Спадкування нерухомого майна: які труднощі можуть спіткати спадкоємця?

Хто може оформити спадщину та як правильно її прийняти ми вже розповідали. Згідно законодавства на виконання усіх необхідних процедур потенційним спадкоємцям відводиться півроку. Протягом цього періоду усі зацікавлені особи подають свої заяви та документи на отримання спадку, а після закінчення шестимісячного терміну нотаріус з’ясовує, хто має право на отримання нерухомості у свою власність.

Втім чинне законодавство окрім загального строку в півроку встановлює й інші спеціальні строки, після спливу яких спадкоємець має право оформити спадщину. Так, ч. 1 ст. 1222 ЦК України до спадкоємців відносить дитину, зачату за народження спадкодавця, але народжену після його смерті. Тому, якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину та розподіл спадщини між спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини спадкодавця.

Строк для оформлення свідоцтва про право на спадщину також подовжується, якщо виникнення права спадкування в особи залежить від інших осіб, зокрема, від факту прийняття чи неприйняття спадщини або відмови від прийняття спадщини іншими спадкоємцями. У такому випадку строк для прийняття особою спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Продовжується цей термін і у разі наявності спадкової трансмісії.

Так, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини та не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців. Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, є меншим за три місяці, він має бути подовжений до трьох місяців.

Які документи необхідно зібрати?

Щоб оформити нерухомість у спадок потрібно за місцем, де було відкрито заповіт, або в тому місті чи селі, де знаходиться об’єкт нерухомості, подати нотаріусу відповідну заяву. Крім цього, до заяви слід додати:

• паспорт;
• ідентифікаційний номер спадкоємця;
• заповіт (якщо є);
• довідку з місця проживання про прописку померлого і хто був з ним на момент смерті прописаний;
• довідку про відсутність заборгованості з оплати комунальних послуг;
• свідоцтво про смерть;
• документи, що підтверджують право власності на нерухомість (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу, договір дарування тощо);
• документи, що підтверджують родинні стосунки (свідоцтво про шлюб для подружжя, свідоцтва про народження дітей);
• копію фінансово-лицьового рахунку;
• виписку з будинкової книги;
• довідку з податкової про відсутність заборгованості з податку на нерухомість.

Для оформлення спадщини на нерухоме майно нотаріус видає спадкоємцю на руки запит в Державну реєстраційну службу для отримання інформаційної довідки про наявність майнових прав. Цей документ потрібен нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Статтями 68 та 69 Закону України “Про нотаріат” також передбачено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства (за законом або за заповітом), а також склад спадкового майна. Крім цього, при спадкуванні за заповітом перевіряється наявність заповіту.

Слід зазначити, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом оригінал заповіту залишається у справах нотаріуса. Після отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємець має зареєструвати своє право на спадщину в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Таким чином, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця не з моменту відкриття спадщини, а з моменту державної реєстрації цього права.

Зверніть увагу, разом з правами спадкоємці успадковують і обов’язки та борги спадкодавця. Так, наприклад,  якщо на житло накладена заборона, нотаріус  повідомляє кредитора про отримання спадкоємцями боржника свідоцтва про право на спадщину. Тож кредитор спадкодавця може стягнути борг із спадкоємців як з боржників або задовольнити свої вимоги з вартості їхнього успадкованого або іншого майна. Якщо ж на квартиру, що успадковується, раніше було накладено арешт судовими органами, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту.

Коли спадкоємців декілька

Згідно законодавства, частки успадкованого майна кожного із спадкоємців одного і того ж ступеня споріднення мають бути рівними. Проте спадкоємці можуть домовитись про зміну розміру часток, уклавши відповідний договір. Особливо це стосуються тих випадків, коли у спадок переходить будинок. Взагалі, якщо успадковується будинок або квартира, розділ яких неможливий, то переважне право на отримання приміщення, придатне для проживання, має той спадкоємець, який проживав там на момент смерті спадкодавця і не має якогось іншого житла.

Слід також наголосити, якщо житлове приміщення, яке спадкоємець отримав у порядку свого переважного права, у вартісному вираженні істотно більше тієї частини, яка покладена кожному окремо взятому спадкоємцю, він, за їх обопільною згодою, може компенсувати їх частки іншими речами із спадщини, або задовольнити їх вимоги у грошовій формі.

Якщо квартира неприватизована або втрачені документи

Інше питання, чи можна успадкувати квартиру, якщо спадкодавець за життя не встиг її приватизувати? Відповідь – так. Але для цього спадкоємець має звернутися до суду. Так, відповідно до чинного законодавства спадкоємець, який прийняв спадщину, може набути право на квартиру державного житлового фонду, в якій за життя проживав спадкодавець, за певних умов:

• на час відкриття спадщини спадкодавець постійно проживав у квартирі;
• спадкодавець подав у встановленому  законом порядку заяву про її приватизацію, але квартира безпідставно не була передана йому у власність.

Бувають також випадки, коли у спадкоємця немає певних документів для оформлення спадщини. Тут є декілька шляхів вирішення проблеми. Згідно п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення такого питання у судовому порядку.  У листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що: “відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв’язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно”.

Так, ви звертаєтесь до суду із позовною заявою до спадкоємців, які вже отримали свідоцтво про право на спадщину, оскільки вони мають необхідні документи. Якщо ж у них таких документів немає, відповідачем у справі буде орган, який може видати потрібний документ. Проте цей шлях здається занадто довгим, адже набагато швидше та простіше відразу у судовому порядку вирішити питання про визнання права на спадщину. Тим більше, що законодавець визнає такий шлях вирішення проблеми.

Бувають також випадки, коли документи, які засвідчують право власності на нерухоме майно, були втрачені власником та не підлягають відновленню. Ст. 392 ЦКУ передбачає, що позов про визнання права власності може бути пред’явлений, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності. Тобто позови про визнання за спадкодавцем права власності на майно можуть бути задоволені судом за наявності належних доказів.

Так, у зазначеному листі говориться, що “якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім’єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України”.

Як правило, із грамотним підходом така судова практика позитивна для заявника. Спадкоємцю потрібно лише визначитися – чи він самостійно пройде всі етапи збирання доказів та захисту своїх прав у суді, чи віддасть цю роботу спеціалісту. У будь-якому випадку слід пам’ятати, що перед подачею позову до суду необхідно заручитися достатньою доказовою базою та вірно обрати стратегію захисту своїх прав, — радить адвокат Тетяна Войнова

Автор:

Використання генератора: екологічний податок, дозвіл на викиди та експлуатацію механізмів підвищеної небезпеки

Зберігання палива для генератора: чи потрібна ліцензія?

Що робити з договірними зобов’язаннями під час війни?