Бізнесменів хочуть судити за несплату комунальних послуг. Розвінчуємо міфи

Днями очільник Кабміну Арсеній Яценюк заявив, що підприємцям-боржникам може загрожувати тюремне ув’язнення за несплату комунальних послуг за газ та електроенергію

Так, за словами Прем’єра, несплата за газ, теплову та електричну енергії повинна розглядатися як розкрадання і каратися кримінальною відповідальністю.

Щодо <…> приватних компаній: за умисну несплату, правоохоронні органи і прокуратура – порушуйте кримінальні справи і рахуйте фактичним розкраданням, — заявив в ході засідання антикризового енергетичного штабу Арсеній Яценюк

Очільник уряду також повідомив, що в кожній області будуть створені спеціальні комісії по роботі з боржниками, доручивши проконтролювати цей процес віце-прем’єру Валерію Вощевському.

Раніше Міністерство енергетики та вугільної промисловості повідомляло про великий рівень заборгованості за енергоресурси, що ускладнює підготовку до опалювального сезону.

За даними Міненерго, генеруючі компанії розраховуються за спожите паливо на 57%, промисловість платить не більше 72%, населення – близько 78%, а комунальна теплоенергетика – 77%.

Цього року обсяг заборгованості за природний газ склав 8,6 млрд грн, збільшивши сумарні борги промисловості, теплоенергетиків і споживачів до 30 млрд грн. Так, 47% боргів припадає на промислові підприємства, а 35% – на теплоенергетиків.

Однак дані Держстату суперечать інформації Міненерго щодо рівня оплати населенням комунальних послуг. Так, за перше півріччя українці сплатили 99,8% нарахованих за цей період сум. А борги населення з урахуванням попередніх періодів складають 12,2 млрд грн.

Якщо відкинути дані Держстату, які свідчать, що українці таки добросовісно сплачують за комунальні послуги, і повернутися до боржників, то як реагувати тим, хто не спішить бігти з папірцями за використані електроенергію та газ до каси, щоб чесно сплатити. Як їм розцінювати заяви міністра? Та чи “світить” їм провести наступні декілька років у в’язниці?

Адвокат Катерина Коваленко запевняє: гучні заяви Прем’єра не мають законодавчого підґрунтя.

Такі радикальні заходи не мають під собою правового ґрунту. Оскільки взаємини споживача у сфері комунальних послуг та їх виконавців/постачальників є цивільно-правовими зобов’язаннями і регулюється нормами цивільного, а не кримінального права

Стягнення заборгованості зі споживача можливе шляхом подачі відповідного цивільного позову до суду. Після того, як суд прийме рішення на користь підприємства-постачальника послуги (позивача), останній має право звернутися до виконавчої служби із заявою про відкриття провадження щодо примусового стягнення заборгованості. Судовий виконавець може описати майно споживача-неплатника на суму боргу. В разі його перевищення розміру 10 мінімальних зарплат (12,18 тис. грн) судовий виконавець може накласти арешт на квартиру боржника.

У чинному Кримінальному кодексі України на сьогоднішній день передбачена відповідальність за розкрадання електроенергії та інших енергоресурсів (ст. 188-1 КК України). Однак розкраданням може вважатися тільки безоблікове споживання без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов’язкове) або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку. Але навіть ця норма може бути застосована лише у разі заподіяння значної шкоди – в 100-200 разів перевищує неоподатковувані мінімуми, що становить 17 тис. грн і більше.

Але ж Прем’єр-міністр Яценюк не веде мови про кримінальну відповідальність за розкрадання електроенергії, а про відповідальність за наявність боргів за електроенергію.

Слова Арсенія Яценюка можна розцінювати лише як метод психологічного впливу на громадян, гру на їх необізнаності чинного законодавства, — адвокат

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *