Банк “Фінанси і Кредит”: вкладник лютує, Нацбанк “кришує”?

Так склалося, що вже далеко не вперше банк “Фінанси і Кредит” потрапляє під приціл журналістів. Воно й не дивно, адже громадськість не може не реагувати на відкрите порушення валютного законодавства України з боку банку та тим більше відверту бездіяльність Нацбанку в цій ситуації.

Не виключенням став і цей випадок. Одне товариство з обмеженою відповідальністю (свою назву вони попросили не вказувати) перечислює через банк “Фінанси і Кредит” більше 2 млн грн., щоб купити валюту. Гроші в них з рахунку, звичайно, списуються, але валюти вони так і не отримують. В цей же час через цей банк вони перерахували кошти, щоб також купити валюту, але розрахуватися по договору з контрагентом за кордоном, і схема відбулась така ж сама. Гроші з рахунку знялися, валюта не конвертувалася, а гроші до контрагента так і не потрапили. Що цікаво, саме в період з листопада 2014 року по лютий 2015 року юридичні особи, в яких були розрахункові договори з банком “Фінанси і Кредит” не могли проводити грошові операції. Тобто, вони перечислювали певні суми, ці гроші списувалися з рахунків і нікуди не потрапляли, валюта їм не приходила. Чи не здається дивним збігом той факт, що саме в цей період відбувся різкий стрибок курсу з 15 до 23 грн за долар. Виникає питання: чи був зацікавлений банк “Фінанси і Кредит” у валютних махінаціях?

На всі письмові та усні звернення в банк “Фінанси і Кредит” від даного товариства ніякої відповіді не пролунало. Пройшов майже місяць, тому вони звернулися до Національного банку України, з проханням якось відреагувати на ситуацію, тому що зі сторони банку “Фінанси і Кредит” відбуваються якісь явні грошові махінації з валютою та їхніми грошима, які при тому незаконно утримуються. На хвилинку, більше 3 млн грн. просто зависло в повітрі. На що Нацбанк нічого не відповів. Лише після офіційного запиту адвокатів “Центру Конфліктології і Права” Нацбанк хоч якось відреагував. Але відреагував це гучно сказано, він просто переадресував цей лист банку “Фінанси і Кредит” для розгляду. Тобто Нацбанк попросили відреагувати на порушення прав, розібратися в ситуації, а він натомість просто переадресував лист банку, який ці права і порушив. Це логічно? Зазначимо, що таких адвокатських запитів було відправлено декілька, на всі реакція була аналогічна.

Давайте згадаємо, в чому полягає головний обов’язок Нацбанку? Це центральний банк України, особливий орган державної влади, який встановлює для банків правила проведення банківських операцій, організовує і здійснює контроль над банками і т.п. Тобто він не повинен допускати подібних порушень, а якщо і з’являється якийсь банк, який ці порушення демонструє, Нацбанк зобов’язаний на це відреагувати, здійснити певну перевірку і покарати його. Але з банком “Фінанси і Кредит”відбувається зовсім по-іншому. Він незаконно утримує гроші своїх вкладників, як в ситуації з вищезгаданим товариством, а Нацбанк при цьому порушення в цьому не бачить і вкотре розводить руками. Більше того, в червні 2015 року Нацбанк України надав банку “Фінанси і Кредит” стабілізаційний кредит на суму 750 млн грн терміном на два роки. Дивно, правда? Спонукає до роздумів.

Звичайно, після відвертої бездіяльності проти Нацбанку був поданий позов в Окружний адміністративний суд м. Києва, адже він відмовився реагувати на явне порушення валютного законодавства України з боку банку “Фінанси і Кредит” . В позові говорилося про те, щоб зобов’язати банк здійснити позапланову перевірку і по результатам цієї перевірки притягнути банк до якоїсь відповідальності. Як у нас часто буває, на жаль, Окружний суд відмовив у цьому позові, на що була подана апеляція.

26 серпня 2015 року відбулось засідання Київського апеляційного адміністративного суду, на якому було розглянуто апеляційну скаргу даного товариства на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва. Цікавим було те, що засідання проходило на таких тонах, що присутнім відразу було зрозуміло чим все закінчиться. Але адвокатами позивача були надані документи, які підтверджували, що не все так просто з банком “Фінанси і Кредит”, а саме витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про те, що проти нього по факту незаконного утримання коштів було відкрите кримінальне провадження, яке до цих пір продовжується (до речі дані з Єдиного реєстру досудових розслідувань свідчать, що проти даної фінустанови відкрито більше сотні проваджень за фактом незаконного утримання коштів). Крім того, був пред’явлений позов від Господарського суду, про те, що банк зобов’язали повернути гроші, але вже на інший рахунок, про розірвання договору та стягнення штрафів і пені. Суд здивував той факт, що до цих пір гроші не повернули. Тобто вони є, але віртуальні, адже ніяких операцій з ними зробити не можна.

Зауважимо, що на засіданні представники Нацбанку відкрито підтримували банк “Фінанси і Кредит”, говорячи про те, що він же повернув гроші, в чому ж його порушення. Чи вказує це на якусь упередженість чи домовленість можна тільки здогадуватись, але схоже на те, що Нацбанк відверто закриває очі на очевидні порушення банку, забуваючи про свої прямі обов’язки, які ми вказували на початку статті. В підсумку суд переніс засідання.

Що цікаво, в кінці 2014 року в інтернеті з’явився лист на мові оригіналу від Члену комітету у закордонних справах Палати представників США Стіва Стокмана, який звернувся до Дослідницької служби Конгресу з проханням розслідувати факти корупції і махінації з держкоштами в Україні.

В ньому говорилося, що Україні надали 1 млрд доларів траншу, але з’явилась інформація, що Нацбанк України проводить з цими грошима якісь махінації, тож потрібно провести якісне розслідування з цього приводу. Як ми вже говорили, саме в цей час долар суттєво дорожчає. Є над чим задуматись.

Як повідомляється на офіційному сайті банку “Фінанси і Кредит” , за перше півріччя 2015р. він збільшив свій статутний капітал в два рази (в березні – на 616,4 млн.грн. і в червні на 1, 972 млрд грн.) Збіг? Чи хтось реально скористався ситуацією та “суттєво примножив свій капітал” за рахунок простих фізичних та юридичних осіб? Чи можливо збагатитися, використовуючи таку схему? Звичайно. Якщо взяти у своїх клієнтів на валютні операції гроші за курсом 19 грн за долар, потримати, а потім повернути за курсом 22, то вийде досить непоганий прибуток. Втілити це в життя дуже складно та небезпечно, але, з іншого боку, якщо тебе буде “прикривати” Нацбанк…

Що сказати, люди у відчаї намагаються повернути свої гроші, хтось в цей час збільшує прибутки, а Нацбанк не бачить проблеми та ніяк не реагує. Напрошується два питання. Перше, чи це гідна позиція та адекватна поведінка державної структури, яка існує за рахунок платників податків? І друге, якщо ми так стрімко плануємо і хочемо потрапити в Євросоюз, чи не покладе така діяльність, або правильно буде сказати, бездіяльність однієї з головних державний структур тінь на Україну в цілому?