Що буде з ринком електроенергії: новий закон, тарифи і послуги

Днями Верховна Рада ухвалила закон про ринок електричної енергії. Після підписання Президентом цей документ має замінити попередній, що протягом трьох років де-юре працював в Україні, але який де-факто ніхто не виконував. Що дасть новий закон підприємцям і звичайним споживачам? Чи зміниться щось у сфері енергозабезпечення? Та чи можливо, щоб якісні послуги надавалися за вмотивованими цінами?

Чи будуть послуги якісними, а ціни виправданими?

Проект Закону «Про ринок електричної енергії» є частиною реформ в галузі енергетики України. Підписавши угоду про членство в Енергетичній Спільноті, Україна одночасно погодилася втілити правила Третього енергетичного пакета ЄС.

Поміж іншими вимогами пакета, реформування галузі має пройти таким чином, щоб унаслідок цього були створені незалежні структури для передачі та розподілу електроенергії (розмежування видів економічної діяльності).

Це значуща деталь для бізнесу та пересічних споживачів, оскільки передавання і розподіл електроенергії сьогодні покладено на монополістів. А на останніх громадськість має мізерний вплив.

«Старий» закон, що діяв з 2014 року, фахівці оцінювали загалом непогано. Просто його слід було виконувати. Згідно з новим документом, бізнесмени вільно обиратимуть, хто передаватиме й розподілятиме електроенергію їхніх підприємств, лише з 2019 року. А пересічні споживачі — з 2020 року.

Чи не зарано було прийнято новий закон? Юристи та експерти з енергетики запевняють: певний проміжок часу встановлено для того, щоб підготувати законодавче підґрунтя для запроваджуваних змін.

Проте ми маємо негативний приклад дії схожого закону про ринок газу, який нічого пересічним споживачам не дав — лише втроє-вчетверо зросли тарифи. Влада повинна проводити широкомасштабні реформи в галузі. А якщо цього немає, то нічого доброго й не вийде. Для пересічних споживачів треба встановлювати перехідний період, щоб вони адаптувалися, — стверджує незалежний енергетичний експерт Валентин Землянський

Щодо підзаконних актів, то їх треба ухвалити щонайменше 70, що переважно робитиме Кабмін. Зробити це буде вкрай важко, адже кожен такий документ зачіпатиме інтереси певної вузької категорії «господарів» ринку.

Спецрахунки як сліпі кошенята

Найголовнішим недоліком нового закону є те, що Національна комісія регулювання ринків електроенергетики та комунального господарства (НКРЕКП) введе так званий інститут спеціальних рахунків для підприємств. Тобто підприємства та компанії не зможуть керувати спецрахунками, що є основним правилом будь-якого бізнесу. Це — дуже зручний механізм для зловживань з боку чиновників.

Нічого доброго не вийде і в тому разі, якщо не взаємоспишуться або не взаємовиплатяться борги. Приміром, сьогодні борг споживачів перед обленерго складає 27 мільярдів гривень. А борги обленерго перед енергоринком — 28 мільярдів гривень.

Гальмує роботу ринку електроенергетики й те, що у нас не можуть створити єдиний потужний документ — Енергетичний баланс.

Чому без ТЕС не буде балансу в енергетиці

Щоби баланс енергосистеми був більш стійким, використовується теплова генерація — ТЕС. Це електростанції, що виробляють енергію, спалюючи певні види палива.

Виробництво теплової електроенергії вартує вдвічі дорожче атомної, однак без першої неможливо збалансувати енергетичну систему країни.

Теплова генерація може видавати потужності за графіком, як АЕС, або маневрувати потужностями — розвантажувати та завантажувати енергоблоки на вимогу диспетчерів. Традиційно українські ТЕС працюють на вугіллі. Це для них є оптимальним паливом, хоча вони працюють і на природному газі, і на мазуті.

Проте в цьому випадку вироблення електроенергії буде дорожчим. Коли АЕС йдуть до планового ремонту (а це відбувається часто), а ГЕС не можуть працювати за причини недостатнього рівня води в річках, то саме ТЕС рятують енергетику.

Чим загрожують проблеми з вугіллям

З паливом для АЕС в Україні не все гаразд, особливо з вугіллям — ще невідомо, звідки завозитимуть певні його види. Також достеменно невідомо, які ТЕС переходитимуть на мазут чи використання газу замість вугілля.

Тож якщо Україна не створить Енергетичний баланс, життєдіяльність держави, бізнесу та громадян буде неповноцінною, а послуги, які надаватимуть обленерго, — занадто дорогими.

Серйозна проблема — подорожчання вшестеро тарифів на нестандартне і стандартне підключення до електромереж. Середня вартість такої послуги наразі становить 6 тисяч гривень за кіловат. Є ціни для окремих регіонів — 9 тисяч гривень за кіловат.

Чи вирішить цю проблему новий закон? Поки що можновладці обходяться лише балачками.

Доведеться відмовитися від субсидій

З іншого боку, роками не вирішується проблема ліквідації так званого перехресного субсидіювання в електроенергетиці. Воно полягає в тому, що шляхом підвищених тарифів на електрику для промислових підприємств НКРЕКП встановлювала нижчі тарифи для населення та соцсфери.

На думку колишнього члена НКРЕКП Андрія Геруса, у 2016 році комісія підняла на 27% ціни на електрику для малого, середнього, великого бізнесу та для бюджетних установ і організацій.  Як вважає експерт, видатки на перехресне субсидіювання минулого року навпаки зросли з 30-40 до 50-ти мільярдів гривень. Це дозволило нашому населенню трошки «видихнути» — дещо сповільнилося зростання тарифів на електрику.

Доки немає прозорості, не буде й ладу

Вирішити нагальні питання ринку енергетики неможливо без встановлення прозорості. Дотепер не лише населення та промислові споживачі не знають, як формуються їхні тарифи на електрику, про це не здогадуються навіть експерти.

Певна річ, що такого не повинно бути. І не все тут залежить від монополізму на ринку. У Франції ринок електроенергетики більш монопольний, ніж в Україні. Проте всі французькі споживачі знають, як формуються тарифи. Коли монополісти незаконно підвищують (на думку загалу) вартість тарифів, люди виходять на вулиці протестувати. І це діє, тим паче, що в суді в них також є шанс довести неправомірність монополістів.

Шанси того, що Президент підпише новий закон, високі. Попри те, що документ є гарною ініціативою, ризики його невиконання залишаються дуже високими. Також цілком можливо, що будуть ухвалені підзаконні акти на користь монополій, а не бізнесу і громадян. Натомість зараз у підприємців та громадськості ще є час вплинути на ситуацію.

Ігор Гонта

Автор: Checkpoint

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *