяву ще одного соратника Порошенко прем’єра Володимира Гройсмана, який запевняв, що держава не буде втручатися в справи підприємства, так як це на 100% приватна компанія і всі питання вирішують власники.

Яким же здивуванням було для інвесторів те, що через два місяці після зустрічі з Кубівим СБУ відкриває кримінальне провадження і блокує угоду. В результаті інвестори не можуть фактично вступити в свої права, і на підприємстві залишається та ж наглядова рада, яка була обрана ще при Богуслаєві.

Катастрофа регіонально-державного масштабу

У 2016 році в системі «Мотор Січі» працювало 26,5 тисячі осіб. Однак після продажу підприємство починає знищуватися. За даними Антимонопольного комітету України, Богуслаєв перетворив «Мотор Січ» в персональний офшор і «намив» в ньому 4,5 млрд грн. Він став найбільшим в Україні одержувачем державних дотацій серед недержавних підприємств завдяки пільгам з оподаткування. Отримуючи багатомільярдні податкові преференції, Богуслаєв взяв зобов’язання створити на «Мотор Січі» додаткові 300 робочих місць до 2025 року. Всупереч цим обіцянкам, за весь час дії держпрограми його менеджери звільнили близько 10 тисяч співробітників, позбавивши їх сім’ї засобів до існування. А розкрадання на заводі стали приводом для порушення низки кримінальних справ майже на півмільярда гривень.

…і тиша

Містоутворююче підприємство це не тільки робота і зарплата. Це і податки, і соціальна сфера, а у випадку «Мотор Січі» і медичні та спортивні установи, і унікальний міський басейн. Закриття всього цього разом зі звільненням працівників, що залишилися, неминуче створить точку соціальної напруги, яку відчує не тільки місто Запоріжжя, але і вся країна. Не кажучи вже про гігантську втрату наукового-промислового потенціалу. Можна скільки завгодно нарікати на втрату російського ринку, який був основним для підприємства, але чи не краще було ці роки витратити на пошук нових ринків і можливостей?

Сьогодні згубну ситуацію на «Мотор Січі» замовчують обласна і міська влада в регіоні, не чути голосів профспілок, соціальних служб. Швидше за все ті, хто може щось розповісти, просто не хочуть. У 2020 році ЗМІ повідомили, що син В’ячеслава Богуслаєва Олександр купив острів в Італії вартістю 10 мільйонів євро. Скільки разів за ці гроші можна було купити мовчання Запорізької області питання риторичне.

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *