Два роки після Майдану: прокуратура продовжує переслідувати активістів

Вже два роки пройшло після Революції гідності, але обіцянки нової влади та правоохоронців покарати винних у злочинах проти Майдану так і залишились не виконаними. Та скільки б не говорили про зраду прокурорів ідеалам Майдану, тут вони перевершили самі себе. Адже прокуратура відкрила “полювання” на самих майданівців, які самовіддано боролись на барикадах за європейське майбутнє нашої країни.

Яскравим підтвердженням цьому стала історія активіста Майдану, журналіста та громадського діяча Артема Руденка. У 2013-2014 роках він, як і більшість небайдужих українців, не зміг залишатися осторонь доленосних процесів, що на той час відбувались у нашій країні. Руденко приймав активну участь у акціях протесту на Майдані та як журналіст висвітлював найактуальніші події із життя революційної України.

У розпалі подій на Майдані Руденко опинився з групою майданівців біля мисливських угідь власника мережі супермаркетів “АТБ” Геннадія Буткевича, який, за словами активістів, на той час вів проросійську діяльність та активно займався фінансуванням “тітушок”. Натхненні духом Майдану, активісти прагнули протистояти тим, хто, на їхню думку, був посіпакою злочинного режиму. Як наслідок, майданівці залишили після себе багато надписів на стінах резиденції Буткевича, побили вікна та зламали ворота. Артем Руденко, опинившись у вирі цих подій, не приховуючи свого обличчя, лише зафільмував всю цю історію на відео.

Та цього виявилось достатньо, щоб через деякий час Київська обласна прокуратура відкрила проти Артема Руденка кримінальну справу, інкримінуючи йому хуліганство. Правоохоронці звинуватили Руденка у тому, що він нібито давав розпорядження активістам нищити майно Буткевича. Та як прокурори не намагались довести цю нісенітницю та зробити Руденка винним, через відсутність будь-яких доказів у 2014 році справу все ж довелось закрити.

Що далі? Артем Руденко продовжував свою проукраїнську громадську діяльність та, зокрема, почав активно боротися проти російського інформаційного продукту на українських телеканалах. Відчайдушним кроком у його діяльності стала розміщена ним на сайті Президента України петиція про заборону російських серіалів. І тут почалося найцікавіше. Через декілька днів потому прокуратура несподівано знову зацікавилась журналістом та без будь-яких підстав відновила ту саму кримінальну справу, яку півтора роки тому закрила. Відновлення свого розслідування правоохоронці обґрунтували тим, що у 2014 році Артем Руденко нібито переховувався від правоохоронних органів! Та, здається, що отримавши чергову вказівку від Буткевича покарати його кривдників, прокуратура вигадала будь-який привід, щоб знову розпочати слідство.

Наміри правоохоронців яскраво підтверджують останні події. Вчора, 15 лютого, у Шевченківському суді міста Києва прокурори просили суддю змінити запобіжний захід Руденку на тримання під вартою. Але під час судового засідання адвокат майданівця Денис Ципін наголосив, що прокурори не надали жодних підстав для застосування стосовно Артема Руденка запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Більше того, на думку адвоката, у прокурорів немає ніяких обґрунтованих підстав для відновлення кримінальної справи проти колишнього майданівця.

“Постанова про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження містить всі ознаки політичного переслідування і жодним чином не обґрунтована”, – сказав Денис Ципін.

Враховуючи аргументи адвоката та розуміючи абсурдність цієї ситуації, суддя прийняла очевидне та справедливе рішення – повністю відмовити прокурорам. Слід додати, що у цей час під стінами Шевченківського суду зібрались громадські активісти та небайдужі громадяни, які прийшли підтримати Артема Руденка. Після оголошення рішення судді, Руденко вийшов до активістів та подякував їм за щиру підтримку.

Але, як і у ті революційні дні, назвати вчорашні події повною перемогою поки що зарано. Так, виграно битву, але попереду на Артема Руденка чекає ще ціла війна за правду та справедливість. Прикро, що люстровані прокурори і далі продовжують захищати інтереси олігархів, а майданівці, які відстоювали волю та цілісність народу, сьогодні знову вимушені самотужки відвойовувати свою власну свободу.