Ідеальний кандидат: Як убити конкуренцію в ProZorro

Покровитель нової системи публічних торгів Прозорро (ProZorro), заступник міністра профільного відомства Максим Нефьодов називає її революцією закупівель. Шпальти ЗМІ запевняють: завдяки ProZorro зекономлено понад 20 мільярдів гривень. Проте учасники щораз скаржаться на несправедливу конкуренцію та упередженість у виборі переможців. Так сталося і з тендером від НБУ

Проблему непрозорих держзакупівель мав вирішити новий закон

До реформи нерідко лунали нарікання на відсутність інтриги за звання переможця тендеру для державного замовника. Доля більшості тендерів вирішувалася не під час розкриття «таємних» пропозицій на засіданні комітету з конкурсних торгів, а набагато раніше – в кулуарах.

З 2016 року вирішити цю проблему серед інших був покликаний новий Закон України «Про публічні закупівлі».

Та чи насправді ситуація кардинально змінилася? Спілкування з представниками бізнесу про порівняння старої і нової системи держзакупівель наштовхує на цікаві висновки та прогнози.

Дійсно, з моменту впровадження електронної процедури торгів, як обов’язкової для всіх державних установ і підприємств, корупційна складова, що була наявна раніше, зменшилася в рази. Одначе з плином часу нечесні на руку посадовці та підприємці навчилися «грати за власними правилами». Підприємці і громадськість вказують на численні факти попередньої змови учасників торгів із замовниками, які знову стали актуальними, хоч і не надто очевидними.

Розповсюдженою є схема, за якою замовник, збираючись провести закупівлю за державні кошти, готує тендерну документацію з кваліфікаційними критеріями, яким відповідає дуже вузьке коло суб’єктів господарювання, а то й зовсім один-два.


Наприклад: військова частина-замовник продуктів харчування як критерій для учасників встановлює, що постачальник має знаходитися в радіусі 10 кілометрів від місця поставки. Враховуючи особливості розташування наших в/ч, логічно припустити, що на такій відстані кількість продуктових баз не дуже велика.

Такі неоднозначні вимоги до учасників стають звичною справою для недбалих державних замовників.

Що не так із тендером від Нацбанку

Одним із останніх кричущих випадків очевидної дискримінації учасників тендеру є закупівля неабиким, а Національним банком України юридичних послуг на очікувану вартість понад 3 млн грн.

Вивчивши тендерну документацію, юрист Артем Бондаренко виявив у кваліфікаційних критеріях завідомо дискримінаційні вимоги до учасників, що суперечить законодавству в галузі публічних закупівель.

За умовами тендерної документації, підготовленої службовцями НБУ, учасник обов’язково має бути:

  • включений до першої тридцятки з числа ТОП-50 провідних юридичних фірм України у 2016 році за версією видання «Юридична практика»
  • в ТОП-10 юридичних компаній за версією англомовного довідника Ukrainian Law Firms 2016: A Handbook For Foreign Clients
  • рекомендований авторитетним міжнародним довідником Legal 500: Europe, Middle East & Africa (редакція 2016 року), або ж міжнародним довідником IFLR 1000 2016
  • в рейтингу «Лідери ринку 2016: рейтинг юридичних компаній України» за версією видання «Юридична газета» та/або учасник володар премії «Юридична премія»
  • в рейтингу провідних фірм за версією англомовного видання Kyiv Post
  • або ж як альтернатива всім згаданим солідним рейтингам, учасник може мати лише позитивний письмовий відгук за успішно надані аналогічні послуги (вгадайте кому?) – Національному банку України

Тобто коло потенційних учасників тендеру штучно звужене замовником до певної кількості юридичних фірм, які вже співпрацювали з Нацбанком і є учасниками вичерпного переліку рейтингів і довідників

До того ж, у штаті учасника мають бути щонайменше десять адвокатів зі стажем роботи за фахом не менше п’яти років у юридичних компаніях.

Влучно висловився один із потенційних учасників тендеру у вимозі до НБУ про виключення дискримінаційних умов:

Відповідь Нацбанку на вимоги потенційних учасників тендеру про усунення всіх вищеперерахованих та інших дискримінаційних умов звучить на кшталт: щоб убезпечити такий високоповажний державний орган як Національний банк України від перемоги посередньої юридичної компанії, ми вдалися до цих «хитрощів» і наполягаємо на їх обґрунтованості.

«Тендерна документація відповідає законодавству, а вимоги заявника про внесення до неї змін не можуть бути задоволені» – так звучить офіційна відповідь Нацбанку.

Таким чином, з’ясувати, як усе ж таки наявність саме такої кількості адвокатів у штаті учасника з визначеним стажем, а також як перебування учасника на провідних позиціях у різноманітних рейтингах (що мають суб’єктивний характер) впливатиме на якість і кількість юридичних послуг, залишається загадкою.

Переможця тендеру можна легко передбачити

Провівши дослідження вітчизняного ринку професійних юридичних послуг, проаналізувавши зазначені Нацбанком авторитетні рейтинги і довідники, можна впевнено спрогнозувати переможця майбутніх відкритих торгів – це відома в столиці юридична фірма «FCLEX»і ось чому.

На сайті FCLEX зазначено:

А ще ЮК FCLEX має досвід співробітництва з НБУ.

Ще більше вражає 100 відсоткова відповідність ЮК FCLEX усім кваліфікаційним критеріям висунутих до учасників тендеру НБУ, зокрема й перебування у всіх без винятку рейтингах/довідниках.

Припустимо, що під час електронного аукціону, який стартує не раніше 12 червня, щось піде не за планом. Може статися так, що хтось з учасників запропонує більш вигідну ціну, ніж згадана компанія.

Для Нацбанку нічого не варто дискваліфікувати цього учасника за невідповідність кваліфікаційним вимогам і затвердити кого потрібно, або ж зовсім скасувати торги й призначити нові (таке НБУ вже практикував). Тоді на наступному тендері НБУ встановить ще вужчі критерії до учасників і все це лише задля того, аби переміг він – «ідеальний кандидат».

Артем Бондаренко, юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права»

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *